Постанова № 28425500, 25.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16983/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Леоновій І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька, головного управління Державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м.Донецька про стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6017,20 грн., сплаченого судового бору в розмірі 107,30 грн. -

за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача1: не з'явився,

представника відповідача2: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду с позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька (далі по тексту - відповідач 1), головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6017,20 грн., сплаченого судового бору в розмірі 107,30 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 13.06.2012 року він придбав автомобіль марки «KIA Sportage».

16.06.2012 року, позивач, під час реєстрації даного транспортного засобу, сплатив збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування цього автомобіля в розмірі 6017,20 грн.

Вважає, що збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування цього автомобіля в розмірі 6017,20 грн. був сплачений помилково.

Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач в судове засідання з'явився. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Проти позову заперечував надав в судове засідання письмові заперечення проти позову в яких вказав, що п.12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 року № 1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом, в тому числі і купівлі легкових автомобілів у торгівельних організаціях.

Відповідно до змісту позову другим відповідачем є Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

Суд встановив, що належним відповідачем у даній адміністративній справі є Управління Державної казначейської служби України у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Таким чином, ухвалою суду від 14.12.2012 року було залучено до участі у справі належного відповідача - управління Державної казначейської служби в Будьоннівському та Пролетарському районах м.Донецька Донецької області.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав суду письмові заперечення проти позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є фізична особа, яка звернулась до суду з позовом про повернення грошових коштів, сплачених позивачем як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні їм автомобіля.

Відповідач 1 - Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Отже управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька області є суб'єктом владних повноважень.

Другий відповідач - управління Державної казначейської служби в Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38034036.

Між сторонами склалися правовідносини пов'язані зі сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля, які регулюються нормами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору купівлі-продажу № И-00000774 від 13.06.2012 року було придбано автомобіль марки «KIA Sportage» вартістю 240688,00 грн.

14.06.2012 р. позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6017,20 грн., що підтверджується квитанцією № 908.470.4

Статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до цього Закону (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Проте, відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, передбачено що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинним законодавством).

Згідно п.14 цього Порядку, органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Тобто, норма зазначеного Порядку прямо суперечить Закону № 400, а тому позивач правомірно зазначив що він не зобов'язаний сплачувати пенсійний збір при придбанні автомобіля.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.12.2011 року, п.12 Порядку визнано таким що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили та нечинним.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року вищевказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Оскільки, сплачений збір, відповідно до п.16 вказаного Порядку, перерахований до державного бюджету, а контролюючим органом є Пенсійний фонд України, то слід стягнути суму 6017,200 грн., списавши її з відповідного розрахункового рахунку Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись ст..ст.2, 8-11, 69-72, 86, 94, 160, 167, 186, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі міста Донецька, управління Державної казначейської служби України в Будьонівському та Пролетарському районах м.Донецька Донецької області про стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6017,20 грн., сплаченого судового бору в розмірі 107,30 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6017 (шість тисяч сімнадцять) гривень 20 копійок сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості автомобіля.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні в присутності позивача 25 грудня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова в повному обсязі складена 27 грудня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.