Рішення № 28399136, 24.01.2011, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 2-27/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

при секретарі Кушнір О.С.

за участю представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_3, де третіми особами на стороні позивачки є ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання договору іпотеки недійсним до ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_3, де третіми особами на стороні позивачки є ОСОБА_4, ОСОБА_5

В позові позивачка ОСОБА_2 посилається на те, що 27 лютого 2003 року помер ОСОБА_6, який все своє майно згідно заповіту від 28.11.2008 року заповів їй. На день смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, яке складається з 4/6 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташовані в м. Вашківці по вул. 1-го Травня, 71-А, та земельної ділянки за вказаною адресою. Свідоцтво про право власності на землю вона отримала. У вересні 2010 року звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_7 про оформлення спадкових прав на 4/6 частин житлового будинку, однак приватний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва, оскільки ОСОБА_3 25.05.2006 року у ЗАТ КБ «ПриватБанк» отримав кредит в забезпечення якого з ЗАТ КБ «ПриватБанк» уклав договір застави нерухомого майна, тобто житловий будинок який незаконно перейшов йому у власність на підставі договору купівлі-продажу між спадкодавцем та ним. Згідно рішення Вижницького районного суду від 31.01.2008 року договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться в м. Вашківці по вул. 1-го Травня, 71-А, укладений 23.05.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом по реєстру №3229, визнано недійсним.

Просить визнати недійсним договір застави нерухомого майна житлового будинку, розташованого в м. Вашківці по вул. 1-го Травня, 71-А, між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 з моменту його укладення.

Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обємі, підтвердила обставини викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обємі, просив визнати недійсним договір іпотеки.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

До початку розгляду справи від представника відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява, в якій позовні вимоги не визнають, зазначають, що станом на день розгляду справи кредит ОСОБА_3 не погашається, існує прострочена заборгованість, забезпечення кредитного договору твердою заставою, а саме іпотекою, було основною умовою надання кредиту ОСОБА_3, вважають, що при задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 банк неправомірно позбавлять законного права отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, на яке банк розраховував ще при видачі кредиту, просять справу розглядати без участі представника ПАТ КБ «ПриватБанк», в задоволенні позовних вимог просять відмовити.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності. Згідно наданого письмового пояснення позовні вимоги підтримують в повному обємі, просять визнати договір застави недійсним.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обємі.

Судом встановлено, що 27.02.2010 року помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме 4/6 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд та земельна ділянка, що знаходяться в м. Вашківці, вул.1-го Травня, 71-А. Згідно заповіту від 28.11.2008 року ОСОБА_6 все своє майно заповів позивачці ОСОБА_2, що підтверджується копією заповіту.

З копії договору іпотеки №CVVWGK00000013 від 25.05.2006 року укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, посвідчений нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрований в реєстрі за №3322, вбачається, що іпотекою забезпечується виконання зобовязань позичальника, що випливають з кредитного договору CVVWGK00000013 від 25.05.2006 року. в іпотеку відповідач ОСОБА_3 надав житловий будинок, розташований в м.Вашківці, вул. 1-го Травня, 71-А, який належить останньому на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2006 року, посвідченого нотаріусом по реєстру №3229, що підтверджується копією договору іпотеки.

З копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.04.2010 року вбачається, що власниками житлового будинку, що знаходиться в м. Вашківці по вул. 1-го Травня, 71-А, є ОСОБА_5, якому належить 1/6 частка, ОСОБА_4, якій належить 1/6 частка та ОСОБА_6, якому належить 4/6 частки.

Судом встановлено, що рішенням Вижницького районного суду від 31.01.2008 року, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться в м. Вашківці по вул. 1-го Травня, 71-А, укладений 23.05.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом по реєстру №3229, визнано недійсним, з підстав ст.230 ЦК України, а саме, введення ОСОБА_3 в оману ОСОБА_6, що підтверджується копією рішення.

Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням по цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст. 215, 216 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3,5, 6 ст. 203 ЦК України. Частиною 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Крім того, ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст.230 ЦК України суд визнає правочин недійсним, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом ст.230 ЦК України, ст.57, ст.58, ст.59 ЦПК України доведення факту навмисного введення в оману сторони правочину здійснюється на загальних підставах, тобто шляхом надання суду належних і допустимих доказів, якими встановлюється факт навмисного введення в оману.

В силу п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою оману є умисел у діях однією сторони зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до статті 576 ЦКУ, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку», нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності; предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про іпотеку», Іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється в разі: припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Вищевказаним вимогам закону договір іпотеки не відповідає, оскільки на момент укладення договору іпотеки від 25.05.2006 року відповідач ОСОБА_3 неправомірно заволодів житловим будинком №71-А по вул. 1-го Травня в м. Вашківці, а тому даний будинок не може бути предметом іпотеки.

Таким чином суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені в судовому засіданні і такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ПАТКБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати: а саме, судовий збір в сумі 924,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 230, 576 ЦК ст.ст.1, 3, 5, 6 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати договір іпотеки №CVVWGK00000013 від 25 травня 2006 року укладений між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_3, посвідчений нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрований в реєстрі за №3322 - недійсним з моменту його укладення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 924,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

СУДДЯ: