Рішення № 28418344, 17.12.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/19061/2012

н/п 2/2018/4544/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді Зуб Г.А.

при секретарі Хлистун Ю.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоровя «Харківський обласний клінічний онкологічний центр», третя особа ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду по поновленні на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача, в якому просить стягнути на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Київського районного суду міста Харкова від 19.03.2012 року про поновлення на роботі з 20.03.2012 року по день ухвалення рішення та покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилався на наступне. У звязку зі скороченням штату позивача наказом № 90-к від 11.08.2011 року було звільнено з займаної посади завідуючого мамологічним відділенням КЗОЗ «ХОКОЦ». Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2012 року, залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.06.2012 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.10.2012 року, наказ № 90-к від 11.08.2011 року про звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України скасовано та поновлено позивача на посаді завідуючого мамологічним відділенням КЗОЗ «ХОКОЦ»з 19.03.2012 року, стягнуто на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу. Але неодноразові звернення до адміністрації лікарні та виконавчої служби не змусили відповідача виконати рішення суду та поновити позивача на раніше займаній посаді та виплатити йому заробітну платню. Тому останній змушений звертатися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні надав розрахунок середньомісячного заробітку позивача, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечував частково, визнав позов про сплату середньомісячного заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20.03.2012 року по 30.11.2012 року.

Третя особа до судового засідання не зявився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2012 року позов ОСОБА_1 до КЗОЗ «ХОКОЦ»про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення № 90-к від 11.08.2011 року, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат задоволено. Наказ № 90-к від 11.08.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого мамологічним відділенням КЗОЗ «ХОКОЦ»у звязку зі скороченням штатів за п. 1 ст. 40 КЗпП України скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого мамологічним відділенням КЗОЗ «ХОКОЦ»з 19.03.2012 року та стягнуто з відповідача на корись позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2011 року по 19.03.2012 року у сумі 17 598.48 грн. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. (а.с. 3-7)

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.06.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.10.2012 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2012 року залишено без змін. (а.с. 8-13)

Відповідно до ч.1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

В матеріалах справи містяться звернення позивача до відповідача з проханням поновити його на роботі, датовані 19.03.2012 року, 13.06.2012 року, 14.06.2012 року, 15.06.2012 року, 06.09.2012 року. (а.с. 14-18). Як вбачається з листа в.о. начальника управління ДВС від 18.05.2012 року № П-110-3/07-33/3 звернення ОСОБА_1 до Київського ВДВС також не дало результату та не змусило відповідача виконати рішення суду про поновлення на роботі. (а.с. 19-22).

Суду надані копії наказів КЗОЗ «ХОКОЦ»від 30.11.2012 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 та звільнення його з посади завідуючого мамологічним відділенням з 30.11.2012 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку з перепрофілюванням підприємства за №№ 142-к та 143-к відповідно. Позивач ознайомлений з наказом про поновлення на роботі 14.12.2012 року, про що свідчить його розписка.

Разом з цим, заробітна плата позивачу не виплачена та не нарахована за період з 20.03.2012 року та на день прийняття рішення.

Згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2012 року встановлено, що середньомісячний заробіток позивача становить 2805.55 грн., середньоденний - 127.23 грн. Суд, керуючись ст.. 61 ЦПК України приймає такий середній заробіток позивача за основу розрахунків середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 20.03.2012 року по день ухвалення рішення - 17.12.2012 року, оскільки розрахунок з позивачем так і не проведено, а всього 8 місяців та 19 робочих днів, (8*2805.55)+(19*127.23)=22444.4+2417.37 = 24861.77 грн.

Суд на підставі ст. 11 ЦПК України не може вийти за межі заявлених позовних вимог та задовольняє позов про стягнення середньомісячної заробітної плати за невиконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі, який вказав представник позивача 23 792.01 грн.

Керуючись викладеним та ст.ст. 116-117, 235, 236 КЗпП України, ст..ст. 10, 11, 60, 61, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоровя «Харківський обласний клінічний онкологічний центр», третя особа ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду по поновленні на роботі задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоровя «Харківський обласний клінічний онкологічний центр»середній заробіток за час затримки виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2012 року по поновленні на роботі починаючи з 20.03.2012 року по 17.12.2012 року у розмірі 23 792 (двадцять три тисячі сімсот девяносто дві) гривні 01 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області, через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення.

Головуючий -