Рішення № 28397721, 26.11.2012, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-433/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, дитини до досягнення нею трьох років і повноліття та на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И В :

04.10.2012 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, на саму дитину до досягнення нею трьох років і повноліття та на її утримання, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.10.2011 року. Від спільного проживання у шлюбі мають малолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із позивачкою, знаходиться на її матеріальному утриманні та вихованні. На даний час позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років - сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає від сімї і дитини окремо, у звязку з чим вона просить суд, стягнути з відповідача аліменти на її утримання так як вона ніде не працює, навчається та на утримання малолітнього сина в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до досягнення сином трирічного віку, тобто до 20.05.2015 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку Законом України «Про державний бюджет України», а також не менше 300 грн., на утримання самої позивачки, щомісячно. Після досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто після 20.05.2015 року ОСОБА_1, просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання тільки неповнолітнього сина ОСОБА_4, в розміри 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, до повноліття дитини, тобто до 20.05.2030 року, оскільки відповідач ухиляється надавати допомогу на утримання сімї і дитини в добровільному порядку.

Позивачка відповідно до поданої заяви заявлені позовні вимоги підтримала із підстав, які зазначені у її позовній заяві. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі та розглянути цивільну справу у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, подавши до суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу без його участі. Позовні вимоги позивачки визнає.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1, підлягає задоволенню частково.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 22.10.2011 року між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, було укладено шлюб, від якого 20.05.2012 року народився син ОСОБА_4 (а.с.3,4). Сторони проживають окремо одна від одної, дитина проживає разом з матірю.(а.с.5).

Позивачка не працює, зайнята доглядом за дитиною сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трьохрічного віку, одержує державну допомогу по догляду за дитиною, інших доходів на своє утримання та утримання дитини зазначала, що не має, крім того, як вказала у позовній заяві навчається у вищому навчальному закладі.

Із позовної заяви позивачки слідує, що відповідач працює в Перганському лісництві, де отримує заробітну плату, однак ігнорує свій обовязок, як чоловіка і батька по утриманню своєї сімї, хоча має таку можливість і може утримувати дружину та дитину належним чином. Відповідач не є інвалідом та не страждає на тяжке захворювання.

Дані правовідносини врегульовані ст.84 СК України з якої слідує, що дружина, з якою проживає дитина, має права на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Враховуючи те, що позивачка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною і не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат, враховуючи передбачені законом обставини з врахуванням матеріального становища відповідача, а також того, що відповідач не надав суду доказів щодо його працевлаштованості і не навів обставин при яких суд міг би їх врахувати при визначенні розміру аліментів, в розумінні ст.182 СК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини, зайнятої вихованням дитини до досягнення дитиною трьох років в розміри заявлених позовних вимог, а саме по 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, що складає 1/3 частки на дитину та позивачку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року, № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Із положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Так статтею180 СК України передбачено, що батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до ч.1 ст.191 зазначеного Кодексу слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Вданому випадку суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від обовязку утримувати неповнолітню дитину, чим ставить її у складне матеріальне становище та порушує її право на достатній життєвий рівень а тому аліменти на утримання неповнолітньої дитини повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку та у розміри, в якому просить суд стягнути позивачка з врахуванням того, що відповідачем визнано заявлені позовні вимоги позивачки.

Із п.2 та п.4 ч.1 ст.182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Разом із тим вирішуючи питання щодо позовної вимоги позивачки про стягнення аліментів з відповідача на її особисте утримання слід зазначити, що позивачкою не надано до суду належних доказів про те, що вона дійсно потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати (таку) матеріальну допомогу. В поданих до суду позивачкою позовній заяві та додатків до неї відсутні будь-які докази відносно матеріального стану позивачки, її навчання, понесення додаткових витрат на утримання сімї та дитини, а також про матеріальний стан самого відповідача. Клопотань з цього приводу щодо їх витребування позивачкою заявлено не було.

Так відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обовязок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст.21, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 158, 197, 212-215 ЦПК України та ст.ст. 80, 84, 180-183, 191 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, дитини до досягнення нею трьох років і повноліття та на утримання дружини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН № НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого в Перганському лісництві на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на її утримання, в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 20.05.2015 року, та на утримання малолітнього сина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розміри 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 20.05.2012 року, тобто до досягнення дитиною, сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, а затим в розміри 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 20.05.2030 року, тобто до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Стягнення аліментів проводити з 04.10.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 214.60 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

Звільнити ОСОБА_1, від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В решті позову відносно стягнення аліментів на утримання дружини відмовити за відсутністю підстав.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_5