Рішення № 28397950, 11.12.2012, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-75/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

з участю:

прокурора Вінійчук Я.М.

представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

представника ОСОБА_5 міськради ОСОБА_6

представника органу опіки та піклування ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Олевську цивільну справу за позовом прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 міської ради Житомирської області, третьої особи Органу опіки та піклування ОСОБА_5 міської ради Житомирської області про визнання договору оренди (найму) житлового приміщення не дійсним та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

14.02.2012 року прокурор Олевського району Житомирської області звернулася до суду в інтересах ОСОБА_8 з позовом до відповідачів, відповідно до якого просить суд визнати договір оренди (найму) житлового приміщення від 30 серпня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 міською радою та ОСОБА_3 не чинним та виселити із квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_9, та ОСОБА_10, без надання іншого житлового приміщення.

У судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримала із підстав, які зазначено у позовній заяві та просить суд задовольнити позов повістю. Позов мотивує тим, що відповідно до проведеної перевірки прокуратурою Олевського району заяви ОСОБА_8, щодо порушення її житлових прав та дотримання вимог житлового законодавства виконавчим комітетом ОСОБА_5 міської ради Житомирської області було встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради народних депутатів від 11.06.1996 року за № 81 видано ОСОБА_8, одинокій, ІНФОРМАЦІЯ_1 однокімнатну квартиру № 7 (нині № 11), площею 17.10 м.кв., в будинку № 12 по вул.Герцена в м.Олевську Житомирської області. Згідно до наказу № 14 від 27.04.2008 року територіального центру соціального обслуговування Олевського району ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає і знаходиться на повному державному утриманні в Кишинському стаціонарному відділенні з 27.04.2008 року по даний час. Прокурор посилається на ч.1 п.5 ст.71 ЖК України, однак всупереч вимог зазначеної статті, рішенням ОСОБА_5 міської ради від 20.08.2010 року за № 201 надано ОСОБА_3 на період перебування ОСОБА_8 в соціальному закладі для одиноких та непрацездатних осіб похилого віку на умовах найму житлову квартиру АДРЕСА_2, яке (рішення) рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 21.06.2011 року скасовано. До даного часу ОСОБА_3, не звільнила квартири АДРЕСА_3, що перешкоджає ОСОБА_8, використовувати своє право на житло, оскільки остання вийшла заміж і має намір повернутися до своєї квартири з чоловіком для спільного проживання. Крім того однією із умов договору оренди (найму) житлового приміщення від 30.08.2010 року, зокрема п.1.2 зазначеного договору слідує, що: «строк орендного користування за цим Договором становить до настання первної події: повернення з соціального закладу для одиноких та непрацездатних осіб похилого віку основного наймача ОСОБА_8А.». У звязку з чим просить суд задовольнити заявлені вимоги, оскільки ОСОБА_8, не має можливості повернутися до власної квартири.

В судовому засіданні, представники позивачки ОСОБА_8, - ОСОБА_1, та ОСОБА_2, діючи на підставі довіреностей, заявлені позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на наведені в позові обставини, при цьому зазначивши про те, що на даний час ОСОБА_8, вийшла заміж і має намір повернутися із чоловіком до своєї квартири АДРЕСА_3, однак повернутися до вказаної квартири не має можливості, оскільки ОСОБА_3, та члени її сімї добровільно відмовляються звільнити займане приміщення. Просять суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3, та її представник ОСОБА_4, діючи на підставі довіреності, заявлені позовні вимоги прокурора не визнали надавши пояснення про те, що ОСОБА_8, не має наміру повернутися до спірної квартири із установи соціальної допомоги, оскільки має вікову фворобу обох очей і потребує піклування відповідно до ст.ст.37, 59 ЦК України, а шлюб, який уклала ОСОБА_8, є фіктивним. Вважають підстав для задоволення позовних вимог не має.

Відповідачка ОСОБА_10, у судове засідання не зявилася, але подала до суду письмове клопотання щодо розгляду справи у її відсутності за станом здоровя.

Представники відповідача ОСОБА_5 міської ради Житомирської області та органу опіки і піклування цієї ж міськради, діючи на підставі довіреностей у судовому засіданні заявлені прокурором Олевського району Житомирської області позовні вимоги: перший представник - не визнав, другий визнав частково.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Так предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Як встановлено в судовому засіданні квартира АДРЕСА_2 належить до житлового фонду ОСОБА_5 міської ради Житомирської області та обслуговується ОП Теплових мереж. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради народних депутатів Олевського району від 11.06.1996 року за № 81 ОСОБА_8, одинокій, ІНФОРМАЦІЯ_1 видано ордер на однокімнатну квартиру № 7 (нині № 11) по вул.Герцена, 12 в м.Олевську, жилою площею 17.10 м.кв., де остання і проживала на умовах договору найму.(а.с.11-13).

Відповідно до наказу № 14 від 27.04.2008 року ОСОБА_8, знаходиться на державному утриманні в Кишинському стаціонарному відділенні по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян ОСОБА_5 територіального центру, розташованого в с.Кишин по вул.Леніна, 55 Олевського району Житомирської області.(а.с.20).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради від 20.08.2010 року за № 201 квартиру ОСОБА_8, на час її перебування в соціальному закладі на умовах найму надано ОСОБА_3, та 30.08.2010 року з нею укладений договір найму.(а.с.5,21).

Відповідно до постанови Олевського районного суду Житомирської області від 21.06.2011 року за позовом прокурора Олевського району до ОСОБА_5 міської ради Житомирської області про скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради від 20.08.2010 року за № 201 позовні вимоги задоволено та скасовано зазначене рішення № 201.(а.с.14-17).

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України слідує, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

27.03.2011 року ОСОБА_8, вийшла заміж за ОСОБА_11, (а.с.94) та виявила бажання повернутися із своїм чоловіком до своєї квартири АДРЕСА_4 для спільного проживання. Однак у вказану квартиру ОСОБА_8, повернутися не має можливості, оскільки ОСОБА_3, та члени її сімї добровільно відмовляються звільнити займане приміщення, в якому знаходяться без законних на те підстав.

Відповідно до положень статті 61 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією і наймачем громадянином, на імя якого видано ордер.

Статтею 71 ЖК України визначено випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами понад шість місяців у випадку влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинки-інтернати та інші установи соціальної допомоги протягом усього часу перебування в них.

Відповідно до ст.78 ЖК У тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обовязки за договором найму жилого приміщення.

Жиле приміщення, однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 надано одинокій ОСОБА_8, у 1996 році (Рішення № 81). Остання у вказане жиле приміщення вселилася та набула прав і обовязків наймача, зареєструвалася. Подальше її влаштування до установи соціальної допомоги на повне державне забезпечення не позбавило її права користування наданим жилим приміщенням, оскільки як зазначено вище за тимчасово відсутніми громадянами, відповідно до ч.1 п.5 ст.71 ЖК України право користування жилим приміщенням зберігається протягом усього часу перебування в них.

ОСОБА_3, ОСОБА_9, та ОСОБА_10, не є чланами сімї ОСОБА_8, відтак передбачених ст.64 ЖК України прав та обовязків, що витікають із договору найму жилого приміщення, не набули і набути не могли. Відсутні були правові підстави і для вселення ОСОБА_3, та членів її сімї в порядку ст.65 ЖК України, оскільки жиле приміщення є однокімнатною квартирою з жилою площею 17.10 м.кв., що саме по собі виключає будь-яку можливість вселення інших осіб. ОСОБА_8, права користування жилим приміщенням (квартирою №11 в будинку № 12 по вул.Герцена в м.Олевську) не позбавлена, рішення на підставі якого ОСОБА_3, вселилася у спірну квартиру скасовано і ордер на спірне жиле приміщення на імя ОСОБА_3, не видавався.

Таким чином вселення ОСОБА_3, та її сімї у квартиру АДРЕСА_5 здійснено без правових на то підстав. Договір найму жилого приміщення, укладений 30.08.2010 року між ОСОБА_5 міською радою і ОСОБА_3, суперечить положенням статті 61 ЖК України, оскільки на імя ОСОБА_3, ордер на квартиру АДРЕСА_5 не видавався, відтак, правовою підставою для укладення договору найму є ордер, що видається на підставі рішення виконкому. Якщо договір укладається без видачі ордера він може бути визнаний недійсним, як такий що не відповідає вимогам закону.

Договір найму жилого приміщення як правочин має відповідати передбаченим статтею 203 ЦК України загальним вимогам, додержання яких є необхідним для його чинності, зокрема, частина 1 вказаної статті передбачає, що правочин не повинен порушувати положення чинного законодавства.

Згідно положень частини 1 статті 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьою та шостою статті 203 ЦК У, є підставою недійсності правочину.

Спірний договір оренди (найму) жилого приміщення як такий, що порушує положення чинного законодавства, підлягає визнанню недійсним, а ОСОБА_3, ОСОБА_9, та ОСОБА_10, як такі, що не мають права користуватися жилим приміщенням та виселенню з квартири АДРЕСА_6 без надання іншого житлового приміщення.

Разом з тим до припущень ОСОБА_3, та її представника про те, що ОСОБА_8, не має наміру повернутися до своєї квартири а укладений нею шлюб є фіктивним, суд відноситься критично, оскільки у судовому засіданні відповідачкою та її представником не надоно жодних допустимих доказів на підтвердження зазначеного, а спростовується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема: копією свідоцтва про шлюб, заявою ОСОБА_8, до ОСОБА_5 районної прокуратури, заявою ОСОБА_8, до суду.(а.с.3,72,94).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приписами ст.10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обовязок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.21,41,47,55,129 Конституції України, ст.61,71,78,116 ЖК України, ст.ст.203, 215 ЦК України та ст.ст.3, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 міської ради Житомирської області, третьої особи Органу опіки та піклування ОСОБА_5 міської ради Житомирської області про визнання договору оренди (найму) житлового приміщення не дійсним та виселення задовольнити.

Визнати договір оренди (найму) житлового приміщення, квартири АДРЕСА_2, укладений 30 серпня 2010 року між ОСОБА_5 міською радою Житомирської області та ОСОБА_3 недійсним.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 із квартири АДРЕСА_7 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН № НОМЕР_1, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 міської ради Житомирської області, р/р 3216815800461 ГУДКУ в Житомирській області МФО 811039, код 04343470, солідарно на користь держави судовий збір в сумі 214.60 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, УДК у ОСОБА_5 районі, код класифікації доходів бюджету 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_12