Вирок № 28414977, 27.12.2012, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 1708/2628/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2012 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Ємельянової Л.В.

при секретарі Аврамчук Н.П.

з участю прокурора Калюжного Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України,

в с т а н о в и в :

08 липня 2012 року близько 17 год. 30 хв. в с.Пятигори Здолбунівського району Рівненської області по вул.Шляховій ОСОБА_1 під час конфлікту з ОСОБА_2, на грунті особистих неприязних стосунків, завдав останньому один поштовх рукою в область лівого плеча, внаслідок чого потерпілий впав на землю і вдарився правою рукою об бетонну плиту, отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритого остеопафіозу внутрішнього надвиростку правої плечової кістки зі зміщенням відломків і блокадою ліктєвого суглобу, які згідно судово-медичної експертизи № 199 від 29.08.2012р. відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоровя, не передбачаючи можливості настання зазначеної шкоди для здоровя ОСОБА_2, хоча повинен був і міг передбачати можливість заподіяння такої шкоди.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і дав суду показання про обставини його вчинення. Показав суду, що 08 липня 2012 року близько 17 год. 30 хв. в с.Пятигори Здолбунівського району Рівненської області по вул.Шляховій під час конфлікту з ОСОБА_2 на грунті особистих неприязних стосунків він штовхнув останнього рукою в область лівого плеча, від завданого ним поштовху потерпілий впав на землю і від удару об бетонну плиту отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. При цьому він не передбачав можливості настання зазначеної шкоди для здоровя ОСОБА_2, хоча міг це передбачити. Кається у скоєному. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Рівненської обласної дитячої лікарні підсудний визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт необережного заподіяння йому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні Рівненської обласної дитячої лікарні. Завдані збитки відшкодовані йому підсудним в повному обємі, тому будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до підсудного він не має.

За клопотанням підсудного та згодою прокурора суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються відповідно до ч.3 ст.299 КПК України. У суду немає сумніву у добровільності та істинності позиції підсудного та інших учасників судового розгляду. Підсудному ОСОБА_1 роз'яснено, що у такому випадку він позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Судом з'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та наслідки їх неоспорювання.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винним в необережному заподіянні ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані по ст.128 КК України.

При призначенні підсудному покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно злочин, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Помякшуючими покарання обставинами суд визнає вчинення злочину вперше, щире розкаяння, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризується посередньо.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов, заявлений прокурором Здолбунівського району Рівненської області про стягнення з підсудного на користь Рівненської обласної дитячої лікарні коштів у сумі 2326 грн. 38 коп. за перебування потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, підлягає до повного задоволення, оскільки в судовому засіданні доведено, що фактичне лікування потерпілого від злочину здійснювала Рівненська обласна дитяча лікарня. Затрати лікарні на лікування потерпілого становлять вказану суму коштів. Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним по ст.128 КК України та призначити йому покарання 1 (Один) рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на нього наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Здолбунівського району Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної дитячої лікарні задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної дитячої лікарні (р/р 35417008001200 в ГУДК в Рівненській області ЗКПО 03067009, МФО 833017) 2326 (Дві тисячі триста двадцять шість) грн. 38 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.

С у д д я