Ухвала суду № 28402486, 24.12.2012, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №1319/10999/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2012

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Гулі А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу відділу Держземагенства у м.Львові Львівської області на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області,-

в с т а н о в и в :

скаржник звернувся до суду із скаргою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ДВС ГУЮ у Львівській області від 26.10.2012р. ВП № 34919859 про відкриття виконавчого провадження на підставі рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10.03.2011р. по справі №2-216/11; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ДВС ГУЮ у Львівській області від 26.10.2012р. ВП № 34919983 про відкриття виконавчого провадження на підставі рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10.03.2011р. по справі №2-216/11. В обгрунтування скарги покликається на те, що 21.10.2012р. відділом Держземагенства у м.Львові, Львівської області отримані постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2012р. ВП №34919859 та ВП №34919983, однак відділ Держземагенства у м.Львові, Львівської області не може здійснити виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10.03.2010р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Деппартаменту містобудування ЛМР, Львівського міського відділу Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», Управління Держкомзему у м.Львів про визнання частково недійсною ухвали та зобовязання вчинити дії, за яким відкрито вищевказані виконавчі провадження. Так, у відповідності до п.4.1 «Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою»затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009р. №325, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускаються. У п.4.4 вищезгаданої інструкції вказано, що у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акту. Відповідно до п.1.13 «Інструкції про порядок складення, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43, складення державного акту на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і обєднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією. Згідно п.1.15 даної інструкції, розробку технічної документації зі складення державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють субєкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт. Постановою КМУ від 02.04.2002р. №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»не передбачено форми державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для громадян України. Зазначили, що у разі надходження у відділ заяв щодо видачі, на підставі рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10.03.2011р. по справі №2-216/11, нових державних актів громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділом буде вчинено, в межах компетенції, необхідні дії повязані з погодженням технічних документацій, а також підписання та проведення державної реєстрації державних актів на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Львів, вул.Кибальчича, 15.

Представник скаржника та представник ВДВС ГУЮ у Львівській області в судове засідання не зявилися, не повідомивши про причини своєї неявки, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Оглянувши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року встановлено, що виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 26.10.2012р. головним держаним виконавцем ДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 34919983 та ВП № 34919859, з виконання виконавчого листа №2-216/11, виданого 15.02.2012р. Сихівським районним судом м.Львова про зобовязання Управління природних ресурсів та земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради, Управління Держкомзему у м.Львові внести зміни в державний акт на право постійного користування землею серії ЛВ №10706008 від 25.02.1997р. виключивши з числа користувачів земельної ділянки площею 0,0082 га для обслуговування будинку №15 по вул.Кибальчича в м.Львові ОСОБА_9, шляхом видачі нового державного акту на право постійного користування землею та внести зміни в державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ №10706008 від 25.02.1997р., виключивши з числа співвласників земельної ділянки площею 0,1000 га для обслуговування будинку №15 по вул.Кибальчича в м.Львові ОСОБА_9, шляхом видачі нового державного акту на право приватної власності на землю, а також надано строк для самостійного виконання до семи днів з моменту винесення постанови.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

За змістом статей 6, 5-1, 8 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень судів у цивільних справах є обовязковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець вправі накласти на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше пяти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Судом встановлено, що скаржнику, як боржник у виконавчому провадженні ВП № 34919983 та ВП № 34919859 з виконання рішення суду, що зобовязує вчинити певні дії, надано строк для самостійного виконання до семи днів з моменту винесення постанови, проте, у визначений термін рішення суду боржником не виконано.

Причини невиконання судового рішення, зазначені скаржником у скарзі, були його ж запереченням щодо позовних вимог при розгляді цивільної справи №2-216/11, відтак, були предметом дослідження та їм дана судом відповідна оцінка, в тому числі і апеляційною інстанцією, якою рішення суду від 10.03.2011р. залишено без змін, зокрема, в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду Львівської області зазначено, що процедура не потребує жодних технічних дій щодо самої ділянки, таких як виготовлення технічної документації, встановлення межових знаків, тощо. Відтак, зазначені боржником причини невиконання рішення суду не є поважними, а тому державним виконавцем правомірно винесено оскаржувані постанови.

Згідно ч.3 ст.387 ЦПК України у випадку якщо оскаржуване рішення, було прийнято відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а права та свободи заявника порушені не були, суд повинен постановити ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на те, що судом не встановлено факту неправомірності дій державного виконавця, суд приходить до висновку, що при винесені постанови про накладення штрафу державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні скарги відділу Держземагенства у м.Львові Львівської області на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 5 днів з часу отримання її копії.

Головуюча: