Рішення № 28389519, 21.11.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/3176/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Грибан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Словянську справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного будівництва» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини грошових доходів, моральної шкоди,

В С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказував, що працював у відповідача.. За період з травня по жовтень 2010 року утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 9384 грн. 85 коп., яку відповідач по даний час не виплатив. Оскільки відповідач по даний час не виплатив заробітну плату, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заробітної плати в сумі 9384 грн. 85 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів в сумі 825 грн. 12 коп., моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Позивач ОСОБА_1І.в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Проти вирішення справи у заочному порядку не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки позивач не заперечував проти винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, вирішивши її на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача. За період з травня по жовтень 2010 року утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 9384 грн. 85 коп., яку відповідач по даний час не виплатив, що стверджується довідкою «УкрНДІметалургмаш»№ 80 від 01 жовтня 2012 року заборгованість по нарахованій заробітній платі підприємства перед позивачем становить 9384 грн. 85 коп. за період з травня по жовтень 2010 року (а.с.4).

В ч. 1 ст. 116 КЗпП України, вказується що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи викладене, суд стягує з підприємства на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в розмірі 9384 грн. 85 коп., оскільки саме така сума заборгованості знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

За змістом вимог ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до ст.. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). За змістом ст..7 вказаного Закону, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації. Крім того, в матеріалах справи відсутні данні про розмір заборгованості заробітної плати, після утримання податків і платежів, по місяцях за які вона утворилась Будь-яких доказів того, що така компенсація не була нарахована під час перебування в трудових відносинах із підприємством позивачем також не надано.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог в частині стягнення компенсації громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, оскільки суд позбавлений можливості самостійно вирахувати розмір компенсації, в звязку із недоведеністю обставин, які повинні бути враховані при стягненні компенсації громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.

Щодо встановлення строку звернення до суду, який суд при вирішенні трудового спору зобовязаний перевірити, то у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, про застосування тримісячного строку звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку та весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, суд вважає, що наведений строк обраховується з моменту фактичного розрахунку із працівником.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, зокрема в рішенні "Зубко та інші проти України" від 26 квітня 2006 року, визнавалося таким, що підпадає під захист ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням суду, право на пенсію, право землевласника на орендну плату, економічні права, повязані з веденням підприємницької діяльності, право займатись професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги. Враховуючи, що сплата заробітної платні і її розмір обовязково зазначається в трудовому договорі чи контракті, її можливо вважати активом, а порушення роботодавцем умов виплати заробітної платні порушенням права власності відповідно до ст..1 Першого протоколу. При цьому, позов працівника до суду про стягнення заробітної плати також вважається активом і прирівнюється до „майна у значенні, закладеному в ст. 1 Першого протоколу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив право на отримання позивачем законної винагороди за виконану роботу у вигляді заробітної плати, що в сенсі ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є також порушенням права на мирне володіння майном. Внаслідок такого порушення позивач не мав можливості вести нормальний спосіб життя, змушений був докладати додаткових зусиль для матеріального забезпечення себе та своєї родини, що призвело до душевних страждань.

В звязку з цим, суд також стягує з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 3000 грн, оскільки зазначена ним в заяві сума не в повній мірі відповідає характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких він зазнав.

Крім того, суд стягує з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 214 грн. 06 коп. в частині майнових вимог та 107 грн. 30 коп в частині стягнення моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 209, 212-215,224-228 ЦПК України, ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», ст..3,7 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд,-

ВИР І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного будівництва», 84102, м. Словянськ Донецької області, вул. Карпинського, 2а, код ЗКПО № 04601736, р/р 26002301660023 у Промінвестбанку, МФО 334561 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 9384 (девять триста вісімдесят чотири) грн. 85 коп., та моральну шкоду в сумі 3000( три тисячі) грн..

В решті позову відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного будівництва», 84102, м. Словянськ Донецької області, вул. Карпинського, 2а, код ЗКПО № 04601736, р/р 26002301660023 у Промінвестбанку, МФО 334561 судовий збір в сумі 321(триста двадцять одна) грн. 90 коп. в прибуток держави.

Рішення в межах платежу за один місяць в сумі 1203(тисяча двісті три) грн. 29 коп. підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення суду виготовлений 23 листопада 2012 року.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Головуюча суддя: О.В.Ільяшевич