Рішення № 28418103, 04.12.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/14752/2012

н/п 2/2018/3679/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Бутиріної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області до ОСОБА_1, третя особа: Державна фінансова інспекція в Харківській області про стягнення шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області звернувся до суду з позовною заявою, яку в ході судового розгляду справи уточнив та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 до державного бюджету на користь Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області шкоду у розмірі 16676,03 грн. та судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області за 2008-2010 роки, за наслідками якої встановлено ряд порушень фінансово-господарської дисципліни. Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці»до складу заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми. Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня. В порушення п. 6 вказаної постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 р. начальником Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області ОСОБА_1 видано накази №409 від 22.12.2008 та №342 від 22.12.2009 про завершення відповідно бюджетного 2008 та 2009 років і проведення розподілу, нарахування та виплати економії фонду заробітної плати, яка утворилася протягом року, які були ним підписані особисто. Вищевказаними умовами оплати праці державних службовців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 р., не передбачено такий вид виплат, як економія фонду заробітної плати, а керівникам установ не надано повноважень приймати рішення про проведення виплат собі особисто та своїм заступникам. Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 в порушення вимог п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 р., без дозволу Головної державної інспекції з карантину рослин України на підставі власних наказів проведено нарахування та виплату заробітної плати в грудні 2008 року та в грудні 2009 року на загальну суму 74713 грн., зокрема начальнику інспекції ОСОБА_1 в сумі 49989 грн., заступнику начальника ОСОБА_2 в сумі 24724 грн., який добровільно відшкодував зайво нараховану премія у розмірі 24724 грн. Державна інспекція з карантину рослин по Харківській області утримується за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.10.2011р. кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, закрито на підставі п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році». Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області, в порушення вимог чинного законодавства дав згоду головному бухгалтеру на складання наказів про розподіл, нарахування та виплату собі та своєму заступнику премій, чим спричинив збитки державі на загальну суму 74713 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про амністію у 2011 році»амністія не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду. Згідно ст. 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні», в редакції, що діяла на момент винесення постанови Дзержинським районним судом м. Харкова, амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, йому неправомірно виплачено грошові кошти у розмірі 49989 грн. Станом на теперішній час ОСОБА_1 добровільно відшкодовано 33312,97 грн., отже стягненню з відповідача підлягає 16676,03 грн.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в задоволені позову просила відмовити, оскільки вважає вимогу про відшкодування майнової шкоди незаконною та безпідставною та такою, що порушує майнові права відповідача і норми діючого законодавства України. Посилається на те, що 20.10.2011 р. Дзержинським районним судом м. Харкова в межах кримінальної справи №1-1229/2011 був розглянутий той самий цивільний позов між тими самими сторонами про той самий предмет. Сума позову складала 48 519 грн. В судовому засіданні були надані пояснення відповідачем та судом було встановлено, що дійсна реальна шкода становила не 48519 грн., а 31842, 97 грн., яка і була в повному обсязі відшкодована відповідачем, про що зазначається в постанові Дзержинського районного суду, та що підтверджується копією банківської квитанції від 19.10.2011 р. Постанова Дзержинського районного суду від 20.10.2011 р. набула законної сили і не була оскаржена позивачем та представником прокуратури, які погодилися з рішенням суду. Частиною 2 статті 223 ЦПК передбачено, що після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Крім того, у відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Враховуючи викладене, вважає, що позов є безпідставним та необгрунтованим. Крім того, акти ревізій контрольно-ревізійного управління, на які посилається позивач, не мають обов'язкового характеру, а тому дані, вказані в актах, є особистою точкою зору ревізора КРУ і не є доказом вини будь-якої особи.

