Рішення № 28387106, 24.12.2012, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 2207/2209/2012

Провадження № 2/2207/621/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2012 р. Ізяславський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Пашкевича Р.В.,

при секретарі -Гедзенюк В.В.,

за участю позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -Желіховської Л.В.,

представника третьої особи -Якимчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізяславської виправної колонії Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31), управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору управління пенсійного фонду України в Ізяславському районі про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що він з 12.06.1977 року по 05.07.1980 року працював по сумісництву, на посаді лікаря-ренгенолога (0,5 ставки) медичної частини установи в установі МХ-324/П-18 МВС Хмельницького обласного виконкому. Починаючи з 2004 року він неодноразово як у письмову так і в усному порядку звертався з відповідними заявами до відповідачів з вимогою надати йому довідку про заробітну плату за вказаний період, однак відповідної довідки відповідачами не надано. Також у 2009 році з вказаними заявами він звертався до управління пенсійного фонду в Ізяславському районі, які відповідно своїми запитами зверталися до відповідачів про надання довідки про заробітну плату ОСОБА_1, однак вказаної довідки за період роботи в Ізяславській виправні колоні №31 з 12.06.1977 року по 05.07.1980 року до них не надходила. В зв'язку з цим, ненадання довідки про заробітну плату за спірний період, може вплинути на його пенсію, яка за наявністю вказаної довідки при перерахунку могла б збільшитись, позивач просить суд зобов'язати відповідачів надати довідку про заробітну плату за період роботи з 12.06.1977 року по 05.07.1980 року в установі МХ-324/П-18 МВС Хмельницького обласного виконкому, на посаді лікаря-ренгенолога (0,5 ставки) медичної частини установи, а також стягнути з кожного по 2 000 грн. матеріальних збитків та по 10 000 грн. моральної шкоди, що виразились в постійних нервових зривів, які шкодять його здоров'ю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному об'ємі, просить суд задовільнити позов.

Представник відповідача Ізяславської виправної колонії (№31) Желіховська Л.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та пояснила, що враховуючи період за який просить надати позивач довідку (більше 30 років), а також те що можливо у 1985 році в колонії виникла пожежа, документи згідно яких можливо було б надати довідку у них не збереглися. Також зазначила, що з 1980 року установа неодноразово змінювала свою юридичну назву та підпорядковувалася різними управліннями, що ускладнює віднайти вказані документи, та окрім того під час розгляду справи установою було здійснено ряд запитів, щодо знайдення документів по заробітній платі ОСОБА_1 за спірний період, а також про встановлення факту пожежі у 1985 році, однак результатів це не дало. Що ж стосується позовних вимог матеріального та морального характеру, пояснила наступне, підрахунок матеріальних збитків позивачем ґрунтується на пробному обрахунку, який здійснювала спеціаліст пенсійного фонду України в Ізяславському районі за заявою ОСОБА_1, та в якому зазначався період роботи з 01.01.1980р. по 31.08.1980р. працівника із заробітною платою у Замковій виправній колонії №58, що є неприпустимим, а моральна шкода є необґрунтованою по відсутності будь-яких доказів, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області Манзюк С.М. в попередніх судових засіданнях позов не визнав, та пояснив, що управління в даній справі в якості відповідача є неналежною, по причині того, що Ізяславська виправна колонія №31 є окремою юридичною особою з якою позивач перебував у трудових правовідносинах. Крім того, зазначив що до архіву управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області відомості про заробітну плату ОСОБА_1, який працював в установі МХ-324/31 за період з 12.08.1977 року по 05.07.1980 року відсутні. Щодо позовних вимог про стягнення матеріальних збитків, вважає, що вони є непідтвердженими будь-якими доказами, а вимога щодо стягнення моральної шкоди не відповідає вимогам ст.23 ЦК України. В подальшому від управління на адресу суду надійшло клопотання про слухання справи у відсутності їхнього представника, позовні вимоги не визнають.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Якимчук Ю.В. при вирішенні даного спору, покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, представника третьої особи, спеціаліста, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючим підставам.

Наказом установи МХ-324/П-18 МВС Хмельницького обласного виконкому №76 від 12.08.1977 року ОСОБА_1, по сумісництву, призначено на посаду лікаря-ренгенолога (0,5 ставки) медичної частини установи, з 12.08.1977 року, та згідно наказу установи МХ-324/31 МВС Хмельницького обласного виконкому №26 від 24.06.1980 року ОСОБА_1, звільнено за ст.38 КЗпП (за власним бажанням), з 23.06.1980 року. Даний факт сторонами не оспорюється.

Відповідно до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 у 2004 році особисто, та у 2009 році через управління пенсійного фонду України в Ізяславському районі звертався до відповідачів з вимогою надати йому довідку про заробітну плату за період його роботи в Ізяславській виправній колонії №31, однак вказана вимога, щодо його заробітної плати за період з 12.08.1977р. по 05.07.1980р., залишилась без виконання.

Як встановлено в судовому засіданні, а саме із пояснень представника Ізяславської виправної колонії №31, установа не має можливості надати вказану довідку за спірний період по причині відсутності розрахункових відомостей по нарахуванню заробітної плати. Дану відсутність, пояснює тим, що пройшов великий період часу, а також можливо дані документи у 1985 році згоріли під час пожежі, яка виникла в Ізяславській виправній колонії №31.

Однак, дані ствердження спростовуються наступним, відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених Наказом Головного архівного управління при КМУ №42 від 20.07.1998 року, відомості по заробітній платі зберігаються 75 років. Згідно довідки управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області № 24/4267 від 24.10.2012 року в архівному підрозділі управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області відомості про заробітну плату ОСОБА_1, який працював в установі МХ-324/31 за період з 12.08.1977 року по 05.07.1980 року відсутні, крім того в клопотанні першого заступника начальника управління пенітенціарної служби України в Хмельницькій області від 27.11.2012 року адресованому до суду взагалі зазначено, що вказані відомості до архіву не поступали. Як вбачається з довідки №0316 від 25.10.2012 року наданої Ізяславською виправною колонією №31, станом на 24.10.2012 року карта особового рахунку ОСОБА_1 в архіві бухгалтерської служби не перебуває. Відомості про таку картку відсутні.

Також слід зазначити, що твердження про можливу пожежу у 1985 році, при якій могли бути знищені відомості по заробітній платі ОСОБА_1 за спірний період, спростовуються листами управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області від 12.11.2012 року, та управління МВС України в Хмельницькій області від 21.11.2012 року, документів, що підтверджують факт пожежі у 1985 році Ізяславської виправної колонії №31 відсутні і до архівного підрозділу управління не надходили.

Таким чином суд вважає, що в діях відповідача Ізяславської виправної колонії №31 є порушення трудового законодавства стосовно позивача, так як він перебував у трудових правовідносинах з колонією, та має право на надання йому вказаної довідки, яка може вплинути на перерахунок отриманої ним пенсії.

Крім того, суд погоджується з запереченням представника відповідача Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області в частині, що установа є неналежним відповідачем по даній справі, по причині, що всі трудові правовідносини виникли з позивачем та виправної колонією №31, яка є окремою юридичної особою, а відомості по заробітній платі ОСОБА_1 до архіву пенітенціарної служби України у Хмельницькій області не надходили, що стверджується відповідними довідками.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, щодо зобов'язання Ізясласької виправної колонії №31 надати довідку про заробітну плату є належною та допустимою. Однак, суд зауважує, що період з 12.08.1977р. по 05.07.1980р. за який просить позивач надати довідку є неточний, а саме згідно вищевказаних наказів про прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_1, останній прийнятий на роботу 12.08.1977 року, а звільнений 23.06.1980 року, тому дана вимога підлягає частковому задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог, щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріальні збитки позивач оцінює на підставі пробного обрахунку спеціаліста пенсійного фонду, який здійснювався за заявою ОСОБА_1, та період за основу брався з 01.01.1980р. по 31.08.1980р. за показниками заробітної плати працівника Замкової виправної колонії №58.

Спеціаліст управління пенсійного фонду в Ізяславському районі Музичишина Н.П. в судовому засіданні підтвердила, що нею здійснювався вказаний обрахунок на підставі заяви ОСОБА_1, та вказаний обрахунок не має будь-якої юридичної сили.

В зв'язку з цим суд вважає неналежним даний обрахунок, та не може бути прийнятий судом, так як згідно позовних вимог спірний період є 12.08.1977р. по 05.07.1980р. праці позивача в Ізяславській виправній колонії №31 загального режиму, а не в Замковій виправній колонії №58 особливого режиму, де враховуючи особливості режиму колоній заробітні плати могли бути різними, а позивачем зворотного не доведено, тому у вказаній вимозі слід відмовити.

Предметом позовних вимог є також стягнення з відповідачів на користь позивача заподіяної йому моральної шкоди у розмірі по 10 000 грн.

Пунктом 4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Позивачем дані вимоги не дотримані. Крім того, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими актами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Встановлено, що спір між сторонами виник з вимогою надання довідки про заробітну плату, відповідач не надав вказану довідку позивачу.

При таких конкретних обставинах, з урахуванням суті правовідносин, що виникли між сторонами, не має підстав вважати, що відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду. Порушені права позивача відновлені шляхом задоволення вимог про зобов'язання надати довідку про заробітну плату, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до вимог ст.ст. 57, 212 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Витрати за позовом згідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 57 - 61, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Зобов'язати Ізяславську виправну колонію Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31) надати для ОСОБА_1 довідку про його заробітну плату за період з 12 серпня 1977 року по 23 червня 1980 року на посаді лікаря рентгенолога (0,5 ставки) медичної частини установи.

Стягнути з Ізяславської виправної колонії Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31) (вул.Гагаріна, 4, м.Ізяслав, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 08594759) судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя