Рішення № 28389570, 27.12.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 2/0544/2231/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Якуша Н.В.

при секретарі - Дручиніної О.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов»янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІВЕРІ», Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

До Словянського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_4 з уточненою в ході розгляду позовною заявою до ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.03.2012 року він купив металевий дах сірого кольору для автомобіля Hynday Grand Starex вартістю 16000,00 грн., належної якості у ФОП ОСОБА_3 Товар знаходився у м. Львові, відповідно до чого він скористався послугами ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», склад якого знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов»янськ, пров. Маломіський 9. При передачі товару 06.03.2012 року, повноваженою особою ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_5, не було зазначено, що дах автомобілю має пошкодження. Після доставки вантажу до м. Слов»янська, ним, було виявлено, що вантаж має пошкодження: деформація, подряпини, зколи фарби, вм»ятина, відповідно до чого був складений акт прийому - передачі вантажу по кількості і якості, в якому було зазначено, що вантаж прибув у неналежному положенні, що підтверджує той факт, що вантаж отримав пошкодження під час перевезення. Відповідно до висновку експерта №124 вартість відновлюваного ремонту складає 7149,84 грн., вартість послуг експерта складає 400,00 грн, що загалом складає 7549,84 грн. Звертаючись до ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»про відшкодування завданої шкоди, останнім було проігнороване його звернення, по теперішній час матеріальна шкода не виплачена. Звертаючись до органів з питань захисту прав споживачів, йому було рекомендовано звернутись до суду. У зв»язку з чим, він звернувся до суду та просить стягнути з ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»та ФОП ОСОБА_3 солідарно на його користь у якості відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 7549,84 грн.,а також витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн., судові витрати покласти на позивача.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги від 20.07.2012 року у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, наводив доводи , які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 06.08.2012 року №409-12 року в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив в позові відмовити. У своєму письмовому заперечені на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги позивача не визнають виходячи з наступного, ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»дійсно виконує послуги з доставки вантажу, але приймає вантаж відповідно до квитанцій. У квитанціях зазначається додаткова інформація для клієнтів, що транспортування вантажу здійснюється відповідно до «Правил транспортування експедирування вантажу»розроблені ТОВ «ДЕЛІВЕРІі». Відправка вантажу відповідно до квитанції свідчить про те, що клієнт ознайомлений та приймає вищезазначені правила. Відповідно до квитанції про прийом вантажу № ЛВ1-179001 від 06.03.2012 року від відправника ОСОБА_5 м. Львів, на адресу покупця був відправлений вантаж у кількості одне місце, без зазначення вартості вантажу, без документів. У квитанції мається примітка, що вантаж не відповідає правилам транспортування. Крім того, вказував, що вид відправляємого вантажу був зазначений - упаковка. Зазначав, що факт пошкодження вантажу під час його перевезення не був нічим підтверджений, не встановлена провина експедитора. Вказував на те, що можливо вантаж був ще пошкоджений перед відправленням. Крім того, зазначав, що оскільки сам ФОП ОСОБА_3 заперечував проти дійсності товарного чеку, який б підтверджував факт придбання ОСОБА_4 у нього дах автомобіля, то позивачем взагалі не було надано доказів придбання цього даху. Відповідно до акту прийому вантажу по кількості та якості від 15.03.2012 року №6065, мається пошкодження вантажу, а саме: металевий дах від автомобіля пошкоджений, подряпини, зколи даху, вмятини верхньої частини. Також було встановлено, що пакування не відповідає правилам транспортування. Службою безпеки ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»було проведено службове розслідування, за результатами якого було встановлено, що пакування, відправленого за квитанцією вантажу, взагалі не було, що є порушенням п.п11 Правил пакування вантажу, відповідно до якого пакування автомобільних запчастин здійснюється у тверду дерев»яну упаковку (каркас) або у картону упаковку. Відповідно до чого порушення та невідповідність законодавства при транспортуванні вантажу відповідно до квитанції було здійснено вантажовідправником. Також вважав, що Акт прийому вантажу від 15.02.2012 року №6065 року взагалі можна вважати недійсним, оскільки недійсним є товарний чек, який був предявлений ОСОБА_4 при отриманні вантажу.

У зв»язку з чим підстав щодо відшкодування фактичної вартості пошкодженого вантажу ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»ОСОБА_4 відсутні.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки взагалі заперечував сам факт продажу металевого даху автомобіля ОСОБА_4 Наполягав на тому, що займається тільки продажем обладнання для СТО, що відтиск штампу, який міститься на товарному чеку йому не належить і не належав. Зазначав, що зразок його штампу зовсім іншого змісту, реквізити товарного чеку, а саме номер мобільного телефону та електронна адреса йому не належить і не належали, що він не знає ніякої людини на імя ОСОБА_5 Не заперечував, що один раз мав торгові відносини з ОСОБА_4, але дах автомобіля йому не продавав. Просив в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, 02.03.2012 року позивач купив металевий дах автомобіля Hyundai Grand Starex вартістю 16000 грн.у ФОП ОСОБА_3 та для перевезення зазначеного товару скористався послугами ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», про що свідчить квитанція про прийняття вантажу №ЛВ1-179001 від 06.03.2012 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 є платником та отримувачем в одній особі, а ОСОБА_5 є відправником. Цей факт свідчить, що між сторонами було укладено договір перевезення.

Зміст договору перевезення вантажу становить сукупність прав та обовязків сторін. При цьому правами однієї сторони кореспондують обовязки іншої. До основних обовязків перевізника відповідно до ЦК України можна віднести обовязки: 1. доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій особі (одержувачеві); 2. надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором, за умови їх придатності для перевезення вантажу; 3. забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу; 4. своєчасно доставити вантаж до пункту призначення та видати його одержувачеві.

У свою чергу, відправник зобовязаний: 1. предявити у передбачений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці, а також замаркувати вантаж відповідно до встановлених вимог; 2. сплатити провізну плату за перевезення вантажу в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншим нормативно-правовими актами та інші.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, відповідно до акту прийому вантажу (багажу) №6065 від 15.02.2012 року було виявлено пошкодження відправляємого відповідно до квитанції вантажу та вказано, що упаковка вантажу не відповідає правилам транспортування та вантаж прибув у неналежному положенні.

В своїх письмових запереченнях представник відповідача ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»вказував на те, що вантаж (багаж) повинен був бути упакований вантажовідправником у відповідності до вимог експедитора, тобто тих саме Правил, які затверджені наказом ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», а оскільки це зроблено не було, про що свідчить вказівка на квитанції №ЛВ1-179001 пломбування відсутнє, упаковка вантажу не відповідає правилам транспортування, то вони не є належним відповідачем і в позовних вимогах, звернених до них необхідно відмовити.

Суд не може погодиться з цими доводами відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Ці ж самі положення закріплені і в Законі України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 № 2344-III, у ст. 52 якого вказано, що автомобільний перевізник має право відмовитися від перевезення вантажу, якщо замовник подає до перевезень вантаж, не обумовлений договором про перевезення, пакування вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам, ушкоджена тара або нечітким є відтиск пломби тощо.

Відповідно до п.10.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевезень вантажiв автомобiльним транспортом в Українi вантаж, який був поданий Замовником у станi, що не вiдповiдає правилам перевезень, i не був приведений у вiдповiдний стан у строк, що забезпечує своєчасне вiдправлення, вважається неподаним, а перевезення таким, що не здiйснилося з вини Замовника.

Згідно п. 10.6. цих же Правил пiсля укладення Договору або разового договору Перевiзник має право вiдмовитись вiд приймання вантажу для перевезення, якщо Замовником не пiдготовлено вантаж чи необхiднi товарно-транспортнi документи або без попереднього узгодження з Перевiзником змiненi реквiзити цих документiв.

Відповідач ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», заперечуючи свою вину, посилається лише на те, що вантаж був упакований відправником неналежним чином. При цьому Відповідач не наводить жодних доказів на підтвердження того, що причиною пошкодження стало саме неналежне пакування і що Відповідач вжив всіх залежних від нього заходів для того, щоб запобігти такому пошкодженню, оскільки положення статей нормативно-правових актів передбачають можливість перевізника уникнути псування вантажу в дорозі через відсутність належної упаковки (тари).

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували прийняття перевізником заходів щодо усунення можливості пошкодження вантажу під час транспортування через відсутність належної упаковки чи неправильного закріплення вантажу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що твердження про відсутність вини перевізника внаслідок наявності вини вантажовідправника є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ст. 133 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженного ОСОБА_6 міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року №401 автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало.

