Ухвала суду № 28394763, 08.11.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11/2290/725/2012

Справа № 2213/1721/2012 Головуючий в 1-й інстанції Горгулько Н.А.

Категорія: ст. 186 ч.3 КК України Доповідач Курдзіль В. Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Курдзіля В.Й.,

суддів: Ващенка С.Є., Суслова М.І.,

з участю секретаря Боднарчук Я.Д.,

прокурора Смакогуза І.А.,

захисника ОСОБА_1,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями: прокурора та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Полонського районного суду від 29 серпня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Шпиків Тульчинського району Вінницької області, з неповною середньою освітою, цигана, громадянина України, не працюючого, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_5, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 31.07.2008 р. Полонським районним судом за ст. 186 ч.1 КК України до 1500 грн. штрафу, який сплачено 21.08.2012 p.;

засуджено за ч.3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено з встановленням іспитового строку 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано повідомляти органи кримінально -виконавчої інспекції про зміну місця проживання, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально -виконавчої інспекції.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку та мешканку АДРЕСА_2, з неповною середньою освітою, циганку, громадянку України, не працюючу, не одружену, на утриманні неповнолітня донька, раніше не судиму;

засуджено за ч.3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнено з встановленням іспитового строку 2 роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з:

- засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 3050 грн. моральної шкоди;

- засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 325 грн. 20 коп. за проведення судової дактилоскопічної експертизи.

Постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.07.2012 року залишено в силі до виконання зобов'язання за цивільним позовом. Майно, описане в протоколах накладення арешту на майно від 24.07.2012 року для забезпечення цивільного позову: кольоровий телевізор марки «RAINFORD»залишено на зберігання ОСОБА_3, кольоровий телевізор «LG», «DVD - програвач марки «DIGITAL», залишено на зберігання ОСОБА_2

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.81 КПК України.

За вироком місцевого суду, 25 червня 2012 року близько 00 год. 05 хв. ОСОБА_2, за пропозицією ОСОБА_3, з метою відкритого заволодіння чужим майном, маскуючи обличчя та використовуючи при цьому капронові панчохи, які одягнули на обличчя, без дозволу на вільний вхід, палицею, яку заздалегідь приготував та приніс з собою, штовхнув у вхідних дверях будинку по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 в ліве плече, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синця на зовнішній поверхні лівого плеча, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості і зайшли в середину. Перебуваючи у будинку, ОСОБА_2 заштовхав до великої кімнати потерпілого ОСОБА_4 та наказав видати гроші чи цінності, або розповісти де він їх переховує. Після того, як потерпілий вказав на сервант, ОСОБА_3, серед книжок та зошитів знайшла кошти в сумі 700 грн., якими відкрито заволоділа.

В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засуджених просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати в зв'язку з м'якістю і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ст. 186 ч.3 КК України 5 років позбавлення волі; ОСОБА_3 за ч.3 ст. 186 КК України 4 роки 6 міс. позбавлення волі. Також просить запобіжний захід засудженим змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту з зали судового засідання.

Зазначає, що суд, застосовуючи до засуджених ст. 75 КК України, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що злочин вчинено відносно особи похилого віку, а також особою, яка має непогашену судимість.

Зокрема, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, не працює, має непогашену судимість за аналогічний злочин і знову вчинив злочин, за попередньою змовою, повторно, шляхом проникнення у житло, штраф за попередній злочин сплачено лише під час судового розгляду з метою пом'якшення відповідальності, моральну шкоду потерпілому сплатив частково.

Також не враховано, що ОСОБА_3, попередньо побувала у будинку потерпілого, переконалась у наявності у нього грошових коштів, врахувала похилий вік останнього, впевнилась, що інші члени сім»ї за станом здоров'я не зможуть чинити опір і запропонувала ОСОБА_2 вчинити з нею грабіж.

Потерпілий ОСОБА_4 в своїй апеляції також просить вирок скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, постановити новий вирок, яким застосувати до засуджених покарання у виді реального позбавлення волі.

Вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому судом не враховано, що ОСОБА_2 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за грабіж, а також те, що злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб щодо особи похилого віку.

Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок суду не оскаржили.

Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області від 8 листопада 2012 року вирок Полонського районного суду від 29 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2, за апеляціями прокурора та потерпілого ОСОБА_4, в частині звільнення його від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України, скасовано.

Ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 186 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_2 взято під варту у залі суду і строк покарання постановлено рахувати з 8 листопада 2012 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора про необхідність постановлення нового вироку стосовно засуджених, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 в тому числі в дебатах і останньому слові та їхнього захисника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх такими, відносно ОСОБА_3, що не підлягають до задоволення.

За змістом ст. 365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду І інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи , які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч.1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, не перевіряються.

Висновок суду І інстанції про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу) потерпілого ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, і з проникненням у житло, а ОСОБА_2 ще й повторно, за наведених у вироку обставин, ґрунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах і не оспорюється сторонами, як не оспорюється апелянтами і правильність кваліфікації їх дій за ч.3 ст. 186 КК України.

Самі засуджені визнали себе винними в повному обсязі обвинувачення.

Наведені обставини підтверджені: також іншими доказами. дослідженими судом І інстанції.

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст. 186 КК України.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то колегія суддів вважає його таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При цьому судом І інстанції обґрунтовано прийнято до уваги те, що обставини, які обтяжують покарання відсутні.

ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягнута і засуджена вперше, визнала вину, щиро розкаялася у вчиненні злочину, вживала заходи для відшкодування заподіяної потерпілому шкоди, має на утриманні дитину, яку виховує у неповній сім»ї.

За таких обставин колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливі без ізоляції від суспільства.

Тому, підстав для задоволення апеляцій в цій частині не знаходить..

Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Полонського районного суду від 29 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 засудженої за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, згідно ст. 75 КК України -залишити без зміни, а апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_4 в цій частині - без задоволення.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Й.Курдзіль