Постанова № 28425713, 24.12.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 р. Справа № 2a-1870/7816/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Фоменко О.В.,

представника позивача - Нестеренко А.В.,

представника відповідача - Будакова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрекс" до Державна податкова інспекція у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Андрекс» (далі по тексту - ТОВ «Андрекс»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Держаної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 року №0000392250/26988, яким позивачу донараховано податку на прибуток у розмірі 577 273грн., та застосовано фінансові санкції у розмірі 144 318грн.25коп., всього на суму 721 591грн.25коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 року №0000402250/26993, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у розмірі 461 818 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 115 454 грн.50 коп., всього на суму 577 272 грн.50коп.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «Андрекс» за період з 01.07.2007р. до 30.06.2010р. На думку позивача, податковою інспекцією безпідставно зроблений висновок про порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 577 273 грн.; а також про порушення п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 461 818 грн., в тому числі за травень 2010 року у сумі 143 303 грн., за червень 2012 року у сумі 318 515 грн. Такий висновок ДПІ у м. Сумах суперечить фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Держана податкова інспекція у м. Сумах заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного податкового законодавства, сума податкового зобов'язання визначена правильно і є правомірною.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.160-163).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що службовими особами ДПІ у м. Сумах проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «Андрекс» за період з 01.07.2007р. до 30.06.2010р., за результатами якої складено акт від 20.06.2012 року №1438/2250/30267728/26.

В акті перевірки викладені висновки податкового органу про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» », в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 577 273 грн.; а також про порушення п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 461 818 грн., в тому числі за травень 2010 року у сумі 143 303 грн., за червень 2012 року у сумі 318 515 грн. (а.с.9-61)

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 07.07.2012 року №0000392250/26988, яким позивачу донараховано податку на прибуток у розмірі 577 273грн., та застосовано фінансові санкції у розмірі 144 318грн.25коп., всього на суму 721 591грн.25коп.; та від 07.07.2012 року №0000402250/26993, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у розмірі 461 818 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 115 454 грн.50 коп., всього на суму 577 272 грн.50коп. (а.с.72,74).

Суд не погоджується з такими висновками ДПІ у м. Сумах з огляду на достатність підстав та наявність належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, виходячи з вимог діючого податкового законодавства та фактичних обставин справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Регіон-Центр» (продавець) та ТОВ «Андрекс» (покупець) укладено договір поставки №19/05-10 від 19.05.2010 року, згідно із п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити в обумовлені строки товар - полістирол марки 825ES; 525, кількість якого обумовлюється в накладних (а.с.77-78).

Відповідно до правочину його предметом не є речі, що обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочин за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону, тобто сторонами додержано загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, унормовані ст.203 Цивільного кодексу України.

П.2.2 визначений перелік документів, які продавець зобов'язаний передати покупцеві разом з товаром, в тому числі: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості заводу-виробника (а.с.77).

Факт виконання умов зазначеного договору підтверджується наданими позивачем до суду доказами: рахунком-фактурою від 19.05.2010 року №051901 на суму з ПДВ 2 836 527 грн.87 коп. (а.с.171), на підставі якого ТОВ «Андрекс» здійснило оплату ТОВ «Регіон-Центр» за придбаний полістирол, що підтверджується виписками з особового рахунку (а.с.88-90, 117-125).

Передача товару (полістиролу) відбулася за видатковими накладними від 31.05.2010 року №РН-053103 на суму з ПДВ 707 456 грн. 45коп. (а.с.85), від 31.05.2010 року № РН-053102 на суму з ПДВ 707 456 грн. 45коп. (а.с.86), від 16.06.2010 року №РН-061601 на суму з ПДВ 681196 грн. 61коп. (а.с.104), від 24.06.2010 року № РН-062401 на суму з ПДВ 674 800грн.56 коп. (а.с.105). Вказаний товар отриманий директором позивача Андрющенко О.В.

За наслідками вказаної операції ТОВ «Регіон-Центр» видало позивачу податкову накладну №0520020 від 20.05.2010 року на суму з ПДВ 1 500 000 грн. (а.с.87), податкову накладну №0608020 від 08.06.2010 року на суму з ПДВ 433 000 грн. (а.с.106), податкову накладну №0614010 від 14.06.2010 року на суму з ПДВ 500000 грн. (а.с.107), податкову накладну №0615010 від 15.06.2010 року на суму з ПДВ 210000 грн. (а.с.108), податкову накладну №0621020 на суму з ПДВ 110000грн.(а.с.109), податкову накладну №062401 від 24.06.2010 року на суму з ПДВ 17910грн.07коп. (а.с.110).

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними в розмірі 461 818 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту, а отримані від контрагента податкові накладні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2010 року (а.с.83) та за червень 2010 року (а.с.101-102).

Згідно із п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. №168/704.

Ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Разом з цим, ст. 9 цього Закону вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що з аналізу наданих документів первинного бухгалтерського та податкового обліку вбачається, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості.

Відтак, вказані вище первинні документи цілком відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704.

Оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, випливає висновок, що здійснення оплати позивачем за придбаний у ТОВ «Регіон-Центр» полістирол марки 825ES; 525, що підтверджується виписками з особового рахунку (а.с.88-90, 117-125), засвідчує факт вибуття із власності позивача безготівкових коштів, а отже - рух активів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства України.

Так, згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

При цьому, ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ні Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88 не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою,

встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Придбаний товар - полістирол марки 825ES; 525 був безпосередньо використаний у власній господарській діяльності позивача, пов'язаній з виробництвом одноразового посаду, з метою подальшого отримання доходу.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Андрекс» використало у виробництві власної продукції придбаний у ТОВ «Регіон-Центр» товар за договором поставки №19/05-10 від 19.05.2010 року, про що свідчать попередні калькуляції вартості виробництва продукції (а.с.91, 103, 126-135).

Крім того, на підприємстві позивача є необхідне обладнання (екструдери) для виробництва одноразового посуду, що підтверджується наявною в матеріалах справи технічною документацією (а.с.181-183). Також за ТОВ «Андрекс» зареєстровано нежиле приміщення - виробничий комплекс (а.с.191), що вказує на наявність певної матеріальної бази для господарювання.

Враховуючи, що основним предметом діяльності ТОВ «Андрекс» є виробництво виробів із пластмас (а.с.190, 205), у позивача існує реальна господарська потреба постійно закуповувати необхідну сировину для виготовлення одноразового посуду.

Рух активів (матеріалів), а саме полістиролу, придбаного у ТОВ «Регіон-Центр», відображено в картках рахунку: 201 (а.с.187-189). При цьому, згідно з поясненнями представника позивача, підтвердженими матеріалами справи, відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 02.08.2010 року до договору поставки №19/05-10 від 19.05.2010 року (а.с.79) поставка товару здійснюється на склад покупця за рахунок продавця з 01.08.2010 року. Тому до 01.08.2010 року транспортування вказаного товару відбувалося за домовленістю позивача з ЗАТ «Київська Русь»; оплата за надані послуги з перевезення вантажу здійснювалася в безготівковій формі, що вбачається з виписок з особового рахунку (а.с.197-202). Про фактичне виконання робіт по перевезенню вантажів автомобільним транспортом свідчать акти акт здачі-приймання виконаних робіт від 17.06.2010 року (а.с.111-112), від 25.06.2010 року (а.с.113) та від 24.06.2010 року (а.с.186) за маршрутом - Київ-Суми, а також товарно-транспортні накладні від 17.06.2010 року (а.с.114-115) та від 25.06.2010 року (а.с.116) за пунктом призначення м. Суми.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, на підтвердження реальності виконання укладеного між позивачем та ТОВ «Регіон-Центр» договору, позивачем до матеріалів справи надані сертифікати якості заводу-виробника (а.с.136-153), необхідність наявності яких прямо передбачена п.2.2 договору (а.с.77).

Отже, вказані господарські операції позивача свідчать про зміну зобов'язань сторін за правочином та позитивний вплив на результати господарської діяльності позивача. З означеного випливає, що податковий кредит та валові витрати сформовано позивачем за господарськими операціями, які підтверджено належним чином згідно вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, твердження податкового органу про те, що надані позивачем документи не мають жодного відношення до здійснення операції, реальність якої заперечується актом перевірки від 20.06.2012 року №1438/2250/30267728/26, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи. Вказані відповідачем зауваження не доводять відсутність зв'язку наданих позивачем документів із його власною господарською діяльністю по операції за договором поставки №19/05-10 від 19.05.2010 року.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку підприємства позивача приписів п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у м. Сумах від 07.07.2012 року №0000392250/26988 та від 07.07.2012 року №0000402250/26993 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У зв'язку із задоволенням позову ТОВ «Андрекс» на його користь необхідно стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146грн.00коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрекс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 07.07.2012 року №000402250/26993 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 461 818 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 115454грн.50коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 07.07.2012 року №0000392250/26988 про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 577 273грн. основного платежу та штрафних санкій у розмірі 144 318грн. 25коп.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю"Андрекс"сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2146грн.00коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст складено та підписано 28.12.2012 року