Рішення № 28421789, 11.12.2012, Деснянський районний суд міста Києва

Справа № 2603/11590/12

РІШЕННЯ

іменем України

11.12.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

при секретарі - Пархоменко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору недійсним та зобов"язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.11.2006 року між ним та ТОВ "Укрпромбанк" був укладений кредитний договір. В той же день між сторонами був укладений Іпотечний договір, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Текст Договору був викладений на двох аркушах в трьох примірниках. Під час ознайомлення з текстом Іпотечного договору та після його підписання позивача повідомили, що йому необхідно підійти до приміщення, де буде видано грошову суму за Кредитним договором та підписати ще деякі документи, а за цей час нотаріус виконає всі формальності та посвідчить договір. Після повернення до приміщення, де мав бути укладений Іпотечний договір, всі формальності з приводу нотаріального посвідчення були виконані і йому був вручений примірник Іпотечного договору, про отримання якого він розписався. 24.07.2012 року він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_4 з проханням засвідчити вірність копії Іпотечного договору, однак, йому було відмовлено в цьому з тих підстав, що на Договорі відсутні підписи та відбитки печатки нотаріуса, який оформляв Договір, що є обов"язковим. У зв"язку з тим, що Іпотечний договір оформлений з порушенням вимог, встановлених для таких договорів, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати недійсним Іпотечний договір від 23.11.2006 року, укладений між ним та ТОВ "Укрпромбанк", а також зобов"язати приватного нотаріуса ОСОБА_2 або будь-якого іншого приватного нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запис за № 3209 щодо заборони на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, визнати недійсним Іпотечний договір від 23.11.2006 року, укладений між ним та ТОВ "Укрпромбанк", а також зобов"язати приватного нотаріуса ОСОБА_2 або будь-якого іншого приватного нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запис за № 3209 щодо заборони на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_2.

Представник відповідача - ТОВ "Укрпромбанк" - в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника, за наявних у справі матеріалів.

Відповідач - приватний нотаріус ОСОБА_2 - в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2006 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23.11.2006 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_2.

24.07.2012 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з проханням посвідчити копію Іпотечного договору, однак йому було відмовлено в цьому.

Так, згідно постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2012 року, підставою для відмови у посвідченні копії договору є те, що на Іпотечному договорі відсутні підписи та відбитки печатки нотаріуса, який оформляв Іпотечний договір, а тому Договір є таким, що не посвідчений нотаріально.

З наданої суду позивачем копії Іпотечного договору вбачається, що він виготовлений 23.11.2006 року на двох аркушах, але не прошитий та не пронумерований належним чином, також на договорі відсутні підпис та відбиток печатки нотаріуса в посвідчувальному написі на договорі, відсутність підпису та відбитку печатки в посвідчувальному написі на забороні, а також відсутність відбитку печатки на штампі "Прошито, пронумеровано та скріплено печаткою 2 аркуші". Також даний Договір не був прошитий, а лише скріплений степлером.

Відповідно до вимог ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документів, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про нотаріат" в редакції від 06.04.2006 року, що діяла на момент оформлення Договору, визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З наведеного можна зробити висновок, що Іпотечний договір від 23.11.2006 року не створив ані для позивача, ані для ТОВ "Укрпромбанк" жодних прав та обов"язків, а відсутність на ньому печатки та підпису приватного нотаріуса ОСОБА_2 свідчить про нікчемність Іпотечного договору.

Абзацом 6 пункту 23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, яка діяла на момент укладення договору, передбачено, що у разі, якщо документи посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути прошиті або скріплені у спосіб, що унеможливлює їх роз"єднання, без порушення їх цілісності, з проставленням печатки нотаріуса і зазначенням кількості скріплених аркушів.

Слід зазначити, що визнання договорів недійсними можливе лише в разі порушення вимог ст. 203 ЦК України. Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог ст. 203 ЦК України, а саме:

- зміст правочину не має суперечити чинному законодавству та моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину;

- вчинення правочину у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи те, що під час укладення Іпотечного договору від 23.11.2006 року не було додержано вимоги діючого законодавства щодо нотаріального його посвідчення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання договору недійсними є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а Іпотечний договір від 23.11.2006 року - підлягає визнанню недійсним з підстав, зазначених вище.

Що стосується позовних вимог про зобов"язання приватного нотаріуса виключити з реєстру запис щодо заборони на нерухоме майно, то судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, незважаючи на те, що Іпотечний договір не був нотаріально посвідчений, прошитий у відповідності до вимог діючого законодавства, приватним нотаріусом ОСОБА_2 була накладена заборона на відчуження квартири АДРЕСА_2, про що в Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна було внесено реєстровий запис за № 3209, що підтверджується Витягом від 03.07.2012 року.

Відповідно до вимог ст.. 73 Закону України "Про нотаріат" в редакції, що діяла на момент укладення Договору, нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Пунктом 102 Інструкції, що діяла на момент укладення Договору, передбачено, що одночасно з посвідченням договору про іпотеку нотаріус, якщо це передбачено договором, накладає заборону на відчуження предмета іпотеки.

Виходячи з наведеної в Інструкції норми, підстав для накладення заборони на відчуження приватний нотаріус ОСОБА_2 не мав та з порушенням вимог діючого законодавства вніс запис про таку заборону до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна за № 3209.

Частиною 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З наведеного можна зробити висновок про те, що незаконне внесення запису про заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 порушує право позивача на розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до п. 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року, підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про зняття заборони на об"єкти нерухомого майна є зняття державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна.

З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов"язання приватного нотаріуса виключити запис з реєстру є такими, що підлягають задоволенню, але лише частково, в частині зобов"язання приватного нотаріуса ОСОБА_2 виключити запис з реєстру, оскільки такий запис був внесений саме ним.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, Конституцією України, ст. 203, 204, 209, 215, 220, 319, 321, 386, 391 ЦК України, Законом України "Про нотаріат", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним Іпотечний договір № 528/ФКВ-06 від 23.11.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк".

Зобов"язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запис за № 3209 щодо заборони на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: