Вирок № 28407085, 04.01.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

1005/3973/2012

1/1005/209/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«22»листопада 2012 р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі Тоцькій К.О.,

за участю прокурора Рифи Н.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3

представника цивільного відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с. Садове, Баришівського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, приватний підприємець, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13.12.2011 року близько 15 години водій ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем МЕRSEDES-BENZ VІТО н.з. НОМЕР_1, рухався в лівій смузі руху проїзної частини вул. Київський Шлях в м. Бориспіль, Київської області, не подалік будинку 2, в напрямку м. Київ. Під час руху ОСОБА_3 не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров'ю громадян, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі по тексту ПДР), проявив неуважність та безпечність, чим порушив вимоги п. 2.3 б) ПДР. Під час зменшення швидкості та зупинки перед нерегульованим пішохідним переходом автомобіля, який рухався по переду в попутному напрямку по правій смузі руху, ОСОБА_3 не зменшив швидкість та не зупинився, щоб переконатися, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена небезпека, чим порушив вимоги п. 18.4 ПДР. Виїхав на пішохідний перехід та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка переходила проїжджу частину по пішохідному переходу з права на ліво, відносно його напрямку руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 згідно висновку експерта № 20д від 29.02.2012р. отримала тілесні ушкодження у вигляді саден правої гомілки, закритого уламкового перелому середньої третини правої гомілки зі зміщенням уламків, забою пошкодження зв'язок лівого колінного суглобу, забою правої кістки, правого колінного суглобу, які за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров'я, на строк понад 21 день, і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги наступних пунктів Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.3., де вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5., дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3., для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.18.4., якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжувати рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Грубі порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б) та 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306-від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали спричиненням тілесних пошкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати, не позбавляти волі та права керувати транспортним засобом. Цивільний позов визнав частково. Матеріальну шкоду не визнав. Частково визнав моральну шкоду на суму 12 000 гривень, які вже виплатив потерпілій.

В судовому засіданні дав показання, що 23.12.11р. він рухався в м. Бориспіль по крайній лівій смузі на автомобілі Мерседес Віто, по вул. К. Шлях. На останньому світлофорі рухаючись в попутному напрямку з іншим автомобілем і рухаючись за ним, побачив автомобіль, який рухався по його смузі. Побачивши перешкоду хотів перестроїтись в праву смугу, а в автомобіля був увімкнений поворот в праву сторону. Коли побачив, що в нього перешкоди не було, почав зрівнюватись з іншим автомобілем. Потерпілу не замітив і зачепив її. Відпало дзеркало, тому він зупинився, вийшов і побачив потерпілу. Він телефонував на швидку допомогу. Позов цивільний не визнає тому, що компенсувати все повинна страхова компанія. Визнає лише на 12.000 гривень, тому що він платив за операцію 6,870 тисяч гривень і дав потерпілій 5 000 гривень. Він їздив до потерпілої в лікарню і домовлявся про операцію. Наїзд відбувся десь 1-1,5 метрів від пішохідного переходу. Відстань від світлофора до місця ДТП менше ніж 1 км. Він рухався десь приблизно 40-50 км/год. На останньому світлофорі він зупинився. Попереду рухався ждип, який екстренне гальмування не здійснював. Потерпіла переходила дорогу перед джипом. На момент ДТП джип здійснив повну зупинку. Удар прийшовся на дзеркало і на правих дверках пішли помальовані полоси тертя. Пошкоджень у машини не було. Потерпіла просила, щоб її відвезли в лікарню. Поки він зупинився і підійшов до потерпілої, якісь люди вже викликали швидку та міліцію. Допомогу потерпілій надавав добровільно. До страхової компанії особисто не звертався, так як страховий поліс передав працівникам ДАІ, які обіцяли повідомити страхову компанію.

Потерпіла в судовому засіданні дала показання, що 23.12.11р. вона підійшла до пішохідного переходу, зупинилася та стала дивитися чи можна перейти дорогу. В другій смузі зупинився автомобіль. Вона почала повільно переходити дорогу. Помітила, що на неї їде Мерседес Віто. Удар прийшовся їй у праву ногу. Не пам'ятає, в яку частину автомобіля вона вдарилася. У неї була гематома на руці від падіння на асфальт. Пошкоджень на автомобілі не бачила. Бачила як до неї підійшов якись чоловік. Через якийсь час підійшов ОСОБА_3. Їй було холодно і її поклали в автомобіль до ОСОБА_3, де чекала швидку.

Матеріальну допомогу спочатку він надав. Вечором він приїхав до лікарні в Бориспіль. Через 2 дні він домовився в Яготині про операцію на яку вона погодилася. Операцію зробили добре. Операцію проплав підсудний - 6 тисяч гривень. Потім коштів більше не давав. Пізніше надав їй 5 тисяч гривень. Він часто не брав трубки, коли вона йому телефонувала. Телефонувала з приводу оплати лікування, харчування.

Водій Мерседеса Віто міг її побачити і уникнути ДТП, якби не обганяв інший автомобіль. Були додаткові витрати на оплату таксі до м. Києва в зв'язку з тим, що у неї була сесія. Сторонній догляд надавав її знайомий. Вона йому сплатила за послуги 1500 гривень. На медичні препарати у неї є чеки. Для проведення операції ліки купував підсудний. Для операції ліки купували батьки.

Цивільний позов на суму 9700 грн. майнової шкоди та 50000 грн. моральної шкоди підтримує та просить його задовольнити.

Представник цивільного позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_4 підтримав думку підсудного щодо позовних вимог.

Представник цивільного відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»Добовий О.С. позовні вимоги визнав частково щодо відшкодування 500 грн. моральної шкоди. Інші вимоги не визнав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання, що вона допомагала ОСОБА_3, який був учасником ДТП. 24.12.11р. ОСОБА_3 був присутній коли потерпілу оформляли в лікарню. На другий день він теж був присутній в лікарні. 26.12.11р. вона з ОСОБА_3 була присутня при транспортуванні потерпілої в лікарню м. Яготин. Всі медикаменти були оплачені підсудним. Вона з ним були у потерпілої в лікарні десь 8 разів. Привозили їй їжу, милиці. Після того потерпіла виписалася, вони їй телефонували ще десь 5 разів. Потерпіла сказала, що їй гроші поки що не потрібні. Потім вона скаже скільки потрібно грошей.

Потерпіла хотіла 6 000 доларів США по даній справі. Були погрози від неї, що вона їх «затягає»по судам. На 6 000 гривень була написана розписка потерпілої при ній. ОСОБА_3 телефонував потеропілій в її присутності десь до квітня з метою запропонувати гроші. Вона всі рази відмовлялась від них.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що чекав дочку в центрі, а в цей час її збив автомобіль. Він на автомобілі таксі приїхав до дочки. Потім визвали швидку допомогу та поїхали до лікарні.

Підсудний керував «Мерседес Віто». З підсуднім спілкувався, який пояснив, що не побачив дочку на переході.

Про ДТП йому нічого не відомо. Підсудній розповідав, що якийсь джип заважав їхати. На другий день після ДТП підсудний дав його дочці 1 тисячу гривень. Коли дочку забрали до лікарні в м. Яготин то він платив за лікування. Скільки платив не пам'ятає. Моральну шкоду підсудний не відшкодовував.

Він особисто витратив 7200 гривень і 1500 гривень. Дочка в його присутності разів 5 телефонувала підсудному. Він не намагався з нею зв'язатися. Донька хотіла з ним поспілкуватися щодо відшкодування моральної шкоди.

Перевезення дочки на автомобілі таксі були в березні до Києва на сесію. Не пам'ятає скільки разів викликали таксі.

Представник ПАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп»ОСОБА_12 пояснив, що з підсудним було укладено договір страхування. Підсудний в разі скоєння ДТП повинен був повідомити про це страхову компанію. Він цього не зробив, а тому порушив умови договору. Щодо моральної шкоди, то компанія згодна виплатити цю шкоду у розмірі 500 гривень. Лікування потерпілої підсудний відшкодував. Відшкодувати 1500 гривень страхова компанія відмовляється, оскільки відсутня довідка лікаря про те, що потерпілій необхідна була стороння допомога. Вони відмовляються відшкодовувати шкоду в зв'язку з тим, що підсудний не звернувся до компанії і не повідомив про ДТП. В страхову суму входить сума про оплату сторонньої допомоги. Вони не визнають цю суму.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у скоєному злочині підтверджується також і іншими матеріалами справи:

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, щодо вчинення даного ДТП (а.с.13).

- проколом огляду місця події від 23.12.2011, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого на вулиці Київський Шлях в м. Бориспіль Київської області було встановлено факт ДТП за участю водія ОСОБА_3( а.с. 15-22).

- протоколом огляду транспортного засобу автомобіль МЕRSEDES-BENZ VІТО н.з. НОМЕР_1 від 23.12.2011, згідно якого встановлено його технічний стан та механічні пошкодження (а.с. 23).

- протколом огляду транспортного засобу автомобіля МЕRSEDES-BENZ VІТО н.з. НОМЕР_1 та фото таблицею від 23.12.2011 та виявлені механічні пошкодження (а.с.32-42).

- висновком судово-медичної експертизи № 20д від 29.02.2012 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден правої гомілки, закритого уламкового перелому середньої третини правої гомілки зі зміщенням уламків, забою, пошкодження зв'язок лівого колінного суглобу правої кістки, правого колінного суглобу, які за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров'я, на строк понад 21 день, і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 64-65).

- висновком судово-автотехнічної експертизи №145А від 13.03.2012 року, згідно якого техиічна можливість попередження наїзду на пішохода водієм автомобіля МЕRSEDES-BENZ VІТО полягала у виконанні ним вимог п.18.4 Правил дорожнього руху, тобто при виконанні даних вимог водій автомобіля МЕRSEDES-BENZ VІТО мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода, на що у нього пе було перешкод технічного характеру (а.с. 72-75).

Дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України як необережні дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожного руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні підсудному виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу винного.

Підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий (а.с.82). На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.85). По місцю проживання характеризується позитивно (а.с.86). Намагається створити свою сім'я (а.с.177-178). Тяжких наслідків від вчинення даного злочину не настало.

Обставини, що згідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання винного судом вставнолено як щире каяття, допомога у розслідуванні вказаного злочину та добровільна матеріальна допомога потерпілій.

Обставин, що згідно до ст.67 КК України обтяжують покарання винного судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно. При цьому суд приймає до уваги відсутність обтяжуючих покарання обставин, тому приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і йому потрібно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих доходів громадян, що становить суму 5100 грн. Вважає за недоцільне позбавляти підсудного права керування транспортними засобами на певний строк враховуючи те, що останній скоїв злочин з необережності, керував транспортним засобом тверезим, займається підприємницькою діяльністю і тому керування автомобілем є єдиний спосіб прибутку та матеріального забезпечення його сім'ї.

Суд прийшов до переконання, що дана міра покарання відносно підсудного ОСОБА_3 є необхідною і достатньою для виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого про стягнення з підсудного матеріальної шкоди, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє транспортним засобом, що повязана з використанням транспортного засобу.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо шкода завдана ушкодженням здоров'я чи смертю внаслідок дії джерела підвищеної безпеки (ч.2 п.1 ст. 1167 ЦК України).

Підсудний застрахував свою цивільно-правову відповідальність, що підтверджується Полісом №АВ 0166283 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був укладений між ПАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп»(Страховиком) та ОСОБА_3 (Страхувальником). Таким чином, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», права та обов'язки перед третіми особами в наслідок настання страхового випадку несуть Страховик та Страхувальник.

Згідно ст.3 вказаного Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року із змінами, внесеними згідно із Законом № 2902-ІV від 22.09.2005 року при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до вказаного Полісу за шкоду заподіяну життю і здоров'ю ліміт становить 100000 грн. на одного потерпілого.

Загальна сума цивільного позову не перевищує вказаного ліміту. Але суд не може стягнути будь яку суму матеріальної та моральної шкоди із співвідповідача, так як вимоги до ПАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп»позивачем не висувалися, а суд не може вийти за межі позовних вимог.

Вимоги щодо стягнення з підсудного матеріальної шкоди на загальну суму 9700 грн. не підлягають задоволенню зважаючи на вказані обставини та відповідно до ст. 1194 ЦК України, де вказано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо шкода завдана ушкодженням здоров'я чи смертю внаслідок дії джерела підвищеної безпеки (ч.2 п.1 ст. 1167 ЦК України).

Суд приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_1 щодо заподіяння їй значних моральних та фізичних страждань, які знайшли прояв у понесених душевних стражданнях і у незворотності негативних наслідків, внаслідок яких тривалий час перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, і продовжує консультуватися та профілактично лікуватися. Але на думку суду розмір моральної (немайнової) шкоди зазначений у позові підлягає зменшенню, так як сума 50000 грн. позивачем та його представником в судовому засіданні не доведена. Враховуючи обставини даної справи суд виходить з принципу об'єктивності та розумності і вважає, що сума 10000 (десять тисяч) грн., яка стягується одноразовим платежем, буде доцільною та об'єктивною для компенсації потерпілій її моральних страждань. Дану моральну шкоду необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_3, але при цьому суд враховує те, що останнім потерпілій вже була сплачена сума 5000 грн. в рахунок відшкодування шкоди (а.с.167), яку суд зараховує як відшкодування моральної (немайнової) шкоди, та не враховує суму 6000 грн. (а.с.48), так як відповідно до даної розписки дані кошти були отримані потерпілою від підсудного на лікування. Тому з підсудного ОСОБА_3 необхідно стягнути лише 5000 грн., що в загальному буде становити суму 10000 грн. Суд не приймає до уваги подані підсудним фотознімки виходячи з принципу їх допустимості як доказів.

Речовий доказ по справі переданий на зберігання власнику (а.с.43).

Судові витрати: за проведення судово-автотехнічної експертизи з підсудного на користь НДЕКЦ ГУ МВС України у Київській області (р/р №31250272210700 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25574713 з приміткою 6.2 «За проведення експертизи та дослідження), необхідно стягнути вартість її проведення 940,80 грн.

Керуючись ст.ст. 1167,1187,1194 ЦК України, ст.3,22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.66,67,286 ч.1 КК України, ст.ст.323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ст.286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих доходів громадян, що становить суму 5100 (п*ять тисяч сто) грн. Не позбавляти його права керування транспортними засобами на певний строк.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній-підписку про невиїзд.

Стягнути з відповідача (підсудного) ОСОБА_3 на користь позивача (потерпілої) ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної (немайнової) шкоди.

Судові витрати: за проведення судово-автотехнічної експертизи з підсудного на користь НДЕКЦ ГУ МВС України у Київській області (р/р №31250272210700 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25574713 з приміткою 6.2 «За проведення експертизи та дослідження), необхідно стягнути вартість її проведення 940,80 грн.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 15 (п'ятнадцяти) діб.

Суддя Ю.В.Кабанячий