Рішення № 28406121, 30.11.2012, Ленінський районний суд міста Севастополя

ОСОБА_1

Справа № 2703/6586/2012

Провадження № 2/2703/2988/2012

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2012 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі

головуючого судді - Рубан М.В.,

при секретарях Гурові, Д.Д., ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Східно-Чорноморської Держрибоохорони про відновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась 18 червня 2012 року до суду з позовом до відповідача щодо поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. з тих підстав, що з 2008 року вона працювала у відповідача головним фахівцем управління з охорони праці. Наказом відповідача від 30.05.2012 року була звільнена з роботи 22.06.2011 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Вважає звільнення не законним та просить суд поновити на роботі, оскільки прогул без поважних причин вона не допустила. Наказом від 20.07.2011 року вона була звільнена з роботи по п.3 ст. 40 КЗпП України з 21.07.2011 року. Останнім робочим днем її був 27.07.2011 року тому вона з ранку працювала, а в кінці робочого дня її знайомий на машині допоміг їй відвезти її речі додому. Рішенням суду від 14.05.2012 року вона була поновлена на роботі, а наказом від 30.05.2012 року вона була звільнена знову за прогул 21.07.2011 року. При звільнені відповідач не врахував, що вона була головою первинної профспілкової організації управління. В порушення ст. 148 КЗпП України звільнив її через 10 місяців після дня, який вважають прогулом. Ніяких доказів прогулу відповідач не надав. Незаконні дії відповідача спричинили позивачу моральну шкоду, яка полягає в духовних стражданнях та переживаннях у наслідку безпідставного звільнення.

В судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснив, що 21.07.2011 року в свій останній робочий день позивач покинула своє робоче місце в 10 годин 55 хвилин і до 17 годин на роботу не поверталась. Про це свідчать акти про відсутність на роботі, відмова позивача 22.07.2011 року дати пояснення, уточнюючий табель обліку робочого часу, рішення суду від 22.03.2012 року про стягнення 66,84 грн. за прогул 21.07.2011 року. 29.12.2011 року були припиненні повноваження ОСОБА_3, як голови профспілкової організації, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач працювала у відповідача з 20.10.2008 року (а.с. 85), була звільнена з посади головного фахівця з охорони праці по п.3 ст. 40 КЗпП України 21.07.2011 року за систематичне невиконання трудових обов'язків (а.с. 65). Не погодившись із звільненням, вона звернулась до суду, та рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 14.05.2012 року була поновлена на роботі з 22.07.2011 року (а.с. 14-15). Вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 26.07.2012 року (а.с. 70).

Наказом № 202/к від 30.05.2012 року (а.с. 6) ОСОБА_3 було звільнено 22.07.2011 року за прогул без поважних причин (п.4 ст. 40 КЗпП України). Підставами для звільнення за прогул позивача став акт про відсутність на роботі працівника від 21.07.2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 з 10 годин 55 хвилин до 17 години була відсутня на роботі 21.07.2011 року (а.с. 33), рапорт охоронця ОСОБА_4, з якого вбачається, що ОСОБА_3 залишила приміщення відповідача приблизно в 10 годин 50 хвилин і до кінця робочого дня не приходила на роботу 21.07.2011 року (а.с.37), рапорт ОСОБА_5, ОСОБА_6, акт від 22.07.2011 року про те, що на прохання написати пояснення щодо відсутності на роботі 21.07.2011 року, 22.07.2011 року позивач пояснила, що нічого писати не буде бо вже не працює у відповідача (а.с. 34-36).

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 22.03.2012 року було встановлено, що ОСОБА_3 21.07.2011 року з 10 годин 55 хвилин до кінця робочого дня не була присутньою на роботі (а.с. 47).

На підставі ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд доходить висновку, що в матеріалах справи наявні докази, які в їх сукупності підтверджують відсутність ОСОБА_3 на роботі 21.07.2011 року в період з 10 годин 55 хвилин до 17 годин, тобто підтверджують прогул позивача 21.07.2011 року у зв'язку з відсутністю на роботі більше трьох годин без поважних причин. При цьому позивачем не доведено належними доказами присутність її на роботі у вказаний період часу, оскільки в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 45) є запис про проведення ОСОБА_3 інструктажу не є належним доказом її присутності на роботі повний робочий день, оскільки цей інструктаж, як сама пояснила позивач, вона могла провести протягом 2-3 годин, враховуючи, що початок робочого дня встановлений з 08-00 години.

Згідно з протоколом № 1 Уставних зборів первинної профспілкової організації Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства професійної спілки працівників рибного господарства України від 15.01.2009 року була утворена профспілкова організація, обраний профспілковий комітет, головою профспілкового комітету первинної профспілкової організації обрано ОСОБА_3 строком на 5 років (а.с. 9-11).

З протоколу № 1 конференції працівників відповідача від 29.12.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 знято з посади голови профспілкового комітету, а обрано ОСОБА_7 (а.с. 72-74). Печатка на протоколу відсутня, так як вона утримується ОСОБА_3, відносно чого позивач не заперечувала, тому суд вважає такий протокол належним доказом зняття ОСОБА_3 з посади голови профспілкової комітету.

Оскільки ОСОБА_3 була знята з посади голови профспілкової комітету, гарантії ст. 252 КЗпП України відносно неї, а саме звільнення ОСОБА_3 за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вона є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок) та звільнення працівника протягом року після закінчення строку, на який вона обиралась на посаді голови профспілкової організації, не розповсюджуються, оскільки у неї достроково припиненні повноваження у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків (порушенням п.3.6.4 Статуту Професійного союзу працівників рибного господарства України).

Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно з ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В наказі про звільнення вказано, що прогул позивач допустила 21.07.2011 року. Про те що позивач не цілий день була на роботі відповідач дізнався в той же день, а наказ про звільнення було прийнято 30.05.2012 року, тобто через 10 місяців після проступку. Після проступку застосувати стягнення передбачене ст. 147 КЗпП України понад строки вказані, в ст. 148 КЗпП України, відповідач не мав права. Тому позивач повинна бути поновлена на роботі та на її користь необхідно стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки наданої відповідачем (а.с. 95) середній заробіток позивача становить 1510,28 грн. Вимушений прогул складає період з 22.07.2011 року по день прийняття судового рішення, тобто 30.11.2012 року. В ухвалі Ленінського районного суду м. Севастополя від 18 травня 2012 року встановлено розмір середньої заробітної плати позивача за день в сумі 82,73 грн., яку суд бере до уваги при розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, стягненню з позивача на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10754,90 грн. (82,73 грн. х 130 робочих днів).

На підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що судом було встановлено вину відповідача, яка полягає у неправомірному звільненні позивача, що призвело до моральних страждань останньої, суд доходить висновку, що моральна шкода підлягає відшкодовуванню в розмірі 1000,00 грн., що буде достатнім для компенсації моральних страждань позивача.

Відповідно до приписів ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 216,40 грн. та судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 107,30 грн., а всього 321,90 грн.

Керуючись ст.ст. 40 п.4, 147,148 , 237-1 , 252 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 6,10, 11, 60, 61, 79, 84, 88, 130, 212- 215, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати наказ № 202/К від 30.05.2012 року про звільнення ОСОБА_3 22 липня 2011 року за прогул без поважних причин.

Поновити на роботі ОСОБА_8 на посаді головного спеціалиста з охорони праці Східно-Чорноморської Держрибоохорони з 30.05.2012 року.

Стягнути з Східно-Чорноморської Держрибоохорони (код ЄДРПОУ 35014808) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10754,90 грн. без врахування податків та інших обовязкових платежів, а також моральну шкоду в розмірі 1000, 00 грн., а всього 11754, 90 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 та стягнення заробітної плати в розміру місячного платежу в сумі 1510, 28 грн.

Стягнути з Східно-Чорноморської Держрибоохорони (код ЄДРПОУ 35014808) на користь держави судовий збір в розмірі 321,90 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду

Суддя :