Рішення № 28419048, 24.12.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/3875/2012

Номер провадження 2/2025/1089/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Крапівка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області, ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» про відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області та ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» про відшкодування шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, посилаючись на те, що, починаючи з 1975 року та по 2001 рік працював на державному підприємстві, а потім відкритому акціонерному товаристві «Лозівський ковальсько-механічний завод»слюсарем 4 розряду, а з 01 листопада 2005 перебував у трудових відносинах з закритим акціонерним товариство «Лозівський ковальсько-механічний завод». Під час чергового періодичного медичного огляду у 2011 році у позивача було виявлено підозру на наявність професійного захворювання, у зв'язку з чим Харківським НДІ гігієни праці та професійних захворювань йому було встановлено діагноз «нейросенсорна туговухість з легким ступенем зниження слуху ІІ ступінь» та заборонено працювати в умова вклинення інтенсивного виробничого шуму. 23 листопада 2011 року обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено 15 відсоткову ступінь стійку втрати професійної працездатності, а 13 грудня 2011 року його було звільнено на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю виконуваної роботи стану здоров'я.

При встановленні Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі розміру страхових виплат, розмір одноразової допомоги було зменшено на 30% з підстав наявності у Акті розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 інформації про порушення ним законодавства про охорону праці та вимог інструкції з охорони праці. Позивач стверджував, що таке зменшення одноразової допомоги є незаконним, просив суд визнати незаконним Протокол засідання комісії з охорони праці ПрАТ «ЛКМЗ» від 06.12.2011 року та Постанову Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі від 20.12.2011р. №2027/1027/1027.1/5659 в частині зменшення одноразової допомоги на 30%, скасувати вищевказані Протокол та Постанову в тій же частині та стягнути з відповідача - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі на його користь 11 199,47 грн. недоплачену одноразову допомогу. Також просив стягнути 244,88 судового збору.

У подальшому позивач неодноразово уточнював свої вимоги. Останньою заявою від 04.12.2012 року просив суд визнати незаконними: акт розслідування хронічного професійного захворювання від 13.10.2011 року в частині встановлення пунктами 16, 17, 19 його вини у виникненні професійного захворювання, порушення ним ст.14 закону України «Про охорону праці», п.3.3.2 «Инструкции по охране труда производственной санитарии пожарной безопасности для вновь поступающих на работу»та факту нерегулярного застосування ним засобів індивідуального захисту органів слуху; постанову відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області від 20.12.2011 року №2027/1027/1027.1/5659 в частині зменшення на 30% одноразової допомоги. Крім цього просив зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області здійснити йому донарахування 30% одноразової допомоги, встановленої Постановою від 20.12.2011 року №2027/1027/1027.1/5659, прийнявши за основу визначену у цій Постанові середньомісячну заробітну плату для розрахунку страхової виплати.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі.

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за відсутності їх представника, позовні вимоги не підтримують в повному обсязі, посилаючись на те, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в Лозівському районі Харківської області діяло у спосіб, визначений законодавством України, що регулює спірні правовідносини. Також в своїй заяві представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача -ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод»в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був особисто присутній під час розслідування хронічного професійного захворювання комісією та на засіданні комісії з охорони праці роботодавця, заперечень з приводу встановлення факту його часткової вини у виникненні професійного захворювання не надавав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, 01.11.2005 року працевлаштувався токарем на ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод» шляхом переведення з ВАТ «ЛКМЗ»згідно з п.5. ст. 36 КЗпП України, що не заперечується сторонами.

При проходженні у 2011 році чергового періодичного медичного огляду у позивача було виявлено підозру на наявність професійного захворювання, у зв'язку з чим від Харківського НДІ гігієни праці та професійних захворювань до відповідачів - ФССНВУ та до ЗАТ «ЛКМЗ» надійшло повідомлення про професійне захворювання № 168 від 01 вересня 2011 року (за формою П-3).

Відповідно до п.7.6 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 року «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», відповідачем у справі -ПрАТ «ЛКМЗ»було видано Наказ за № 340 від 08.09.2011р. «Про створення комісії з розслідування професійного захворювання у токаря ЦМС ОСОБА_1

Відповідно до встановленого Порядку, комісією з розслідування було складено Акт розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 від 13 жовтня 2011р., у п.п. 16, 17, 19 якого зазначено, що відповідач нерегулярно застосовував засоби індивідуального захисту органів слуху, порушив ст.14 закону України «Про охорону праці»та п. 3.3.2 «Инструкции по охране труда производственной санитарии пожарной безопасности для вновь поступающих на работу»що й стало на думку відповідачів однією з причин виникнення професійного захворювання.

Після затвердження Головним державним санітарним лікарем Лозівського району Акту розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 (за формою П-4) та одержання даного акту Відповідачем -ТОВ «ЛКМЗ»було видано Наказ від 14 жовтня 2011 року № 395 "Про випадок професійного захворювання токаря ЦМС ОСОБА_1", у якому викладалися встановлені комісією з розслідування обставини, за яких стало можливим настання страхового випадку, та зазначалося про необхідність вжиття заходів для попередження виникнення подібних випадків у майбутньому.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону праці», Наказу Держгірпромнагляду № 55 від 21.03.2007р. «Про затвердження Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства», на підприємстві на підставі «Положення про комісію з питань охорони праці ПрАТ «ЛКМЗ», затвердженого конференцією трудового колективу ПрАТ «ЛКМЗ»24.02.2011р., створена та діє комісія з питань охорони праці, до повноважень котрої, згідно з п. 2.2. зазначеного Положення, відноситься право «... - приймати рішення про процент зменшення розміру одноразової виплати потерпілому (але не більш як на 50%), якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що погіршення здоров'я працівника настало не лише з вини роботодавця, але також внаслідок порушення потерпілим НПА з охорони праці.

На запит відділення виконавчої дирекції ФССНВУ у Лозівському районі Харківської області №896-01 від 29.11.2011року, комісія з питань охорони праці ПрАТ «ЛКМЗ»на своєму засіданні 06.12.2011року визначила відсоток вини потерпілого ОСОБА_1 у виникненні у нього професійного захворювання у розмірі 30% , відповідно до чого прийняла рішення встановити відсоток зменшення розміру одноразової страхової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку зі стійкою втратою працездатності у розмірі 30%.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про охорону праці» рішення комісії з охорони праці має рекомендаційний характер.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілими нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Згідно з п. 3.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду 27 квітня 2007 року № 24 (чинного на час настання страхового випадку) у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків.

Наведене свідчить, що підставою для зменшення страхових виплат є висновки комісії з розслідування нещасного випадку щодо причин страхового випадку та встановлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, оскільки саме на підставі висновків цієї комісії Фондом приймається рішення про зменшення страхових виплат.

Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідачів, суд приходить до висновку про незаконність внесення у п.п. 16, 17, 19 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13 жовтня 2011р. інформації про порушення потерпілим ст.14 закону України «Про охорону праці», п.3.3.2 «Инструкции по охране труда производственной санитарии пожарной безопасности для вновь поступающих на работу»та факту нерегулярного застосування позивачем засобів індивідуального захисту органів слуху та, як наслідок, про наявність вини ОСОБА_1 у професійному захворюванні, оскільки відсутні будь-які докази порушення позивачем законодавства про охорону праці, не застосування ним засобів індивідуального захисту при виконанні трудових функцій, ухиляння від проходження інструктажів з питань техніки безпеки праці, медичних оглядів, тощо. Суд не бере до уваги твердження представника відповідача -ТОВ «ЛКМЗ»про те, що факт порушення ОСОБА_1 законодавства про охорону праці в частині незастосування засобів індивідуального захисту, слід визнати доведеним з підстав лише відсутності заперечень потерпілого під час розслідування причин професійного захворювання та визначення ступеню вини самого потерпілого відповідними комісіями. Відповідачі не надали суду будь яких доказів про законність Акту розслідування в частині встановлення вини потерпілого, як то -доповідних безпосередніх керівників позивача, його письмових пояснень, наказів про накладення на потерпілого дисциплінарного стягнення, актів реагування органів контролю роботодавця або державних органів, тощо.

Таким чином суд приходить до висновку про незаконність п.п. 16, 17, 19 Акту розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 від 13 жовтня 2011р. в частині встановлення комісією фактів нерегулярного застосування позивачем засобів індивідуального захисту органів слуху та, як наслідок, вини потерпілого у виникненні професійного захворювання, що тягне за собою й незаконність правових наслідків застосування Акту у вказаній частині при визначенні (зменшенні) розміру одноразової допомоги потерпілому відповідачем - Відділенням виконавчої дирекції ФССНВУ в Лозівському районі Харківської області.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в разі настання страхового випадку, а таким на підставі статей 13, 14 цього Закону є професійне захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати.

За викладених обставин, на підставі наявних у матеріалах справи доказів та діючого законодавства, суд приходить до висновку про порушення права ОСОБА_1 на своєчасне та в повному обсязі отримання страхової виплати у вигляді одноразової допомоги, передбаченої ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Оцінюючи рішення відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області, прийняте ним у вигляді Постанови за №2027/1027/1027.1/5659 від 20.12.2011р. «Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності», суд приходить до висновку про незаконність вказаної Постанови в частині призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги, зменшеної на 30%, оскільки таке зменшення є прямим наслідком дії Акту розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 від 13 жовтня 2011р. в частині порушення потерпілим ст.14 закону України «Про охорону праці», п.3.3.2 «Инструкции по охране труда производственной санитарии пожарной безопасности для вновь поступающих на работу», факту нерегулярного застосування позивачем засобів індивідуального захисту органів слуху, та, як наслідок, констатації у ньому факту вини самого позивача у виникненні професійного захворювання.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що суб'єктивне право позивача на своєчасне й в повному обсязі страхове відшкодування порушене та підлягає поновленню шляхом судового примусу відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області здійснити донарахування 30% одноразової допомоги потерпілому.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України як факт спричинення їм шкоди так і її розмір. Інші доводи не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 13, 14, 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними:

Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 13.10.2011 року в частині встановлення пунктами 16, 17, 19 вини ОСОБА_1 у виникненні професійного захворювання, порушення ним ст.14 закону України «Про охорону праці», п.3.3.2 «Инструкции по охране труда производственной санитарии пожарной безопасности для вновь поступающих на работу»та факту нерегулярного застосування ним засобів індивідуального захисту органів слуху.

Постанову відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області від 20.12.2011 року №2027/1027/1027.1/5659 в частині зменшення на 30% одноразової допомоги.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Лозівському районі Харківської області здійснити донарахування ОСОБА_1 30% одноразової допомоги, встановленої Постановою від 20.12.2011 року №2027/1027/1027.1/5659, прийнявши за основу визначену у цій Постанові середньомісячну заробітну плату для розрахунку страхової виплати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.А. Смірнова