Відповідач ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»не довів суду, що пошкодження вантажу, яке належало ОСОБА_4 сталося внаслідок непереборної сили, або сталося з інших підстав та причин, які від нього не залежали. Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Суд ставиться критично до доводів представника відповідача ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»щодо недоліків упаковки, оскільки ці недоліки були ними помічені за зовнішнім виглядом під час прийняття вантажу для перевезення і у перевізника було право відмовитися від транспортування зазначеного вантажу. Крім того, суд не бере до уваги письмові пояснення завідуючого складу ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»ОСОБА_7 та кладовщика ОСОБА_8, які зазначали, що ОСОБА_5, який 06.03.2012 року відправляв вантаж у м. Словянськ категорично відмовився від належної упаковки вантажу (а.с.70, 71), оскільки вони не є допустимими доказами, бо свідчення цих осіб не були перевірені судом у вигляді їх допиту в якості свідків і останні не попереджались щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих свідчень. Також представником відповідача не було надано належних доказів, які б свідчили, що зазначені вище особи дійсно працюють в ТОВ «ДЕЛІВЕРІ».

Відповідно до ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було проведено експертне товарознавче дослідження пошкодженої панелі даху автомобіля, що належить ОСОБА_4 від 13.03.2012 року, відповідно до якого вартість відновлюваних ремонтних робіт деталі транспортного засобу складає 7149 грн. 84 коп. (а.с.9-11).

За заявою представника позивача ОСОБА_1 від 08 серпня 2012 року (а.с.45), проти якої не заперечував представник відповідача, який не погодився з розміром спричиненої шкоди, було призначено судову авто-товарознавчу експертизу для визначення шкоди спричиненої пошкодженням панелі даху автомобіля, що перевозився. Відповідно до Висновку №661 судової авто - товарознавчої експертизи, вартість ремонтно-відновлювального ремонту деталі транспортного засобу та вартість матеріальної шкоди складає 7149 грн. 84 коп. (а.с.81).

У звязку з тим, що по справі була проведена судова авто - товарознавча експертиза, експерт якої попереджався про кримінальну відповідальність, то суд приходить до висновку, що цей висновок є допустимим і належним доказом, який підтверджує розмір шкоди, спричиненої позивачу і може бути покладений за основу рішення суду.

Також суд критично ставиться до посилань представника ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», що Акт прийому вантажу від 15.02.2012 року № 6065, який було складено членами комісії ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»в присутності ОСОБА_4 та в якому було зазначено пошкодження транспортованого ними вантажу металевого даху автомобіля, з підстав недійсності товарного чеку, який був предявлений позивачем, оскільки в судовому засіданні не було доведено, що товарний чек є фіктивним, тому він є належним доказом по справі. Крім того, представнику ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»при підготовці справи до судового розгляду було розяснені його процесуальні права, в тому числі і предявлення зустрічного позову, але з вимогами про визнання недійсним Акт прийому вантажу від 15.02.2012 року № 6065 він не звертався.

Щодо відповідальності другого відповідача ФОП ОСОБА_3, то суд зазначає наступне.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що він не мав ніяких відносин з ОСОБА_4 щодо продажу даху автомобіля та займається тільки продажем обладнання для СТО і ніколи не займався продажем деталей автомобілів взагалі не були підтверджені ніякими допустимими чи належними доказами, оскільки відповідно до наданого ФОП ОСОБА_3 свідоцтва платника єдиного податку серії А №458384 видом його господарської діяльності зазначено посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля поза магазинами, що не підтверджує ,але і не виключає продаж деталей та частин на автомобілі.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що йому не належить і ніколи не належав відтиск штампу, який міститься на товарному чеку, де зазначено покупець ОСОБА_4, також не були підтверджені жодним належним та допустимими доказами, а тільки спростовувались його особистими поясненнями щодо того, що зображені на штампі назва, телефони та електронна адреса може змінюватися ним особисто, без будь-якої необхідності попереднього затвердження з органами влади.

Відповідно до ст. 52 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого ОСОБА_6 міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року №401 вантажовідправник зобовязаний до прибуття автомобіля під вантаження підготувати вантаж до перевезення, з тим, щоб забезпечити раціональне використання рухомого складу і цілісність вантажу на шляху слідування. Вантажі, які потребують тари для запобігання втраті, недостачі, псуванню і пошкодженню їх при перевезені, повинні предявлятися до перевезення у справній тарі, яка відповідає державним стандартам або технічним умовам, а в окремих випадках в іншій справні тарі, що забезпечує їх повне збереження.

Відповідно до п. 10.16. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні замовник вiдповiдає за всi наслiдки неправильного пакування вантажiв (бiй, поломка, деформацiя, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не вiдповiдають властивостям вантажу, його масi або встановленим стандартам i технічним умовам.

Але, оскільки положеннями ст. 924 ЦК України передбачена відповідальність перевізника за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, то виходячи з того, що ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»мав право відмовитися від надання послуг в разі виявлення ними невідповідності щодо упаковки вантажу, але не зробив це, то такі дії суд розцінює як погодження з відправником відносно всіх істотних умов договору, в тому числі щодо належної упаковки вантажу, хоча і було зроблено зауваження щодо цього в самій квитанції про прийом вантажу, але в свою чергу робить ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»належним відповідачем і з моменту передання вантажу перевізнику, ФОП ОСОБА_3 перестав відповідати за його цілісність.

Крім того, відповідачем ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»не заперечувалось, що при прийнятті ними вантажу, він був цілий, без якихось пошкоджень, тобто не потребувало доведення належного стану панелі даху автомобіля Hyundai при передачі його відправником перевізнику.

Як вже було зазначено, за клопотанням представника позивача була проведена судово авто- товарознавча експертиза, відповідно до якої ставилися питання щодо визначення розміру матеріальної шкоди, спричиненої панелі даху транспортного засобу. При розгляді цього клопотання представник відповідача був присутній, додаткових питань для експерта не заявляв, в тому числі не ставив питання щодо природи виникнення пошкоджень та їх причин.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У звязку з тим, що в матеріалах справи відсутні будь які докази того, що пошкодження вантажу сталося саме внаслідок неналежної його упаковки, то суд приходить до висновку, що причини пошкоджень не встановлені і однозначно стверджувати, що їх підставою є неналежна упаковка вантажу не можна. Тому, підстав визнавати винним ФОП ОСОБА_3 та солідарно стягувати з нього розмір матеріальної шкоди, судові витрати та витрати на правову допомогу у суду не має підстав.

Як вбачається з позову ОСОБА_4 просив стягнути на свою користь витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження, що було здійснено експертом ОСОБА_9 З такими доводами погодитись не можливо, оскільки витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження позивач поніс у зв'язку з підготовкою позову до суду. За приписами ст.79 ЦПК України такі витрати не належать до судових витрат, оскільки зазначені висновки спеціаліста не є судовою експертизою. Відповідно ж до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати. Таким чином зазначені витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», від 20.12.2011року, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах , в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з журналу судового засідання, час перебування представника позивача ОСОБА_1 в судових засіданнях при розгляді справи становить 135 хвилин. За таких обставин суд приходить до переконання, що відшкодуванню підлягає компенсація за час прийняття участі в судових засіданнях, що з врахуванням мінімальної заробітної плати на 2012 рік передбаченої ст.13 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012рік», розмір такої компенсації становить 991 грн. 80 коп. (за 135 хв. часу в суді).

Крім того, з відповідача ТОВ «ДЕЛІВЕРІ»на користь держави відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦК України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 917, 924 ЦК України, Статутом автомобільного транспорту Української РСР, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІВЕРІ», Фізичну особу підприємця ОСОБА_3, про захист прав споживача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІВЕРІ»(АДРЕСА_1, код ЄРПОУ 31738765) на користь ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 майнову шкоду в розмірі 7149,84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІВЕРІ»(АДРЕСА_1, код ЄРПОУ 31738765) на користь ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 991 грн. 80 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІВЕРІ»(АДРЕСА_1, код ЄРПОУ 31738765) на користь ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 витрати за проведення судової - автотоварознавчої експертизи в сумі 200 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІВЕРІ»(АДРЕСА_1, код ЄРПОУ 31738765) судовий збір на користь держави у розмірі 214 грн. 60 коп. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) 26503448, отримувач УДКС у м. Словянську , код ЄДРПОУ (банку) 37803368, банк отримувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 29 грудня 2012 року.

Суддя Словянського

міськрайонного судуОСОБА_10