Постанова № 28390520, 18.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2012 р. справа №5009/3194/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Азарової З. П., Кододової О. В.при секретарі судового засідання Максименко Г. П.представників сторін: від позивача:не з`явилисьвід відповідача:не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс», м. Одеса на рішення господарського суду Запорізької областівід 25.09.2012р.у справі№ 5009/3194/12 (суддя: Серкіз В. Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс», м. Одеса до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м. Запоріжжяпровизнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс», м. Одеса звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м. Запоріжжя про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», оформлених протоколом зборів від 08.06.2012р. № 1.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2012 р. у справі № 5009/3194/12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс», м. Одеса задоволений частково, а саме: визнано недійсною ч. 4 ст. 39 статуту Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», прийняту рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», що оформлено протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» № 1 від 08.06.2012р., як таку, що не відповідає ч. 3 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства». В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем в силу ст. 33 ГПК України фактів порушення з боку відповідача порядку організації та проведення загальних зборів акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», а відтак і не доведення фактів порушення права позивача на ознайомлення з документами з питань порядку денного зборів, права на реєстрацію як учасника загальних зборів акціонерів та права на участь в управлінні товариства. Таким чином, рішення, прийняті загальними зборами акціонерів 08.06.2012 р. № 1, не можуть бути визнані судом недійсними з заявлених позивачем підстав, окрім ч. 4 ст. 39 Статуту Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», яка не відповідає ч. 3 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства».

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, постановити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс» задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування підстав для його скасування, позивач посилається на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач з доводами викладеними в апеляційній скарзі не погодився, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, залишити рішення суду першої інстанції без змін з мотивів, викладених у відзиві.

Відповідно до приписів ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте до апеляційного суду не прибули.

Позивачем під час перегляду рішення суду першої інстанції в Донецькому апеляційному господарському суді двічі заявлялось клопотання про відкладення слухання справи: перше клопотання від 30.11.12 р. № 30/11/01 у зв`язку з неможливістю направлення представника в судове засідання через його відрядження, яке судовою колегією було задоволено та розгляд апеляційної скарги був відкладений на 12 грудня 2012 р.; друге клопотання про відкладення надійшло в день судового засідання 12 грудня 2012 р., в якому позивач також просив відкласти судове засідання з підстав неможливості направити представників товариства для участі у справі, оскільки вони задіяні в інших судових засіданнях. Колегія суддів зазначене клопотання відхилила, з огляду на наступне.

В обґрунтування своєї заяви, позивач посилається на те, що два представника, які є фахівцями в області корпоративного права та які мають право представляти Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс»в апеляційному господарському суді, 12 грудня 2012 р. задіяні в інших судових процесах, зокрема це: Іванов К. О., який в цей день буде знаходитися в Апеляційному суді Запорізької області, в підтвердження чого до клопотання надана копія судової повістки, інший представник -Качур Л. П. в цей день буде знаходитися в Господарському суді Одеської області на розгляді справи № 5017/1874/2012, в підтвердження цього додана копія ухвали цього суду від 29.10.2012 р., при цьому позивач зазначив, що інших представників -фахівців в області корпоративного права у нього не має. Разом з тим, в клопотанні про відкладення, яке подавалося позивачем раніше, крім представників: Іванова О. С., Качур Л. П. також вказувалося ще про одного представника -спеціаліста в області корпоративних прав - Качур О. С., тоді як в клопотанні від 12.12.2012 р. про цього представника позивач вже не згадує. З судової повістки від 30.11.2012 р. Запорізького апеляційного суду у справі №22ц-6401/12 наданої на доведення виклику в суд представника -Іванова К.О. вбачається, що останній, разом з іншими учасниками справи, викликається як представник фізичної особи (відповідача) по цивільній справі про спадщину, тобто не пов'язаній з корпоративними відносинами та взагалі з позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс». З копії ухвали господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. у справі № 5017/1874/2012, яка додана до клопотання, вбачається, що розгляд даної справи відкладено на 14 листопада 2012 р., крім того ця ухвала не містить будь-яких записів, на які посилається позивач, а саме що в ній начебто бере участь Качур Л. П., як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс» та, що наступною датою слухання цієї справи є саме 12 грудня 2012р. Як зазначено в ухвалі, від цього товариства взагалі представники не були присутні в засіданні. Колегія суддів також зазначає, що позивач є юридичною особою яка, в разі нехватки спеціалістів, має можливість залучити інших осіб представляти свої інтереси. Крім того, апелянт сам суб'єктивно в змозі оцінювати важливість та необхідність присутності його представників в тому чи іншому судовому процесі та встановлювати відповідні пріоритети. Оскільки апелянт, з тих самих причин, вдруге не направив своїх представників у засідання Донецького апеляційного господарського суду для участі у розгляді своєї скарги, та не зазначив про додаткові мотиви, ніж ті що зазначені в апеляційній скарзі, напевно він не має доповнень до того що викладено в апеляційній скарзі, а наполягання про відкладення судового засідання через появу інших доказів, що підтверджують його правову позицію є безпідставним, оскільки не вказані які саме докази з'явилися та чому вони не були надані до суду першої інстанції під час розгляду справи.

За таких умов, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем неможливості участі його представників в судовому засіданні апеляційного господарського суду 12 грудня 2012 р. Будь-яких інших поважних причин необхідності відкладення розгляду апеляційної скарги в цьому засіданні апеляційної інстанції, позивач в клопотанні не навів.

Враховуючи, що слухання даної справи вже відкладалось з аналогічних причин, а також те, що явка представників сторін апеляційним господарським судом не визнавалася обов`язковою, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач є власником акцій у кількості 682 563 шт. (23,93% акцій відповідача) та акціонером ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» з грудня 2008р.

08 червня 2012 р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач», які оформлені протоколом зборів № 1.

На цих зборах прийняті наступні рішення з порядку денного:

1. «Затвердження статуту ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» (третя редакція), проект якого попередньо затверджений на засіданні наглядової ради (проект має номер 3)»;

2. «Затвердження Кодексу корпоративного управління, попередньо затверджений на засіданні наглядової ради (проект має номер 1)»;

3. «Затвердження Положення про емісійні цінні папери, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 1)»;

4. «Затвердження Положення про порядок викупу акцій, порядок придбання значного пакету акцій, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 1)»;

5. «Затвердження Положення про загальні збори, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 2)»;

6. «Затвердження Положення про наглядову раду, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 2)»;

7. «Затвердження Положення про правління, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 2)»;

8. «Затвердження Положення про ревізійну комісію та аудит, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 2)»;

9. «Затвердження Положення про інформаційну політику, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 1)»;

10. «Затвердження Положення про порядок укладання значних правочинів та правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість, попередньо затверджене на засіданні наглядової ради (проект має номер 1)».

Відповідність вказаних рішень, оформлених протоколом №1 від 08.06.2012 р., вимогам чинного законодавства та статуту відповідача є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Статтею 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, тобто власних немайнових прав особи.

Статтею 98 ЦК України передбачено право учасника товариства оскаржити рішення загальних зборів, як акту органу юридичної особи, до суду.

Так, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник (акціонер) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При цьому, права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.

Окрім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно ст.32 Закону України "Про акціонерні товариства", загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

В силу ст.ст.34, 35 названого закону, у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється цим Законом, статутом товариства та рішенням загальних зборів. Загальні збори акціонерного товариства не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів.

Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.

В силу ст. 41 Закону, наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Позивач як на одну із підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 1 від 08.06.2012 р. вказує порушення відповідачем вимог ЗУ «Про акціонерні товариства» в частині позбавлення його права прийняти участь у загальних зборах акціонерів ПАТ«Запорізький завод «Перетворювач», а відтак, і права на участь в управлінні справами товариства. Зокрема, позивач посилається на те, що він не був ознайомлений із документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 08.06.2012р.

Разом з тим, такі посилання позивача не знайшли свого підтвердження. Так, на копії відповідного запиту позивача № 31/05/02 міститься відмітка представників позивача про ознайомлення їх 07.06.2012 р. із документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 08.06.2012р., тобто за день до проведення загальних зборів. Крім того, це підтверджується також Журналом обліку документів позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» 08.06.2012р., наданих акціонерам для ознайомлення, докладними від 09.07.2012р. від працівників, що проводили ознайомлення позивача із документами (копії документів долучені до матеріалів справи).

Крім того, позивач в апеляційній скарзі сам підтверджує, що 07.06.2012 р. його представники були ознайомлені з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного зборів. При цьому посилається на те, що Закон України «Про акціонерні товариства»не обмежує акціонерів будь-якою кількістю разів у праві на ознайомлення з документами, а тому вважає, що він мав право ознайомитися з цими документами ще раз - в день проведення загальних зборів 08.06.2012р. у місці їх проведення, проте відповідач такої можливості не надав, чим порушив його права як акціонера на ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного зборів.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача в тій частині, що Закон України «Про акціонерні товариства»не обмежує акціонерів будь-якою кількістю разів у праві на ознайомлення з документами, однак стверджувати те, що позивач не був ознайомлений з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного зборів в даному випадку не можна. Частиною 1 статті 36 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено обов`язок акціонерного товариства надавати можливість акціонерам ознайомитися з документами в доступному місці. Отже, свій обов`язок щодо надання можливості акціонерам, а саме представникам позивача 07.06.2012 р. ознайомитися з відповідними документами, відповідачем дотримано. Посилання апелянта на те, що 07.06.2012 р. представники позивача не мали можливості належним чином проаналізувати документи, у зв`язку з великим об`ємом документів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ці обставини мають суб`єктивний характер, тобто залежали лише від позивача. До того ж, останній недовів, що не мав можливості зробити копії документів з якими його ознайомили.

Позивач також вказує на перешкоджання у здійсненні реєстрації його як учасника загальних зборів та недопущення його до участі у загальних зборах.

Однак такі твердження позивача також не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З рішення реєстраційної комісії № 1 від 08.06.2012р. вбачається, що підставою для відмови у реєстрації представника ТОВ «Ф.С.Б. Плюс» Помазан С.Г. для участі у позачергових зборах стала відсутність таких повноважень у довіреності, виданій йому товариством. Зокрема, у представленій для участі у загальних зборах довіреності від 16.10.2009 р., згідно пояснень відповідача, Помазану С. Г. надано право представляти інтереси ТОВ «Ф.С.Б. Плюс»у загальних зборах акціонерів не відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач»(код ЄДРПОУ 05755571), а закритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач»(код ЄДРПОУ 3029412). Крім того, протоколом нагляду за реєстрацією акціонерів від 08.06.2012р., складеним Дніпровським територіальним управлінням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, також зафіксовано причину відмови Помазан С.Г. у реєстрації, а саме зазначено: «у пред`явленій довіреності представника товариства Помазана Сергія Григоровича відсутні повноваження щодо участі у загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач»», та зазначено, що така відмова здійснена у відповідності до ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» (зворотна сторінка а.с. 65 т. № 4 справи). При цьому, даним протоколом не встановлено будь-яких порушень порядку підготовки та проведення загальних зборів, зокрема, незаконних відмов у реєстрації.

Не знайшли свого підтвердження також твердження позивача про умисне недопущення до реєстрації та участі у загальних зборах інших його представників - Качур О.С. та Качур Л.П. Будь-яких доказів в підтвердження цих обставин позивач не надав.

Стосовно не допуску Качур Л. П., відповідач письмово пояснив, що Качур Л. П. прибувши завчасно до прохідної відповідача відмовилася виконати вимоги охорони відповідача та здати на прохідній свої речі. При цьому, відповідач пояснив, що такий обов`язок встановлений у відповідному наказі (має гриф «ДСК»), що розроблений у відповідності до вимог Розділу 9 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою КМУ від 02.10.2003 р. № 1561-12 (має гриф «ДСК»). За вказаних обставин, Качур Л. П. не була взмозі зареєструватися та брати участь у загальних зборах акціонерів через власні суб`єктивні причини, а саме не виконання законних вимог співробітників охорони відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем фактів порушення з боку відповідача порядку організації та проведення загальних зборів акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», а відтак і не доведення фактів порушення права позивача на ознайомлення з документами з питань порядку денного зборів, права на реєстрацію як учасника загальних зборів акціонерів та права на участь в управлінні справами товариства.

Крім того, як на підставу позовних вимог, позивач посилається на те, що рішення, прийняті загальними зборами 08.06.2012р., щодо затвердження Статуту товариства, Кодексу корпоративного управління, Положення про емісійні папери, Положення про загальні збори та інші рішення стосовно організаційної та господарської діяльності товариства, є такими, що суперечать приписам ЗУ «Про акціонерні товариства» та порушують права та законні інтереси акціонерів, оскільки окремі положення статуту ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач»(третя редакція), затвердженого 08.06.2012р. (протокол № 1) суперечать вимогам діючого законодавства.

