Постанова № 28417430, 28.12.2012, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 2009/1149/12

Провадження № 3/2009/298/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року суддя Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилов Ю.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Купянської ОДПІ в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 району Харківської області, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором приватного підприємства «Мечніково», за ч.І ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 433134 від 07 листопада 2012 року встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді директора приватного підприємства «Мечніково», допустив порушення встановленого законом порядок ведення податкового обліку, а саме п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.209.16, шз.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ), що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.10.09 по 31.08.12 в загальній сумі 498 990,00 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, надавши до суду пояснення з приводу порушення та обставин складання протоколу.

Суд, дослідивши матеріали справи,вивчивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм, які врегульовують спірні правовідносини,виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 07.11.12 Купянською обєднаною державною податковою інспекцією Харківської області (далі по тексту - ОДПІ) був складений акт № 419/22-31369101 «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Мечніково»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12».

Акт перевірки містить висновок про те, що ПП «Мечніково»впорушенняп.209.16, пп.209.17.17 п.209.17 ст.209 ПКУ завищило податкові зобовязання податкової декларації з ПДВ (скороченої) за операціями із спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства на загальну суму 35336, 00 грн., та в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ завищило податковий кредит в травні та червні 2012 року на суму 463 654,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 498 990,00 грн.

Суд, вважає, що висновки акту перевірки про порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в частині завищення податкового кредиту в травні та в червні 2012 року на загальну суму 463 654,00 грн., не можна вважати належним доказом вчинення посадовою особою ПП «Мечніково»- ОСОБА_1 адміністративного

правопорушення, зважаючи на таке.

Як зясовано судом, фактичною підставою для висновків про порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ слугувало відображене в акті від 10.08.12 №561/23-3/25613583 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобол -Реєстр»судження ДПІ у Київському районі м. Харкова про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій за період січень - грудень 2011 року, лютий 2012 року - червень 2012 року, а також в акті від 19.07.2012 №218/22-3065310 судження субєкта владних повноважень про те, що правочини, вчинені СФГ «Слобідське»з TOB «Глобол Реєстр»не спричиняють реального настання правових наслідків - є нікчемними.

Тобто, єдиним мотивом, на підставі якого податковий органи дійшов припущень про вчинення ПП «Мечніково»податкового правопорушення, є виключно висновки іншого органу податкової служби про неможливість проведення господарської діяльності контрагентом ПП «Мечніково»- ТОВ «Глобол -Реєстр», який, у свою чергу, мав господарські взаємовідносини з СФГ «Слобідське», висновки про відсутність реальності здійснення господарської діяльності якого міститься у складеному Чугуївською ОДПІ акту перевірки.

Жодних інших мотивів в основу акту перевірки не покладає.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивіввисновків про порушення посадовою особою ПП «Мечніково»- ОСОБА_1 п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, суд встановив, що між ПП «Мечніково»(в якості покупця), та ТОВ «Глобол -Реєстр»(в якості продавця) були укладені договори від 18.04.12 № 18/4 та від 02.04.12 № 6/4, предметом яких є купівля-продаж соняшнику урожаю 2011 року у кількості 165 тон та 500 тон відповідно.

Оцінивши ці правочини, суд відзначає, що правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом правочини не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочинів мають правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між ПП «Мечніково»та ТОВ «Глобол -Реєстр»факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаних правочинів, посадовою особою ПП «Мечніково»до суду були надані податкові накладні, виписані ТОВ «Глобол -Реєстр», видаткові накладні, рахунки-фактури, акти переоформлення зерна, а також інші документи, підтверджуючі проведенні господарських операції. Факт виконання ПП «Мечніково»зобовязань за правочинами, укладеними з ТОВ «Глобол -Реєстр», підтверджується перерахуванням безготівкових грошових коштів, що в свою чергу означає втрату підприємством права власності на ці кошти. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобовязань такого платника. Отже, оплата та отримання товару також свідчить про реальність вчинених між ПП «Мечніково» та його контрагентом господарських операцій.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У п. 200.1 ст. 200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198,2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Системний аналіз наведених вище положень ПКУ, дозволяє зробити висновок про те, що платник податку виключно на підставі проведеної оподаткованої операції та належним чином оформлених контрагентами податкових накладних має право відносити суми витрат по таким накладним до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Між тим, суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно ст. З Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, первинні документи, оформлені з додержанням норм чинного законодавства, засвідчують факт господарської операції та спричиняють правові наслідки у бухгалтерському та податковому обліку.

Надані до суду документи містять назву, дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції та виписані реально існуючими субєктами права.

Отже, документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 ПКУ, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вони підтверджують реальність вчинених підприємством господарських операцій.

Отже, суд приходить висновку, що ПП «Мечніково»правомірно на підставі вищенаведених первинних документів, включилоу травні та червні 2012 року до складу податкового кредиту витрати по взаємовідносин з ТОВ «Глобол -Реєстр»у загальній сумі 463 654,00 грн., оскільки первинні документи є дійсними, а тому засвідчують факт господарської операції та спричиняють правові наслідки у бухгалтерському та податковому облікуПП «Мечніково».

Також, в акті перевірки не наведені факти, які б підтверджували невикористання підприємством отриманого товару у межах власної господарської діяльності.

Суд встановив, що судження податкового органу про вчинення підприємством порушень ПКУ, і, як наслідок, заниження грошового зобовязання з податку на додану вартість, ґрунтується на єдиному мотиві -висновках стосовно нікчемності укладених за участі контрагента-правочинів, котрі викладені в складених актах від 10.08.12 №561/23-3/25613583 та від 19.07.2012 №218/22-3065310.

Втім, з цього приводу суд зазначає, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути:

-обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є обєктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України),

-рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином),

-рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, в акті перевірки не наведені жодні факти, які б свідчили про порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ПП «Мечніково»або його контрагенту, або про те, що за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявний обвинувальний вирок суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, оскільки висновки акту перевірки про формування ПП «Мечніково»податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198ПКУ ґрунтуються лише на складеному акті перевірки субєкта господарювання, з яким мав господарські взаємовідносини контрагент підприємства, то слід зробити висновок про недоведеність факту порушення посадовою особою ПП «Мечніково»податкового законодавства.

Таким чином, податковим органом невірно оцінені обставини спірних правовідносин. Суд, також, не вбачає в діях посадової особи ПП «Мечніково»ОСОБА_1 ознак порушень вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

В той же час, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАІІ, суд повинен належним чином зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з адміністративного протоколу № 433134 від 07 листопада 2012 року та акту перевірки № 419/22-31369101 посадовою особою ПП «Мечніково»ОСОБА_1 також були порушенніп.209.16, пп.209.17.17 п.209.17 ст.209 ПКУ, а саме завищено податкові зобовязання податкової декларації з ПДВ (скороченої) за операціями із спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства на загальну суму 35336,00 грн.

У ході розгляду справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ПП «Мечніково»включило до складу податкових зобовязань податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за операціями із спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства, вартість реалізованої покупної макухи соняшникової та олії соняшникової , отриманої з переробки покупного соняшника на загальну суму 212 017,00 грн., в т.ч. ПДВ - 35336,00 грн.

Відповідно до 209.16 ст.209 ПКУ обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

Згідно з пп.209.17.17 п.209.17 ст.209 ПКУ дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на обробку чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

Враховуючи, що ПП «Мечніково»реалізовувало макуху соняшникову покупну та олію соняшникову, отриману з переробки покупного соняшника, воно не мало право включати до складу податкових зобовязання податкової декларації з ПДВ (скороченої) за операціями із спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства суму ПДВ у розмірі 35336, 00 грн., нараховану на вартість цих товарів.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 163-1 КпАП України, порушення керівником та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Факт адміністративного правопорушення підтверджується адміністративним протоколом № 433134 від07 листопада 2012 року за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 та актом Купянської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області від 07.11.12 № 419/22-31369101.

За таких обставин суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції відповідної частини статті КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 163-1, 247 п.1, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 163/1 КУпАП, за фактом заниження податкових зобовязань у сумі 35336 грн, 00 коп.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом пятнадцяти днів з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

За фактом завищення податкового кредиту у сумі 463654 грн. 00 коп. провадження по даній справі відносно ОСОБА_1 закрити у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області в 10-денний строк з дня її винесення через Дворічанський районний суд.

СуддяЮ.М. Гніздилов

28.12.2012