Рішення № 2841471, 19.09.2008, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-1679

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 19.09. 2008 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Шудрик А.А. при секретарі Борисенко Н.Д. розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

11.09.2008 р. позивачка звернулася до суду із позовом, в якому зазначає, що за договором купівлі-продажу серії ВСА №881467 від 29.03.2005 року, укладеним між нею та Запорізьким державним підприємством робітничого постачання "Залізничник", ЄДРПОУ 01099880, вона придбала у приватну власність об'єкт нерухомого майна (магазин №33), розташований на земельній ділянці загальною площею 548 кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, загальною площею 191,9 кв.м, який складається з цегляного магазину, зазначеного у плані літерою "А" і ганку, кам'яного оштукатуреного, зазначеного у плані літерою "Кр".

Зазначений договір купівлі-продажу посвідчено нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області Студенцовим О.В. та зареєстровано в реєстрі за №781.

У відповідності до вимог Тимчасового положення "Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за №6/5 від 28.01.03 р., на підставі цього договору вона зареєструвала своє право приватної власності на об'єкт нерухомості в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію право власності на нерухоме майно №6888227, реєстраційний №9874286, виданим Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Оріхівського району" Запорізької області 31.03.2005року.

Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і відповідно до вимог статті 334 Цивільного кодексу України право власності переходить до набувача майна з моменту його передачі.

Статтею 377 Цивільного кодексу України, а також статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Пунктом 1 Договору та рішенням Комишуваської селищної ради №05 від 30.03.2005 року визначено розмір земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, який складає 548 кв.м. цільове призначення земельної ділянки вона не змінювала та не буде змінювати.

Дійсна вартість комплексу нерухомого майна визначена п. 2 договору і складає 49500,00 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) гривень, що у відповідності до вимог ст. 80 Цивільного процесуального кодексу є ціною позову.

При зверненні до землевпорядної організації з питання виготовлення державного акту на земельну ділянку їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлювального документу на земельну ділянку та було рекомендовано звернутися до суду для отримання такого документу, яким є судове рішення.

Вказана обставина перешкоджає їй, як власнику придбаної земельної ділянки користуватися своїми правами, зокрема - провести державну реєстрацію свого права власності на неї у відповідності до вимог ст. 182 ЦК України та ст. 126 Земельного Кодексу України.

Для проведення державної реєстрації її права приватної власності на придбану земельну ділянку потрібен правовстановлювальний документ, одним з яких є судове рішення.

На теперішній час продавця - Запорізького державного підприємства робітничого постачання "Залізничник" не існує. Позивача власність знаходиться на території селища Комишуваха Оріхівського району Запорізької області - де вона проживає, що спонукало її пред'явити позовні вимоги до органу місцевого самоврядування - Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право громадянам України на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, для чого, у відповідності з вимогами ст. 16 цього ж Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В попередньому судовому засіданні Представник позивачки на позові наполягає і прохає визнати за його довірителем право власності на земельну ділянку.

В попереднє судове Відповідач не з'явився, хоча про час та місце попереднього судового засідання були повідомлені у встановлений законодавством спосіб. До суду надано заяву про визнання позову та розгляд справи без участі представника Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області, так як претензій до Позивача вони не мають.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши доводи Представника позивача та вивчивши матеріали справи, встановив, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу серії ВСА №881467 від 29.03.2005 року Позивачка придбала у приватну власність об'єкт нерухомого майна (магазин №33), розташований на земельній ділянці загальною площею 548 кв.м., що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, загальною площею 191,9 кв.м, який складається з цегляного магазину, зазначеного у плані літерою "А" і ганку, кам'яного оштукатуреного, зазначеного у плані літерою "Кр".

Стаття 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України передбачає перехід до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, права власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Розмір земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, визначено п. 1 Договору, який складає 548 кв.м. Цільове призначення земельної ділянки не змінилося.

Відповідач в поданій заяві прохає суд позов задовольнити, так як вимоги Позивача обґрунтовані, і претензій до Позивача не має.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

При таких обставинах, суд вважає, що Позивач є фактичним власником земельної ділянки загальною площею 548 кв.м. в АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст. 14, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 25, 182, 328, 334, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 15, 80, 114, 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 548 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, за цільовим призначення "для обслуговування господарської будівлі" з подальшою реєстрацією в Запорізькій регіональній філії державного підприємства центру ДЗК та виготовленням державного акту на земельну ділянку на своє ім'я.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: А.А.Шудрик