Рішення № 28409686, 04.12.2012, Лисичанський міський суд Луганської області

2/1214/1383/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2012 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Чернобривко Л.Б.,

при секретарі судового засіданняДьоміновій О.М.,

за участю представника позивачаОСОБА_1,

відповідачаОСОБА_2,

представника відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на її утримання в розмірі ? частини всіх видів доходів щомісячно, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі до 19.06.2012 року.

21.06.2012 року визнана інвалідом 3 групи. Через хворобу тривалий час не має можливості працювати, в звязку з чим потребує матеріальної допомоги, відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позові, додавши, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який 19.06.2012 року рішенням Лисичанського міського суду розірвано. Через те, що відповідач зраджував її, у неї погіршився стан здоровя. Почалися проблеми з щитовидною залозою. У 2007 році відповідач почав працювати на фірмі та наполіг, щоб вона покинула роботу вчителя. Сказав, що зможе забезпечити родину. З 2007р. по 2008р. вона перебувала на обліку в центрі зайнятості. На даний час працювати вчителем не може через психоемоційні навантаження. Фізично працювати не має можливості. Відповідач може надавати їй матеріальну допомогу. Просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позові, додавши, що позивачка дуже хвора особа, є інвалідом третьої групи, їй потрібен час для відвідування лікувальних установ, займатися лікуванням. Позивачка отримує пенсію в розмірі 856грн. Вважає, що позивачка має право отримувати аліменти від відповідача на підставі ст. 76 СК України.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення, додавши, що позивачка отримує пенсію, яка відповідає мінімальному прожитковому мінімуму. Позивачці протипоказаний не весь труд, тому вона має можливість працювати та заробляти собі на життя. Враховуючи, що мінімальний прожитковий мінімум складає 844грн., які позивачка отримує у вигляді пенсії, позивачка також має можливість заробляти ще як мінімум 1102грн., оскільки в Україні мінімальна заробітна плата не може бути меншою. На обліку в центрі зайнятості населення позивачка не перебуває, оскільки їй припинили сплачувати допомогу. Тобто, у позивачки не має наміру та бажання влаштуватися на роботу, а тільки отримувати грошову допомогу. Вважає, що у позивачки залишається право на труд. Крім того, у позивачки є два дорослих сина, які зобовязані їй допомагати. Враховуючи достатність матеріальних коштів у позивачки, просив відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, підтримав пояснення відповідача та пояснив, що позивачка помилково вважає, що відповідач є керівником двох підприємств та має можливість надавати їй матеріальну допомогу. Відповідач отримує заробітну плату в розмірі 1100грн. Позивачка буде потребувати матеріальну допомогу, якщо пенсія і дохід від майна не забезпечують позивачці прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений у розмірі 844грн. Позивачка має можливість отримувати пенсію, працювати та отримувати доходи від майна. Позивачці, відповідно до довідки №102862 до акту МСЕК, протипоказаний важкий фізичний труд, в несприятливих мікрокліматичних умовах та виражені психоемоційні навантаження, тобто, протипоказаний тільки конкретний труд, що свідчить про часткову втрату позивачкою працездатності. Є інші види труда, якими позивачка має можливість заробляти собі на життя. Позивачка не надала до суду довідку про втрату працездатності в процентному співвідношенні. Крім того, позивачка на обліку в центрі зайнятості не перебуває, що підтверджує небажання позивачки влаштуватися на роботу та заробляти собі на життя. Також, позивачка посилається на ст.76 СК України, в якій зазначено, що після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною … протягом одного року від дня розірвання шлюбу…Але в рішенні Лисичанського міського суду встановлено, що подружні стосунки між сторонами припинені у грудні 2010 року, біля двох років тому, сумісне господарство ними не ведеться, не проживають разом. Таким чином, непрацездатною позивачка визнана у 2012 році, а сімя фактично розпалася у 2010 році. Тому ці посилання позивачки є необґрунтованими. Відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачці, тому просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

копія паспорту позивачки, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідка з адресного столу, довідка про дохід відповідача, медичні довідки надані ОСОБА_4, довідка ТОВ «Лесимпекс», копії епікризу, копія рішення Лисичанського міського суду від 19.06.2012 р.; копія довідки МСЕК; копії висновків обстежень позивачки, копії консультативних висновків поліклініки, копія направлення позивачки на лікування, копії виписок з епікризу позивачки, довідка про доходи позивачки, копія угоди про надання правової допомоги, заперечення проти позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази у справі, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, якій розірвано 19.06.2012 року рішенням Лисичанського міського суду Луганської області (а.с.10). Позивачка протягом одного року, а саме, з 21.06.2012 року від дня розірвання шлюбу була визнана інвалідом третьої групи, дата чергового переогляду 01.06.2013 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК №102862 (а.с.7). В звязку з непрацездатністю, отриманою протягом одного року від дня розірвання шлюбу, потребує матеріальної допомоги від відповідача. Позивачка не працює,отримує пенсію в розмірі 865грн., що підтверджується довідкою ПФУ у м. Лисичанську (а.с.50). Відповідач спроможний сплачувати аліменти, оскільки працює, має стабільний заробіток, підтверджується довідкою про доходи (а.с.21). Доказів того, що на утриманні відповідача є інші особи або він має інші матеріальні зобовязанні відповідачем не надано.

Згідно ст..75 СК України непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1,2 чи 3 групи.

Відповідно до ч.2 ст. 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачка протягом одного року, а саме, з 21.06.2012 року від дня розірвання шлюбу була визнана інвалідом третьої групи, не працює, а відповідач має стабільний заробіток, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_3 в тій частині, що в рішенні Лисичанського міського суду встановлено, що подружні стосунки між сторонами припинені у грудні 2010 року, біля двох років тому, а непрацездатною позивачка визнана лише у 2012 році, оскільки статтею 76 СК України чітко визначено, що після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною … протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги. Шлюб між сторонами розірвано 19.06.2012 року рішенням Лисичанського міського суду Луганської області, тобто, позивачка визнана непрацездатною протягом одного року від дня розірвання шлюбу. Те, що позивачка потребує матеріальної допомоги від відповідача підтверджується також наданими позивачкою медичними довідками, витягами з історії хвороби та висновками медичних обстежень.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача та його представника на те, що не перебування позивачки на обліку у центрі зайнятості підтверджує її небажання влаштуватися на роботу та заробляти собі на життя, оскільки це є правом позивачки, а не її обовязком.

Судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 214.60 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та ст.ст. 75, 76, 79 СК України, керуючись ст. ст. 212-215, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідн. 23252002772 на користь ОСОБА_4 (ідн. НОМЕР_1) аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 10.07.2012 року до часу чергового переогляду, тобто до 01.06.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідн. 23252002772 судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. за такими реквізитами: код ЄДРПОУ суду 05381343, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, № рахунку щодо сплати судового збору 31219206700051, код ОКПО отримувача 37800278, МФО 804013, банк отримувача коштів ГУ ДКСУ у Луганській області.

На підставі ст..367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дружини.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у десятиденний строк з моменту його проголошення, а особами, що брали участь у справі але не були присутні на його проголошенні, в тому самому порядку та в той самий строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя:Л.Б.Чернобривко