Зокрема, позивач вважає, що: п.8 ст. 24 Статуту в частині висування вимог до змісту заяви акціонера на обов'язковий викуп акцій не відповідає ч. 2 ст. 69 ЗУ «Про акціонерні товариства», оскільки встановлює додаткові умови до заяви акціонера; п.8 ст. 28 Статуту не відповідає вимогам ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про акціонерні товариства», оскільки встановлює додаткові вимоги як обов'язкові до пропозиції акціонерам про придбання належних їм акцій; п.3 ст. 35 Статуту порушує вимоги ч. 3 ст. 32 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою встановлено, що акціонер оплачує витрати на організацію, підготовку та проведення загальних зборів у разі, якщо вони проводяться за його ініціативою; п.5 ст. 35 Статуту, яким встановлено додаткову підставу для відмови у скликанні позачергових загальних зборів акціонерного товариства, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про акціонерні товариства»; ч. 2 ст. 36 Статуту містить додаткові вимоги до змісту вимоги акціонера про скликання позачергових загальних зборів, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про акціонерні товариства»; ч. 3 ст. 37 Статуту порушує вимоги ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про акціонерні товариства», оскільки вказана норма Статуту обмежує права акціонерів на внесення пропозицій щодо кандидатів до складу органів товариства; ч. 5 ст. 37 Статуту порушує ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про акціонерні товариства», оскільки обмежує акціонерів у строках подання пропозицій щодо кандидатів до складу органів товариства; ч. 7 ст. 37 Статуту в порушення приписів ч. 4 ст. 38 ЗУ «Про акціонерні товариства»ставить включення до порядку денного пропозицій акціонерів, які є сукупно власниками 5 або більше відсотків простих акцій, в залежність від виконання додаткових вимог до цієї пропозиції, які не передбачені діючим законодавством; ч. 4 ст. 39 Статуту порушує ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про акціонері товариства», оскільки встановлює, що довіреність на участь у загальних зборах акціонерів має бути посвідчена, зокрема, головою правління товариства, який не є посадовою особою, наділеною правом вчиняти нотаріальні дії; ч. 15 ст. 41 Статуту всупереч приписам ст.. ст.. 40, 41 ЗУ «Про акціонерні товариства» подовжує час реєстрації після її закінчення та визначення кворуму загальних зборів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною ч. 4 ст. 39 Статуту ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач»з підстави невідповідності вказаної норми положенням ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про акціонерні товариства».

Так, згідно ч. 4 ст. 39 Статуту довіреність на участь у загальних зборах акціонерів може бути посвідчена головою правління товариства, зберігачем або депозитарієм, нотаріусом або іншими особами згідно до чинного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства» довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватись реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, голова правління, якому Статутом надано право посвідчувати довіреність на участь у загальних зборах, не є посадовою особою, уповноваженою законом вчиняти нотаріальні дії.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що вказане положення Статуту жодним чином не порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, як акціонера товариства.

У зв'язку із викладеним суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною ч. 4 ст. 39 Статуту ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», прийняту рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», що оформлено протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач»№ 1 від 08.06.2012р., з підстави невідповідності вказаної норми положенням діючого законодавства України.

Крім того, виходячи з аналізу положень Статуту ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» та Закону України «Про акціонерні товариства», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності інших фактів невідповідності прийнятих зборами рішень, що оскаржуються позивачем в цій справі, вимогам чинного законодавства або порушення ними прав та/або охоронюваних законом інтересів ТОВ «Ф.С.Б. Плюс»як акціонера ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач».

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про визнання недійсними рішень, що є предметом спору, прийнятих позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач»08.06.2012р., окрім ч. 4 ст. 39 Статуту.

Згідно п.3 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02-5\422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення" ( з наступними змінами та доповненнями) рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному зясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

На думку судової колегії місцевий господарський суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду відповідно до вимог статті 43 ГПК України ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду, а відтак, підстав передбачених ст.104 України для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.С.Б. Плюс», м. Одеса на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2012 р. у справі № 5009/3194/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2012 р. у справі № 5009/3194/12 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.А. Малашкевич

Судді: З. П. Азарова

О. В. Кододова