Постанова № 28397668, 21.12.2012, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-101/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волощук В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання проведення виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у звязку з переселенням з радіоактивної території, -

В С Т А Н О В И В :

06.12.2012 року ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області щодо відмови у проведенні виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно неправомірними та зобовязати відповідача провести виплату грошової компенсації у звязку з переселенням з радіоактивної території в сумі 326267.00 грн., за втрачене нерухоме майно, яке знаходиться в с.Обище по вул.Центральна, 8 Олевського району Житомирської області, у звязку з переселенням з радіоактивної території.

Від представника позивачки до суду надійшла письмова заява щодо розгляду зазначеної справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1, підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, подавши до суду, в порядку ч.2 ст.51 КАС України заперечення щодо предявленого позову та клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Позовні вимоги не визнає.

Згідно ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та постійно, тобто до переселення проживала з 04.06.2008 року у власному будинку, який розташований в с.Обище по вул.Центральна, 8 Олевського району Житомирської області. (а.с.5,6). Територія, на якій проживала позивачка відповідно до «Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1061 від 23.07.1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Зазначений будинок № 8 по вул.Центральна в с.Обище Олевського району Житомирської області позивачкою був переданий 19.10.2012 року на баланс Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області, що стверджується копією акту прийому-передачі Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області від 19.10.2012 року.(а.с.12).

Відповідно до висновку «Про вартість майна»Олевської філії Житомирської товарно аграрно-промислова біржа, загальна вартість житлового будинку № 8 з господарськими будівлями по вул.Центральна в с.Обище Олевського району Житомирської області, який належав позивачці, становить 326267.00 (триста двадцять шість тисяч двісті шістдесят сім) грн., що стверджується копією висновку «Про вартість майна»Олевської філії Житомирської товарної аграрно-промислової біржі від 19.10.2012 року.(а.с.19).

Використовуючи своє право та у відповідності до положень «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій»ОСОБА_1, звернулася із заявою до відповідача про виплату грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у звязку з переселенням з радіоактивної території та надала документи, передбачені п.4 «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 року № 1243.

Однак відповідно до протоколу № 22 засідання комісії по конкурсному відбору субєктів оціночної діяльності для проведення оцінки нерухомого майна від 30.11.2012 року позивачці було відмовлено відповідачем у виплаті грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи в звязку з тим, що відповідно до п.4 Прядку про відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС затвердженого постановою КМУ № 706 від 16.12.1992 року позивачкою було порушено зазначений порядок. Мотивуючи свою відмову відповідач зазначив, що направлення позивачці було видано на переселення у м.Ковель Волинської області, а позивачка переселилася і придбала житло за переселенням в с. Уховецьк Ковельського району Волинської області.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої слідує, що підставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією. Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того відповідно до п.1 ст. 35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції від 06.06.1996 року) слідує, що компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає: грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності. Порядок виплати компенсацій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.

Відповідно до п.6 «Порядку виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», затвердженого постановою КМУ від 18.11.2009 року за №1243, втрачене нерухоме майно передається переселенцем відповідному органові самоврядування місця відселення (сільській, селищній, міській раді) у разі: забезпечення його житловим приміщенням у місці переселення відповідно до Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого постановою КМУ від 16.12.1992 року № 706 (ЗП України, 1993 р., № 1-2, ст.23).

Нерухоме майно за яке переселенець, позивач по справі, хоче отримати компенсацію, розміщене на території Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області, яка прийняла його на баланс після придбання позивачкою житла у зоні відселення.

Таким чином відповідач неправомірно позбавив позивачку її права на отримання грошової компенсації, зазначеної в п.3 Порядоку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 18.11.2009 року № 1243, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

А тому посилання відповідача на пункт 4 «Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 року за № 706, як на підставу для відмови позивачці у виплаті грошової компенсації за втрачене нерухоме майно є безпідставним, оскільки зазначений нормативний акт регулює порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а не підстави та порядок отримання грошової компенсації, що в даному випадку є предметом спору. Твердження відповідача про те, що направлення позивачці було видано на самостійне переселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС в м.Ковель Волинської області, а позивачка переселилась в с.Уховецьк Ковельського району Волинської області де придбала за власні кошти житло не позбавляє останню статусу переселенця, оскільки відповідно до п.2 підпункту 6 вказаного Порядку переселенець є особа, що проживала на радіоактивно забрудненій території і відселена згідно із списком, складеним облдержадміністрацією, або переселилася самостійно на підставі направлення, виданого облдержадміністрацією місця відселення.

Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, а тому суд вважає, що відмовою відповідача у виплаті компенсації обтяжується становище позивачки, яка вимушена використовувати своє право власності в більш небезпечних для здоровя умовах, відносно свого постійного місця проживання, чим порушується її конституційне право на безпечні умови життя.

Постанова КМ України, яка являється підзаконним правовим актом, не може змінювати положень закону в сторону зменшення передбачених ним прав і свобод.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті позивачці грошової компенсації за втрачене нерухоме майно являється безпідставною, а тому її вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.

Разом із тим відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

А тому враховуючи наведені вище обставини справи та наведені норми законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини і для повного забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів позивачки, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги останньої в межах її позовних вимог та зобовязати Управління праці і соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести виплату, однак згідно черги ОСОБА_2 грошової компенсації, в розмірі 326267.00 (триста двадцять шість тисяч двісті шістдесят сім) грн., 00 коп., за втрачене належне нерухоме майно у звязку з находженням його на радіоактивній території, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с.Обище по вул.Центральна, 8 Олевського району Житомирської області.

Керуючись ст.50 Конституції України, ст.ст.4, 35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року (із змінами і доповненнями від 06.06.1996 року), п.п.1, 3, 4, 6 «Порядку виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», затвердженого постановою КМУ від 18.11.2009 року за №1243 та ст.ст.8,9-11,17,71,86,122,128,159-163,167,186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання проведення виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у звязку з переселенням з радіоактивної території - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні виплати грошової компенсації за втрачене належне їй нерухоме майно, що знаходиться в с.Обище по вул.Центральна, 8 Олевського району Житомирської області - протиправними.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, ІПН № 03192610, юридична адреса: 11002 м.Олевськ вул.Привокзальна, 5 Житомирської області, поставити ОСОБА_1 на чергу та виплатити грошову компенсацію, в розмірі 326267 (триста двадцять шість тисяч двісті шістдесят сім) грн., 00 коп., за втрачене належне нерухоме майно у звязку з находженням його на радіоактивній території, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с.Обище по вул.Центральна, 8 Олевського району Житомирської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Олевський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

ОСОБА_3