Представник третьої особи - Державної фінансової інспекції в Харківській області позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та пояснила, що відповідно до п. 2.14 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на ІУ квартал 2010 року, ревізійною групою проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області за 2008 - 2009 роки та завершений звітний період 2010 року. За результатами ревізії був складений акт та пред'явлено вимогу про усунення порушень. В ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності Інспекції за 2008, 2009 роки та завершений звітний період 2010 року встановлено факт витрачання коштів державного бюджету в порушення п. 6 постанови Кабінет Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»на загальну суму 74713 грн. з відповідними перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 27106,12 грн., що призвело до завдання матеріальної шкоди Установі на загальну суму 101819,12 грн. В наслідок порушення вимог п.6 постанови Кабінет Міністрів України від 09.03.2006 №268 без дозволу Головної державної інспекції з карантину рослин України на підставі власних наказів проведено нарахування та виплату по заробітній платі в грудні 2008 та грудні 2009 року на загальну суму 74713 грн. з відповідними перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 27106,12 грн., зокрема: начальнику інспекції ОСОБА_1 в сумі 49989 грн. з перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 18146,03 грн., в тому числі: в грудні 2008 року в сумі 24989 грн. з перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 9046,03 грн.; в грудні 2009 року в сумі 25000 грн. з перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 9100 грн.; заступнику начальника ОСОБА_2 в сумі 24724 грн. з перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 8960,09 грн., в тому числі: в грудні 2008 року в сумі 19724,0 грн. з перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 7140,09 грн.; в грудні 2009 року в сумі 5000,0 грн. з перерахуваннями внесків до державних цільових фондів в сумі 1820,0 гривень. Внаслідок допущених порушень Інспекції завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 101819,12 гривень. Відповідальними особами в період здійснення порушення були начальник інспекції ОСОБА_1 та головний бухгалтер ОСОБА_3 Отже, внаслідок допущених порушень працюючим на той момент начальником Інспекції ОСОБА_1 неправомірно отримано грошових коштів на загальну суму 49989,00 гривень. Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частину неправомірно отримано грошових коштів ОСОБА_1 було відшкодовано в добровільному порядку. На сьогоднішній день залишаються не повернутими грошові кошти на суму 16676,03 грн. Факт витрачання коштів державного бюджету в порушення п. 6 Постанови від 09.03.2006 № 268 був встановлений 18.10.2011 року у відкритому судовому засіданні Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-3009/11/2070 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області про зобов'язання виконати вимогу. Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, вислухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 згідно наказу начальника Головної державної інспекції з карантину рослин України № 98-ос від 02.11.2005 р., з 02.11.2005 р. обіймав посаду начальника Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області.

Згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.

В порушення п. 6 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 р. начальником Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області ОСОБА_1 видано накази № 409 від 22.12.2008 р. та №342 від 22.12.2009 р. про завершення відповідно бюджетного 2008 та 2009 років і проведення розподілу, нарахування та виплати економії фонду заробітної плати, згідно яких начальнику інспекції ОСОБА_1 незаконно була нарахована премія в сумі 49989 грн., а його заступнику ОСОБА_2 - в сумі 24724 грн.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2011 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.367 ч.2 КК України закрито на підставі ст.6 п.4 КПК України, згідно ст.1 п.«в»Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08.07.2011 р.

Вказана постанова суду набрала чинності.

Згідно постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.10.2011 р. в наслідок дій підсудного ОСОБА_1, який працював начальником Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області, державі було завдано шкоду на загальну суму 74713 грн., внаслідок незаконної виплати начальнику Інспекції ОСОБА_1 та його заступнику ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 24989 грн. та 19724 грн. за 2008 р., а також 25000 грн. та 5000 грн. за 2009 р. відповідно.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦПК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає що ОСОБА_1 повинен відшкодувати завдану його діями шкоду в розмірі 74713 грн., що підтверджується предявленим ОСОБА_1 обвинуваченням, за яким справа закрита судом з нереабілітуючих підстав.

Станом на теперішній час, як вбачається з листа Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області від 11.05.2011 р., та проти чого не заперечували сторони в судовому засіданні, ОСОБА_2 добровільно відшкодована зайва нарахована премія в повному обсязі у розмірі 24724 грн., а відповідачем ОСОБА_1 в добровільному порядку відшкодовано тільки частину неправомірно отримано грошових коштів в сумі 33312,97 грн.

На сьогоднішній день залишаються не повернутими грошові кошти в розмірі 16676,03 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області.

Відповідач безпідставно посилається на те, що в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи Дзержинським районним судом було встановлено те, що дійсна реальна шкода від дій підсудного ОСОБА_1 становила не 48519 грн., а 31842, 97 грн., оскільки ці доводи відповідача спростовуються викладеним в постанові суду обвинуваченням, яке предявлялось ОСОБА_1, та з яким він погодився, заявивши клопотання про закриття справи з нереабілітуючих підстав.

Більш того у разі закриття кримінальної справи судом з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, про що вказується в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна».

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим позов заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області, а тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області грошових коштів в розмірі 16676 грн. 03коп. підлягають задоволенню.

Також з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, згідно якої якщо сторону, на користь якої увалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області ( р/р 31114090700003 в УДКСУ в Харківській області, код бюджетної класифікації 21080500, МФО 851011) шкоду в розмірі 16676 грн. 03коп./шістнадцять тисяч шістсот сімдесят шість грн. 03 коп./.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 214,60грн. /двісті чотирнадцять грн. 60 коп./ на наступні реквізити: р/р 31219206700004, код бюджетної класифікації 22030001, код одержувача 37999675, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО банку одержувача 851011, призначення платежу судовий збір за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах Державної інспекції з карантину рослин по Харківській області Київський районний суд м. Харкова, код ЄДРПОУ 02893746.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