Рішення № 28390363, 03.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.13 Справа№ 5015/4709/12

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Клич», м.Харків

до відповідача -2: Приватного підприємства «Світчай», м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 22 037, 00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 15.05.2012р.

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Клич»та Приватного підприємства «Світчай»про стягнення заборгованості в сумі 22 037, 00 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 30.11.2012 р.

В судовому засіданні 30.11.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

30.11.2012р. представник позивача подав заяву вх.№27216/12 про часткову відмову від позову в частині стягнення 3% річних в сумі 276,19 грн. Також подав заяву вх.№272019/12 від 30.11.2012р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, в якій просить стягнути з відповідачів солідарно 20 716,85 грн. заборгованості за договором та стягнути пеню в сумі 1 319,73 грн. з відповідача -1.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 30.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 17.12.2012р., а 17.12.2012р. на 03.01.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити з урахуванням заяви вх.№27216/12 про часткову відмову від позову в частині стягнення 3% річних в сумі 276,19 грн., заяви вх.№272019/12 про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені та заяви (вх.№125/13 від 03.01.2013р.) про зменшення позовних вимог в частині основного боргу у зв'язку з частковою оплатою відповідачем 1 боргу та стягнути пеню по накладній № 1417 від 29.11.2011р. за 183 дні прострочення.

В судове засідання відповідач 1 повторно явки повноважних представника не забезпечив, поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі повернулась з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористувався.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судове засідання відповідач-2 повторно явку повноважного представника не забезпечив, 30.11.2012р. через канцелярію суду подав заяву вх.№ 27185/12 про визнання позовних вимог в справі про стягнення солідарно з ТзОВ «Фірма «Клич»та ПП «Світчай»основної заборгованість по договору поставки в сумі 20 716,85 грн.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Між сторонами укладено договір №00237 від 14 березня 2011 року, відповідно до якого позивач (за договором -Постачальник) зобов'язується вчасно поставляти, а відповідач (за договором -Покупець) прийняти та вчасно оплатити товар згідно накладних (надалі по тексту - Договір).

Згідно з п.3.2. Договору оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Постачальника по факту отримання товару Покупцем.

Відповідно до п.5.1. Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31 грудня 2011 року. Якщо до кінця дії строку договору ні одна із сторін не заявить про зміну умов договору або його припинення, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на слідуючий рік.

За період з 29.11.11р. по 25.07.12р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 24 352,56грн., що стверджується накладною №1417 від 29.11.11р. на суму 8 854,04грн. (знижка -642,96грн.) та накладною №1068 від 25.07.12р. на суму 15 498,52грн. (знижка -208,98грн.), належним чином підписаними та скріпленими печатками без жодних застережень.

Між сторонами проведено Акт звірки взаєморозрахунків станом на 26 липня 2012 року, що підписаний сторонами та скріплений печатками без жодних застережень, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 23 216,85грн.

Після 26 липня 2012 року Покупцем проведено часткову оплату поставленої продукції за накладною №1417 від 29.11.11р., що підтверджується виписками з особового рахунку, зокрема: за 05.12.2012р. на суму 500,00грн.; за 13.11.2012р. на суму 720,00грн.; за 25.10.2012р. на суму 500,00грн.; за 28.09.2012р. на суму 500,00грн.; за 04.09.2012р. на суму 500,00грн.; за 07.08.2012р. на суму 500,00грн.; за 25.07.2012р. на суму 500,00грн. (є в матеріалах справи). Загальна сума оплати -3 720,00грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи в суді становить 19 496,85грн. (23 216,85грн.- 3 720, 00грн. = 19 496,85грн.). Це також стверджується карткою покупця -ТзОВ «Клич»- за період 29.11.11р. - 14.12.12р., наданою позивачем та ним не заперечується.

Крім цього, представником позивача 03.01.2013р. подано заяву вх.№125/13 про зменшення позовних вимог у урахуванням проплати відповідачем 1 та просить стягнути з відповідачів солідарно 19 496,85 грн. основної суми боргу.

25 липня 2012 року між позивачем (за договором- Кредитор) та ПП «СвітЧай»( у справі -відповідач 2, за договором -Поручитель) укладено договір поруки №1, відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку ТзОВ «Клич»(відповідач 1 у справі, за договором Боржник) щодо оплати заборгованості за договором №00237 від 14 березня 2011 року (далі -основний договір).

Згідно з п.1.2. договору поруки №1 у випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором, Боржник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, а п.1.4. -Поручитель не відповідає за сплату Боржником процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені).

У матеріалах справи є заява відповідача 2 (Поручителя) про визнання позову (вх.27185/12 від 30.11.12р.) про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 20 716, 85грн.

За неналежне виконання умов договору відповідно до п. 4.1. Договору позивач просить стягнути з відповідача-1 1 319,73 грн. пені.

Доказів погашення основного боргу та пені, станом на день прийняття рішення, сторонами суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 19 496,85 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до п. 4.1. Договору у випадку порушення терміну оплати Покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 даного Закону).

Щодо нарахування суми пені, з врахуванням заяви вх.№125/13 про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути пеню по накладній №1417 від 29.11.2011р. за 183 дні прострочення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач нараховував пеню за кожною накладною окремо, отже здійснивши перерахунок суд встановив:

згідно накладною № 1417 від 29.11.2011р. за період з 30.11.2011р. по 22.03.2012р. сума заборгованості становила 8 854,04 грн. *(2*7,75% - облікова ставка НБУ, яка діяла на вищевказаний період)/365*114 днів прострочення, пеня = 428,63 грн. та за період з 23.03.2012р. по 30.05.2012р. заборгованість становила 8 854,04 грн.* (2*7,5% - облікова ставка НБУ, яка діяла на вищевказаний період)/365*69 днів прострочення, пеня = 251,07 грн. (428,63+251,07 грн. = 679,07 грн. -за 183 дні прострочення);

згідно накладною № 1068 від 25.07.2012р. за період з 26.07.2012р. по 05.11.2012р.(що становить 103 дні прострочення, а не 102 дні прострочення) сума заборгованості становила 15 498,52 грн.*(2*7,5% - облікова ставка НБУ, яка діяла на вищевказаний період)/365*103 дні прострочення, пеня = 656,03 грн.

Отже, пеня за неналежне виконання зобов'язання становить 1 335,10 грн. (679,07 грн.+ 656,03 грн.).

З врахуванням заяви вх.№125/13 про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути пеню по накладній №1417 від 29.11.2011р. за 183 дні прострочення, та по накладній №1068 від 25.07.2012р. за період з 26.07.2012р. по 05.11.2012р., що становить 103 дні, здійснивши перерахунок приходить до висновку,що підлягає стягненню з відповідача 1 пеня в сумі 1 319,73 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і ж боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодуванням збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Однак договором поруки №1 п.1.2. встановлено, що у випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором, Боржник і поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, а п.1.4. -Поручитель не відповідає за сплату Боржником процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені). Тому суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 19 496,85 грн. з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Відповідно до п. 4.ч.1. ст. 80 ГПК України, суд приходить до висновку припинити провадження у справі в частині стягнення 3% річних в сумі 276,19 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів солідарно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.15, 526, 554, 626, 629 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 38, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клич»(61145, Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 199, квартира 108; ідентифікаційний код 21184174) та Приватного підприємства «Світчай»(79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Жасминова, будинок 5; ідентифікаційний код 30051782) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (79035, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 19 496,85 грн. основного боргу та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клич»(61145, Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 199, квартира 108; ідентифікаційний код 21184174) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (79035, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 319,73 грн. пені.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3% річних в сумі 276,19грн.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 04.01.2013 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.