Рішення № 28405873, 24.12.2012, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2703/6292/2012

Провадження № 2/2703/2929/2012

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2012 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі

головуючого судді - Рубан М.В.,

при секретарях Гурові Д.Д., Ходжаш Ю.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2009 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 1 749 424, 27 грн., до якої входить сума заборгованості з повернення кредитних ресурсів в розмірі 931 655,58 грн., суму заборгованості зі сплаті щомісячної комісії в розмірі 11 817,00 грн., заборгованість зі сплаті процентів в розмірі 92 112 , 51 грн. та 613 839, 18 грн. пені., посилаючись на те, що 17 липня 2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір зі змінами та доповненнями, за яким останній відкрито у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності відновлювальну кредитну лінію. Для забезпечення виконання цих зобов'язань цього ж дня між банком, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір поруки. Прийняті на себе зобов'язання щодо щомісячного погашення основного боргу по кредиту та нарахованих відсотків позичальник не виконав. Письмові вимоги банку до позичальника та поручителя про погашення боргу залишились без задоволення.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 2 червня 2011 року, позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 749 424, 27 грн., до якої входить сума заборгованості з повернення кредитних ресурсів в розмірі 931 655,58 грн., суму заборгованості зі сплаті щомісячної комісії в розмірі 11 817,00 грн., заборгованість зі сплаті процентів в розмірі 92 112 , 51 грн. та 613 839, 18 грн. пені.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м.Севастополя від 02 червня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_1 суми кредитної заборгованості скасовано, справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті (щодо ОСОБА_2Б.) вказані судові рішення залишені без змін.

20.12.2012 року представник позивача зменшила позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1735586,01 грн., до якої входить сума заборгованості з повернення кредитних ресурсів в сумі 931 655,58 грн., заборгованість зі сплати процентів в сумі 178274, 25 грн. суму заборгованості зі сплаті щомісячної комісії в сумі 11 817,00 грн., та пені в сумі 613 839, 18 грн.

Зменшення позовних вимог пов'язано з тим, що ОСОБА_1, як поручитель не була повідомлена про збільшення процентної ставки з 13,00% річних до 13,7%, тому до неї вимоги заявлені, враховуючі початкову процентну ставку в розмірі 13%.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення уточненого позову, пояснив, що збільшення процентної ставки за кредитним зобов'язанням можливе лише при узгодженні з поручителем, однак цього не відбулось, тому договір поруки є припиненим.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 липня 2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 635/07-К-ВКЛ (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого ОСОБА_2 було відкрито у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності відновлювальну кредитну лінію в сумі 130000,00 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами.

ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»є правонаступником ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується п. 1.1 Статуту ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 130620).

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»є правонаступником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується п. 1.2 Статуту ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 306822).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 17.07.2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2. і ОСОБА_1 укладено договір поруки № 635/07-К-ВКЛ П (далі Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується в повному обсязі відповідати за повне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з п.4.4. Договору поруки внесення змін та доповнень до кредитного договору (крім тих, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя) допускається без узгодження з поручителем.

Відповідно до п.5.2. вказаного договору порука припиняється за іншими підставами, передбаченими діючим законодавством України.

Також судом встановлено, що договором від 25 квітня 2008 року про внесення змін до кредитного договору були внесені зміни, відповідно до яких процентну ставку було збільшено до 13,7% річних. Вказаний договір був підписаний позивачем та ОСОБА_2 В матеріалах справи відсутнє повідомлення поручителя ОСОБА_1 про внесення змін до кредитного договору щодо збільшення процентної ставки, про що не заперечувала в судовому засіданні представник позивача.

Згідно з ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, подання позову до поручителя без врахування збільшеної відсоткової ставки є безпідставним, так як в силу імперативної норми ст. 559 ЦК України договір поруки є припиненим, тому вимоги позивача про стягнення з поручителя кредитної заборгованості за припиненим договором поруки є необгрунтованими.

Крім того, абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5 передбачено, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для предявлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для предявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як вже було зазначено, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року судові рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором залишені без змін. Однак позивачем не надано доказів, що він звертався до ДВС з метою виконання рішення суду про стягнення з боржника суми кредитної заборгованості; доказів щодо неможливості його виконання, та що рішення суду ще не виконано. Отже, суд наголошує, що за наявності рішення суду про стягнення з позичальника суми заборгованості за кредитним договором за відсутність даних про те, що кредитор звертався до виконавчої служби з метою його примусового виконання, позивачем передчасно заявляються вимоги до поручителя про стягнення цієї суми заборгованості.

Враховуючі вищенаведене суд доходить висновку, що вимоги позивача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом є безпідставними і необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 559 ЦК України, ст.ст. 3, 6,10, 11, 60, 61, 79, 84, 88,130, 175, 212- 215, 292, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, як поручителя за договором поруки № 635/07-К-ВКЛ П від 17.07.2007 року про стягнення заборгованості в розмірі 1735586,01 грн., що складається із заборгованості з повернення кредитних ресурсів в сумі 931 655,58 грн., заборгованості зі сплати процентів в сумі 178274, 25 грн., заборгованості зі сплаті щомісячної комісії в сумі 11 817,00 грн., та пені в сумі 613 839, 18 грн., за кредитним договором № 635/07-К-ВКЛ, укладеним 17.07.2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :