Ухвала суду № 28394386, 30.01.2012, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-275/12

30 січня 2012 року м. Ясинувата

Суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Чернота С.В. розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна, -

ВСТАНОВИВ :

08.11.2011 року позивачка звернулась до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

17.01.2012 р. до суду звернувся відповідач зі зустрічним позовом до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна. У своїй заяві позивач просить суд встановити наявність банківських рахунків на імя ОСОБА_2 за період з 1995-2004 рр. , визнати зка ним право власності на всі обєкти нерухомості, які приббала ОСОБА_2 у період з 2004 р. по теперішній час та визнати за ним право власності на ? автомобіля марки «Інфінініті».

Позовна заява не може бути прийнята до провадження суду, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Згідно вимогам ч.2 п.2 ст.119 ЦПК позовна заява повинна містити: імя позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання, або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі стороні, зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову визнається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування реальною вартістю майна.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного суду України № 15 від 25.05.1998 року вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Однак, позивач зовсім не зазначив у позовній заяві ціну позову, не зазначив реальну вартість нерухомості та відповідно зовсім не сплатив судовий збір, не зазначив розрахункові рахунки, що відкриті на імя позивачки, не навів доказів, що підтверджують право власності саме позивачки. Також відповідач не зазначив у своїй позовній заяві про можливість наявності й нього перепон щодо надання суду зазначених доказів.

Ст. 4. ЗУ «Про судовий збір» встановлений розмір ставок судового збору та передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (188,20 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (2823 грн.).

Відповідно до вимог ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.119, 121 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна залишити без руху.

Надати відповідачу строк п'ять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_3