Рішення № 28421541, 20.12.2012, Деснянський районний суд міста Києва

Справа № 2-960/12

РІШЕННЯ

іменем України

20.12.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Грегуль О.В.

при секретарі - Гавриш Д.В.

розглянувши у відкритому судому засіданні в м. Києві справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, попереднє найменування якого було, відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», звернувшись до суду з вищевказаним позовом, посилається на неналежне виконання відповідачами договірних зобов'язань.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2012 року, позовні вимоги, пред'явлені до ОСОБА_2 залишено без розгляду за заявою представника позивача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив про його задоволення.

Відповідач позов не визнав.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

07 серпня 2007 року між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір № 25-359/07-ШД, за умовами якого, позивач надав відповідачу кредит у сумі 15000 грн., який останній мав погашати разом з відсотками, щомісячними платежами відповідно до встановленого сторонами договору - графіку.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе перед позивачем зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків за користування ним.

Відповідно до умов зазначеного договору, позивач має право за порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту і відсотків за користування ним, стягнути непогашений кредит, відсотки, комісію і пеню.

Станом на 31 жовтня 2011 року сума заборгованості по кредиту, комісії і пені, становить 117873 грн. 63 коп..

Саме станом на 31 жовтня 2011 року, позивач просить стягнути з відповідача непогашений кредит, комісію і пеню.

Відповідно до ст. ст. 514, 625, 651 ч. 2 абзацу першого, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

Зокрема, заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що він кредит не отримував.

По справі двічі призначалась судова почеркознавча експертиза, проведення оплати якої, було покладено на відповідача.

Відповідач неодноразово попереджався про необхідність проведення оплати експертизи, проти чого не заперечував у судовому засіданні.

Однак, експертиза не була проведена із-за не проведення її оплати.

Так у судовому засіданні відповідач не заперечував, що він неодноразово отримував повідомлення, як від експертної установи, так і від суду про необхідність проведення оплати експертизи та навпаки, надав суду отриманий ним останній лист експертної установи від 15 жовтня 2012 року з доданими до нього акту попереднього розрахунку вартості висновку експертизи та повідомлення - квитанції із зазначенням реквізитів розрахункового рахунку експертної установи.

Доводи відповідача про те, що оплата експертизи не були ним проведена в зв'язку з тим, що у повідомленні - квитанції із зазначенням реквізитів розрахункового рахунку експертної установи, була допущена описка у його прізвищі, суд оцінює критично, оскільки, як у листі, так і акті, до яких додавалось повідомлення - квитанція із зазначенням реквізитів розрахункового рахунку експертної установи, прізвище та адреса відповідача, вказувались правильно. Крім того, відповідач, достовірно знаючи про своє зобов'язання провести оплату експертизи, не був позбавлений можливості, звернутись безпосередньо до суду чи експертної установи та перевірити правильність отриманих ним даних для проведення оплати експертизи.

Додатково відповідач пояснив, що насправді, ним не була проведена оплата експертизи із-за відсутності грошових коштів.

При цьому, конкретних правових доказів, які б свідчили, що він був позбавлений можливості провести оплату експертизи, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 4-11, 209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25745867) 117873 грн. 63 коп. - заборгованості за кредитом, комісії і пені та 1178 грн. 74 коп. - судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: