Вирок № 28404322, 29.12.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/6873/2012 року

Провадження № 1/0907/502/2012 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої-судді ДеркачН.І.

секретаря : Борсук З.В.

з участю прокурора : ЧугуновоїВ.М.

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, номер та серія паспорта: НОМЕР_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого

за ст. 122 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин.

16 лютого 2012 року близько 08.30 годин ОСОБА_3, перебуваючи біля під'їзду будинку АДРЕСА_1, діючи умисно та усвідомлюючи наслідки своїх дій, під час конфлікту з ОСОБА_4, наніс йому удар рукою в область обличчя від чого останній впав на землю. Після цього ОСОБА_3 взяв із багажника свого автомобіля марки «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_3 дерев»яну палицю, якою почав наносити удари по тілу та по ногах ОСОБА_4, чим заподіяв згідно висновку судово-медичної експертизи №174/125-Е від 26.03.2012 року тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистального метаепіфізу лівої малогомілкової кістки (зовнішньої кісточки) з незначним зміщенням, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення, а також крововиливу та двох саден на слизовій оболонці нижньої губи, одного синця в ділянках грудної клітки зліва та одного синця лівої сідниці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які утворилися від дії тупих твердих предметів та могли утворитися при нанесенні ударів такими в описані вище ділянки.

В судовому засіданні підсудний вину у вчиненому визнав частково, пояснив суду, що на даний час він живе з ОСОБА_5. 16 лютого 2012 року він йшов чистити сніг на вулицю та мав відвезти дитину своєї дружини в школу. Однак під їх під»їзд під»хав потерпілий, вибіг з машини та почав його ображати. Він не підходив до потерпілого не провокував його. Потерпілий першим вдарив його в обличчя на що він відповів ударом. Він вдарив потерпілого дерев»яною заглушкою. Він наніс потерпілому близько двох, трьох ударів, точну кількість ударів він не пам»ятає. Конфлікт між ними тривав близько 3-5 хвилин. Він вдарив потерпілого по нозі дерев»яною палицею та по сідниці. Він особисто нікуди не звертався з приводу нанесених йому ударів потерпілим. Він визнає факт нанесення ударів, однак він зробив це не умисно, а з метою самозахисту. Просить врахувати, що на даний час шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі, просить суворо його не карати та не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що на початку травня 2012 року вони разом із своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 розлучилися. Разом не проживали вже з липня 2011 року. Від шлюбу у них є дитина десять з половиною років. На даний час він спілкується з дитиною раз в два тижні. Кожного дня він возив дитину до школи. 16 лютого 2012 року він теж мав забрати дитину зі школи, однак не забрав у зв»язку із інцидентом з підсудним. Потерпілий також пояснив, що 16 лютого 2012 року він приїхав до своєї колишньої дружини бід будинок, щоб забрати дитину до школи. Однак приїхавши під будинок у нього з підсудним відбувся конфлікт. Він стверджує, що підсудний перший підійшов до нього та наніс удар. В той час у підсудного в руках вже була дерев»яна бита. Підсудний наніс йому чотири удари битою та один раз рукою. Підсудний биту взяв з багажника свого автомобіля, який був відкритий. Того ж дня він звернувся в лікарню та три тижні амбулаторно лікувався. На даний час претензій матеріального та морального характеру до підсудного він не має, оскільки завдана шкода йому відшкодована в повному обсязі, просить підсудного суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він займається виробництвом та продажем меблів. 16 лютого 2012 року працівниками міліції в нього було вилучено дерев»яну заглушку (палицю), яка була встановлена в кухонну стіну підсудного. Вищевказану дерев»яну заглушку (палицю) йому привіз підсудний для встановлення в меблі.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона очевидцем бійки між підсудним та потерпілим вона не була. Однак вона бачила у підсудного почервоніння під оком, однак він в лікарню не звертався. В той день потерпілий забирав їх спільну дитину зі школи. Додала, що на сьогоднішній день їх спільній з потерпілим дитині десять з половиною років. Тому вона просить суд не допитувати дитину в якості свідка, щоб не травмувати.

Вина підсудного у вчиненому злочині знайшла своє підтвердження письмовими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

З протоколу - заяви ОСОБА_4 від 16.02.2012 року вбачається зазначений факт нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (Том а.с.5).

Протоколом огляду місця події від 20.02.2011 року в якому зазначено, де саме були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_4 (Том І а.с.6).

З протоколу виїмки від 02.05.2012 року вбачається, що в приміщенні будинку АДРЕСА_3, з кухонної стінки «Венеція», була вилучена дерев'яна палиця. (Том І а.с.40).

Постановою про визнання речового доказу від 19.04.2012 року, а саме: дерев»яної палиці, якою ОСОБА_3 16.02.2012 року спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (том І а.с.91).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від № 174/125-Е від 26.03.2012 року, вбачається, що ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального мета епіфізу лівої малогомілкової кістки (зовнішньої кісточки) з незначним зміщенням, крововилив та два садна на слизовій оболонці нижньої губи, по одному синцю в ділянках грудної клітки зліва та лівої сідниці, які утворились від дії тупих твердих предметів і могли утворитись при нанесенні ударів такими в описані вище ділянки. Закритий перелом дистального мета епіфізу лівої малогомілкової кістки (зовнішньої кісточки) з незначним зміщенням відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров»я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, а інші тілесні ушкодження відносяться до легких (Том а.с.75-77).

Дослідивши докази та оцінивши їх в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілого.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, повне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує те, що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується.

З урахуванням особи винного, думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, а також враховуючи повне відшкодування заподіяної шкоди, суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання підсудному більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 122 ч. 1 КК України у вигляді штрафу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді три тисячі гривень штрафу.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області на р/р № 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 банк одержувача УДК Івано-Франківської області - 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 (сорок) копійок витрат за проведення експертизи ( Том І а.с.82).

Речовий доказ - дерев'яну палицю, яку передано на зберігання в камеру схову Івано-Франківського МВ УМВС - повернути за належністю (Том І а.с.90-92).

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: Деркач Н.І.