Рішення № 28406087, 30.11.2012, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2703/9310/2012

Провадження № 2/2703/3642/2012

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2012 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі

головуючого судді - Рубан М.В.,

при секретарі Ходжаш Ю.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк»в особі Севастопольської філії ПАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 23 серпня 2012 року до суду з позовом до відповідачів, в якому просить висилити відповідачів, які зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. зі зняттям їх з реєстраційного обліку. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого останній були надані кошти в розмірі 28000,00 грн. строком до 15.11.2013 року зі сплатою 18,00 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності. Відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, в наслідок чого утворилася заборгованість. Рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Таким чином відповідачі підлягають виселенню зі вказаної квартири.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, пояснив, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців такого будинку або приміщення.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснив, що відповідачів неможливо висилити, оскільки їх право власності не припинено, оскільки таки відомості не внесені в Державний реєстр прав власності на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, сповіщений про дату та час судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_3, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів, що свідчать про права та відносини сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.11.2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк»(на час укладення договору ЗАТ КБ «Приват Банк») був укладений кредитний договір № 00-4532М (надалі Договір № 1), відповідно до умов якого ОСОБА_1 були надані кошти в розмірі 28000,00 грн. строком до 15.11.2013 року зі сплатою 18,00 % річних за користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором кредиту 16.11.2006 року між між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк»(на час укладення договору ЗАТ КБ «Приват Банк») був укладений іпотечний договір (далі Договір № 2), відповідно до якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності.

ПАТ КБ «Приват Банк» є правонаступником ЗАТ КБ «Приват Банк», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 054809).

Відповідач ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за укладенним Договором № 1 перед позивачем, порушила умови Договору № 1, своєчасно не повернула кредит та не сплатила проценти за користування кредитними коштами, у наслідку чого утворилася заборгованість.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 11.08.2011 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 89, загалною площею 54,30 кв.м., яка розташована за адресою : м .Севастополь, вул. Хрустальова, 79 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 101379,79 грн. за кредитним договором № 00-4532М від 16.11.2006 року. Вказане судове рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 22.03.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.09.2012 року.

Однак відповідачі не виселились з квартири, про що зокрема, не заперечувала представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч.3 ст. 109 Житлового Кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Позивачем на адресу відповідачів направлялись вимоги про виселення (вих.№ 14/1806 від 03 серпня 2012 року), які були отриманні відповідачами особисто 10 серпня 2012 року, про що свідчать відповідні підписи в зворотних поштових повідомленнях.

На підставі наведеного, з врахуванням того, що відповідачі добровільно не звільнять квартиру, на яку звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя про виселення, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а відповідачі підлягають виселенню з квартири АДРЕСА_1.

На підставі ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Доводи представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо можливості виселення тільки у наслідку внесення відомостей в Державний реєстр прав власності на нерухоме майно про припинення права власності відповідача ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 є неспроможними, оскільки вони спростовуються положеннями ст. 39 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

На підставі наведеного, з врахуванням задоволення позовних вимог щодо виселення відповідачів, суд доходить висновку про задоволення вимоги позивача про виселення відповідачів із зняттям з реєстраційного обліку.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в солідарному порядку судовій збір в розмірі 107 ,30 грн.

Керуючись ст.ст. 39,40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст.ст. 6,10, 11, 60, 61, 79, 84, 88, 130, 212- 215, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 з квартири № 89, що розташована в будинку № 79 по вул. Хрустальова в м. Севастополі зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»(код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 107,30 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: