Ухвала суду № 28384451, 10.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14132/11/0170/17

10.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчtнський морський порт "Камиш-Бурун"- у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача: Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим Державної податкової служби- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № 1177/10/10-00 від 19.03.12

розглянувши матеріали справи № 2а-14132/11/0170/17 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Папуша О.В. ) від 17.05.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчtнський морський порт "Камиш-Бурун" (вул. Орджонікідзе, буд.1 корп.В,Керч,Автономна Республіка Крим,98310)

до Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.05.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби від 07.09.11 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6406931 грн.

Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 10.10.2012 представник позивача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 30411181, на виконання положень статті 16 Податкового кодексу України надав податковому органу, за місцем узяття на облік платником податків, декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року та ІІ квартал 2011 року.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з питання виявлення арифметичних та методологічних помилок у поданій податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

За результатами якої складено акт від 22.08.2011. № 852/15-1/3041118, яким встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого за 2 квартал 2011 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 6 406 931 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 07.09.11 № 0001441501 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 406 931 грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2010 рік та І квартал 2011 року подано платником податків контролюючому органу відповідно до приписів Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств", а декларацію з податку ІІ квартал 2011 року подано відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, за приписами перехідних положень якого, зокрема пункту 3 підрозділу 4 розділу XX, розділ III "Податок на прибуток" Податкового кодексу України набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Згідно пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання , чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Судова колегія зазначає, що таке від'ємне значення в цілях оподаткування визначається у податковій декларації, яка заповнюється в порядку, встановленому податковим законодавством України, та безпосередньо містить показники господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою його належного оподаткування. Вказані показники декларації ґрунтуються на документах господарської діяльності платника податку. Як випливає зі статті 6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного у першому кварталі 2011оку.), від'ємне значення об'єкта оподаткування формується у складі валових витрат платника податку наростаючим підсумком.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів в період до 01.04.2011 регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. вказаного Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. вказаного Закону діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В даному випадку між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням даних за 2010 рік, а отже судова колегія виходить з правомірності формування позивачем від'ємного значення за результатами І кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням І кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових, що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

За приписами пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 "Перехідних положеннях" ПК України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Тобто, у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після І кварталу 2011 року) лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Податковий кодекс в контексті спірних відносин не передбачає позбавлення права платника податків на законні податкові вигоди, сформовані до 2011 році та враховані у І кварталі 2011 року, у наступних після І кварталу 2011 року періодах.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до його складу з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Дані, які використані контролюючим органом під час перевірки, за різницею яких визначено розмір від'ємного значення, що вплинув на визначення об'єкта оподаткування, внаслідок чого за різниці задекларованої платником податків суми від'ємного значення та визначеної податковим органом даних від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платнику податків вказано на порушення норм податкового законодавства - заниження суми від'ємного значення розміром "- 6 406 931" не знайшли свого підтвердження під час встановлення фактичних обставин та дослідження, на їх обґрунтування, доказів.

Отже, визначення платником податків у поданій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, у тому числі в уточнюючих податкових деклараціях, поданнях яких є правом платника податків, якого не може позбавити податковий орган, зазначення від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, зазначення збитків, які виникли до 01.01.2011, є закономірним і логічним продовження справляння платником податків податку на прибуток з урахування даних минулого звітного періоду, що підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, колегія суду погоджується з висновокм суду першої інстанції, що позивач правомірно відобразив у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року збитки, які виникли у І кварталі 2011 року з урахуваннях тих, що виникли до 01.01.2011 оскільки вказані дії платника податків є закономірним і логічним продовження справляння ним податку на прибуток з урахування даних минулого звітного період.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Папуша О.В. ) від 17.05.12 № 2а-14132/11/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко