Постанова № 28402288, 20.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
20.12.2012
Номер справи
5010/1145/2012-13/77
Номер документу
28402288
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 Справа № 5010/1145/2012-13/77

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Галкомплект»від 02.11.2012 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2012 року

у справі № 5010/1145/2012-13/77

за позовом: ТзОВ «Галкомплект», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Еталон», м. Тисмениця, Івано-Франківська область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ «Європейський дім», м. Львів

про стягнення 68457,71 грн.

за участю представників:

від позивача: Асташкін А.В. -представник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Довганик М.Є. -представник

Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року змінено склад колегії, замість судді Давид Л.Л., введено суддю Гриців В.М..

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2012 року у справі № 5010/1145/2012-13/77 (суддя Шкіндер П.А.) у задоволені позовних вимог ТзОВ «Галкомплект»до ТзОВ «Еталон»про стягнення 68457,71 грн. -відмовлено.

Місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується доказами наявними в матеріалах справи та відповідач факт виконання позивачем робіт не оспорює та повністю підтверджує, однак, з урахуванням приписів п. 3.4 Договору субпідряду № 06/11с від 19.05.2011 року та зважаючи на відсутність поступлення фінансування від замовника, що підтверджується матеріалами справи, у генпідрядника (відповідача) не виникло зобов'язання щодо оплати субпідряднику (позивачу) виконаних робіт.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ «Галкомплект»подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, оскільки судом першої інстанції не з'ясовано повно та всебічно всіх обставин, що мають значення для справи, тим самим допущено порушення норми матеріального та процесуального права та належним чином не досліджено інших доказів у справі в їх сукупності, не надано їм належну оцінку на підставі закону.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт покликається на те, що відповідно до положень ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником -за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Тобто, договором підряду, укладеним між замовником та генпідрядником, може бути передбачене обмеження щодо залучення до виконання роботи субпідрядника, в інших випадках законодавчо заборонено кореспондувати права та обов'язки замовника і генпідрядника з правами та обов'язками генпідрядника і субпідрядника.

Висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог на тій підставі, що у генпідрядника не виник обов'язок оплатити виконану субпідрядником роботу у зв'язку з відсутністю фінансування з боку замовника, є неправомірним оскільки, суперечить наведеним вище вимогам ст. 838 ЦК України.

Також, апелянт вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що матеріали справи не містять доказів приймання об'єкта в експлуатацію станом на час розгляду справи, не відповідає обставинам справи, оскільки в судовому засіданні 25.10.2012 року позивачем надано суду роздруківку інформації, яка міститься на офіційному інтернет-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України та із змісту якої вбачається, що введення в експлуатацію готельного комплексу будинків № 14, 14а, 16 на вул. Шевській в м. Львові було здійснено шляхом видачі сертифікату ЛВ № 16411102111 Львівською інспекцією ДАБК, замовнику ПАТ «Європейський Дім», м. Львів, та подано відповідні пояснення. Дані обставини також, підтверджуються листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 12.11.2012 року № 7/13-6-6478, який отриманий позивачем після прийняття оскаржуваного рішення.

Крім цього, скаржник зазначає, що відповідач у заперечення позовних вимог покликався на ту обставину, що він кінцевого розрахунку за виконанні роботи від замовника не отримав, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між ПАТ «Європейський дім»та ТзОВ «Еталон».

Однак, даний документ у жодному випадку не може бути підставою для висновку місцевого господарського суду про відсутність поступлення фінансування від замовника, оскільки вказаний акт звірки взаємних розрахунків не містить жодних фактичних даних, які б дозволили прив'язати його до виконання сторонами умов Договору субпідряду № 06/11с від 19.05.2011 року чи до виконання будь-якого іншого договору. У ньому не зазначено по якому договору виникла заборгованість, не зазначено за виконання яких саме робіт виникла заборгованість, не зазначено коли саме виникла заборгованість. Крім, того сума заборгованості, яка відображена у акті є на порядок меншою від розміру позовних вимог.

Більше того, із листа від ПАТ «Європейський дім»від 22.11.2012 року № 143, вбачається що станом на 01.11.2012 року заборгованості у ПАТ «Європейський дім»перед ТзОВ «Еталон»не існувало. Відповідний доказ -лист ПАТ «Європейський дім»22.11.2012 року № 143 не міг бути поданий скаржником суду першої інстанції з поважних причин оскільки цей доказ з'явився вже після розгляду справи судом першої інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ПАТ «Європейський дім», оскільки рішення господарського суду може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї із сторін.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що заборгованість ПАТ «Європейський дім»як замовника перед ТзОВ «Еталон»як генпідрядником за виконанні роботи по Договору субпідряду № 06/11с від 19.05.2011 року, відсутня, що підтверджується виписками по рахунку від 11.10., 12.10., 19.10.2012 року, а також, що об'єкт прийнятий в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом, виданим Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (долучене до матеріалів справи).

Судовою колегією встановлено наступне:

19.05.2011 року між ПАТ «Європейський Дім» (замовник), ТзОВ «Еталон»(генеральний підрядник) та ТзОВ «Галкомплект»(субпідрядник) укладеного договір субпідряду № 06/11 (том І, а.с. 17).

За умовами договору субпідряду (п. 1.1), позивач взяв на себе зобов'язання по виконанню робіт з монтажу системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу, системи газового пожежогасіння, автоматики системи димовидалення в готельному комплексі на вулицях Театральній № 16, Шевській №№14, 14а, 16 у м. Львові.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що генпідрядник зобов'язаний провести розрахунок з субпідрядником при умові поступлення фінансування від замовника в наступному порядку:

- загальна вартість обладнання і матеріали для виконання робіт за договором , в сумі 305 542,80 грн. -протягом 14 банківських днів з моменту підписання договору (п. 3.4.1 Договору);

- протягом 14 банківських днів після підписання проміжних актів виконаних робіт -90 % від вартості таких робіт. Решта суми залишається у замовника, як гарантія виконання субпідрядником своїх обов'язків за договором, відповідно до статті 6 даного договору (п. 3.4.2 Договору);

- кінцева оплата по договору субпідряду проводиться протягом 14 банківських днів після підписання сторонами остаточного акту виконаних робіт (п. 3.4.3 Договору).

Відповідно до вимог п. 3.5. договору субпідряду, розрахунки по договору здійснюються на основі виставлених позивачем рахунків. Підставою для виставлення рахунків за виконані роботи є підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт (частини робіт).

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, відповідно до вимог договору та законодавства на загальну суму 459 996,00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за липень-грудень 2011 року (типова форма № КБ -3) та актами № 1-6 приймання виконаних підрядних робіт за липень-грудень 2011 (типова форма КБ-2в) (том І, а.с. 37-101).

Окрім того, факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань підтверджується актом від 27.12.2011 року № 2717 (том І, а.с. 102), прийняття виконаних робіт з монтажу автоматичної установки пожежної сигналізації та пожежогасіння, системи оповіщення людей про пожежу і управління евакуацією, системи протидимного захисту системи пожежного спостереження системи блискавко захисту вогнезахисту конструкцій протипожежних перешкод, відповідного до якого, комісія у складі: замовника - ПАТ «Європейський дім», монтажної, організації що здійснює пожежне спостереження, організації що здійснює технічне обслуговування пожежної автоматики, а також державного пожежного нагляду прийняла системи в експлуатацію.

Як зазначає позивач, відповідач у порушення наведених вище умов договору, зі свого боку, договірні зобов'язання у повному обсязі належним чином не виконав, вартість виконаних позивачем робіт оплатив лише частково, на суму 396 306,00 грн., у результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 63 690,00 грн.

Позивач з метою позасудового врегулювання спору, звернувся до відповідача з претензією № 142 від 11.06.2012 року (том І, а.с. 107), яка отримана останнім 13.06.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого відправлення (том І, а.с. 106).

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 63 690,00 грн. заборгованості за виконанні роботи, а також з вимогою стягнути з відповідача 3 617,34 грн. пені, нарахованої у відповідності до п. 14.3 договору субпідряду та 1 009,18 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступного:

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимоги, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується доказами наявними в матеріалах справи та відповідач факт виконання позивачем робіт не оспорює та повністю підтверджує, однак, з урахуванням приписів п. 3.4 договору субпідряду та зважаючи на відсутність поступлення фінансування від замовника, що підтверджується матеріалами справи, у генпідрядника (відповідача) не виникло зобов'язання щодо оплати субпідряднику (позивачу) виконаних робіт.

Однак судова колегія з таким висновком місцевого господарського суду погодитись не може, з огляду на наступне:

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконанні ним підрядні роботи по договору субпідряду.

Отже, укладений між сторонами та третьою особою у справі договір субпідряду, за своєю правовою природою, основними так і неосновними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до ст. 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 838 ЦК України).

Тобто, договором підряду, укладеним між замовником та генпідрядником, може бути передбачене обмеження щодо залучення до виконання роботи субпідрядника, в інших випадках законодавчо заборонено кореспондувати права та обов'язки замовника і генпідрядника з правами та обов'язками генпідрядника і субпідрядника. А тому, колегія суддів вважає, що в силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 838 ЦК України, вказані обставини не звільняють генпідрядника від відповідальності перед позивачем, а саме факт відсутності фінансування робіт з боку замовника, не може бути підставою для відмови від оплати виконаних субпідрядником робіт. Такий висновок узгоджується з практикою Вищого господарського суду України (постанови № 11/466 від 29.06.2011р., № 5015/6746/11 від 10.04.2012 р.).

Крім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказане положення п. 3.4 договору субпідряду № 06/11с від 19.05.2011 року не може бути прийняте до уваги як таке, що суперечить приписам ст. 617 ЦК України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника (в даному випадку -замовником) чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України № 3/26/07 від 23.02.2010р.).

Матеріалами справи підтверджено та сторонами, в тому числі і третьою особою, не заперечено, що позивачем роботи за договором субпідряду № 06/11 від 19.05.2011 року виконано в повному обсязі.

Згідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, довідки про вартість виконаних робіт за липень-грудень 2011 року (типова форма № КБ -3) та акти № 1-6 приймання виконаних підрядних робіт за липень-грудень 2011 (типова форма КБ-2в) (том І, а.с. 37-101) підписані замовником, генпідрядником та субпідрядником, а також скріплені печатками.

Однак, відповідач вартість виконаних позивачем робіт оплатив лише частково, на суму 396 306,00 грн., у результаті чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 63 690,00 грн..

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частино 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, тобто, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарські зобов'язання між позивачем та відповідачем, відповідно до ст. 174 ГК України, виникли з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до вимог ст. 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Отже, судова колегія погоджується з доводами позивача та вважає, що вимога останнього про стягнення з відповідача 63 690,00 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3 617,34 грн. пені та 1 009,18 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін). Остаточні акти виконаних робіт підписано сторонами 23.12.2011 року.

Відповідно до п. 3.4.3 договору субпідряду, кінцева оплата по договору повинна бути здійснена не пізніше 13.01.2012 року, а тому відповідно з 14.01.2012 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання.

Пунктом 14.3 договору субпідряду передбачено, що за порушення строків оплати виконаних робіт відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Колегія суддів перевіривши розрахунок здійснений позивачем у позовній заяві, вважає обґрунтованою вимогу позивача в частині стягнення пені в розмірі 3 617,34 грн., розрахунок якої здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96-ВР (п. 3 інформаційного листа Вищого господарський суд України від 27.02.2012 року № 01-06/224/2012 «Про доповнення до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на наведене, колегія суддів перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем у позовній заяві, вважає обґрунтованою вимогу позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 009,18 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 63 690,00 грн. заборгованості за виконанні роботи, а також 3 617,34 грн. пені та 1 009,18 грн. три проценти річних, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Галкомплект»задоволити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2012 року - скасувати.

3. Прийняти нове рішення. Позов ТзОВ «Галкомплект»задоволити.

Стягнути з ТзОВ «Еталон»(77400, Івано-Франківська область, м. Тисмениця, вул. Вербова, 9/1, фактична адреса: 79005, м. Львів, вул.. Зелена, 9, код ЄДРПОУ 33004211) на користь ТзОВ «Галкомплект»(79071, м. Львів, вул.. Симоненка, 11/6, код ЄДРПОУ 23273226) 63 690,00 грн. заборгованості, 3 617,34 грн. пені, 1 009,18 грн. три проценти річних, 1 609,50 грн. судового збору за позовом та 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Хабіб М.І.

Попередній документ : 28402276
Наступний документ : 28452395