Рішення № 28402659, 26.12.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М. В.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Скрипник С.В.

за участю сторін та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що між нею та позивачем було розірвано шлюб, від якого залишилася неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка повністю перебуває на її утриманні. Вказує, що в 2012 році нею витрачено 4532,05 грн. на придбання ліків, одягу та дитячих меблів, окрім цього протягом 2009-2012 років вона оплачувала дитині відпочинок на морі, необхідний для оздоровлення на суму 14830 грн. на загальну суму 19362 грн.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини аліменти в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача понесені нею додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини в сумі 9681 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.

Стягнуто, починаючи з 22 жовтня 2012 року з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі 700 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини в сумі 1882 гривні 50 копійок.

В іншій частині позову про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2012 року в частині стягнення додаткових витрат на дитину одноразово в сумі 1882 грн. 50 коп., стягнувши з ОСОБА_2 на її користь одноразово додаткові витрати на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 в сумі 9681 грн.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття; стягнути з нього на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини в сумі 356,00 грн.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково та стягуючи аліменти на користь позивачки на у тримання неповнолітньої доньки в розмірі по 700 грн. щомісячно до повноліття, суд першої інстанції виходив з із матеріального становища обох сторін, із працездатного віку відповідача, його стану здоровя, а також виходив з реальної можливості відповідача сплачувати щомісячно визначений судом розмір аліментів без порушення його прав.

Такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру стягуваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.05.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано шлюб, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 375, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

Під час шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю.

Відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3 Дитина потребує матеріальної допомоги, однак відповідач добровільно її не надає та ухиляється від утримання дитини.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; платника аліментів; наявність у платника аліментів інших утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 184 ч.1 СК України встановлено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

По справі також встановлено, що відповідач має на утриманні батька, який є особою похилого віку, часто хворіє та потребує догляду та фінансової допомоги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка належними та допустимими доказами не довела, що відповідач має змогу сплачувати аліменти у розмірі 700 грн. щомісячно.

Крім того, задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача на користь позивачки половину понесених додаткових витрат по утриманню їхньої дитини в сумі 1882 грн. 50 коп., суд вірно виходив з того, що малолітня ОСОБА_3 часто хворіла, а також в зв'язку з її розвитком позивачка понесла додаткові витрати в зазначеному розмірі.

Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, також той з батьків, з кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

При розгляді справи суд першої інстанції вірно застосував зазначену вище норму матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що, рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, оскільки витрати щодо сплати благодійних внесків в учбовому закладі, витрати, пов'язані з придбанням одягу та харчуванням дитини є додатковими витратами на дитину та не потребують підтвердження квитанціями, є безпідставними, оскільки згідно закону вказані витрати не відносяться до додаткових витрат.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на відсутність в рішенні суду та матеріалах справи відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер відповідача унеможливлює звернення його до виконання є необґрунтованими, оскільки це не є порушенням норм матеріального чи процесуального права та не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, дане питання може бути вирішено на стадії виконання рішення суду.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд необґрунтовано дійшов до висновку про стягнення з нього додаткових витрат на доньку в сумі 1882 гривні 50 копійок, оскільки дана сума додаткових витрат підтверджується копіями квитанцій та матеріалами справи.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів дійшла висновку, що з врахуванням матеріального стану відповідача розмір стягуваних аліментів з нього підлягає зменшенню з 700 грн. до 600 грн. щомісячно.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2012 року в частині розміру стягування аліментів змінити.

Стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :