Рішення № 2838309, 27.10.2008, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
27.10.2008
Номер справи
9/124-2704
Номер документу
2838309
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2008 р.

Справа № 9/124-2704

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Кропивної Л.В.

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок", вул. Живова, 9, м. Тернопіль,46000

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок", вул. Живова, 9, м. Тернопіль,46000

За участю представників від:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок" -Кузнєцова М.І. , довір.

Фізичної особи - підприємця представник  не з'явився,

роз'яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам сторін, які з'явились у судове засідання, права та обов'язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,

встановив:

Позивач за первісним позовом , ТОВ «Тернопільський міський ринок», м. Тернопіль, (надалі-Товариство) звернувся 14.07.2008 р.( вх. № 2379) до господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи-підриємця ОСОБА_1 , м. Тернопіль (надалі -Підприємець), у якому просить зобов'язати Відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням загальною площею 66,1 кв.м у торговому комплексі "Бесарабка", що знаходиться за адресою вул. Живова, 9 у м. Тернополі шляхом його звільнення від всього належного Підприємцю майна, демонтувати встановлене Підприємцем ОСОБА_1 обладнання, стягнути з Підприємця ОСОБА_1 9048 грн. неустойки, нарахованої за невиконання зобов'язань орендаря з повернення майна, та 14 471,82 грн. на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди .

Обґрунтовуючи позов, Товариство посилається на ту обставину, що відповідно із свідоцтвом про право власності на нерухомість, яке видане на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 25.02.2004 року , є власником об'єкту нерухомості - торгового комплексу «Бесарабка», загальною площею 1984,2 кв.м. і розміщеного по вул.. Живова,9 у м. Тернополі.

Між тим, Підприємець ОСОБА_1 на підставі договору № 7-000439 , укладеного між нею та Товариством , користувалася 10 торговими місцями , що відповідає 20 м. кв. торгової площі у споруді № 3 «Бістро»1 пов. Сектор Бес-1 по вул.. Живова,9, але по закінченню строку дії договору, який визначено до 31.12.2007 р. , приміщення Товариству не повернула , встановлене нею обладнання не демонтувала і перешкоджає це зробити силами Товариства.

Вважаючи, що укладений 01.01. 2007 р. договір є договором оренди (найму) Товариство нарахувало Підприємцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, виходячи з того, що розмір такої плати визначено у п.п. 2.2. договору і становить 754 грн. на місяць.

Окрім того, Товариство стверджує, що Підприємець безпідставно, без укладення договору з власником , користується належними Товариству приміщеннями, загальна площа яких 46,1 м.кв, і які знаходяться на першому та другому поверсі споруди «Бістро» .

Стверджуючи , що користування без встановлених законом підстав призвело до неможливості Товариству вільно розпоряджатися приміщеннями і здавати їх в оренду іншим особам, зокрема, Товариству «Ювілейне Тер», яке пропонує за їх користування 2,90 грн. за одне торгове місце, Товариство вважає, що недоотримало доходів від здавання свого майна в оренду на загальну суму 14 471, 82 грн. ,і які просить стягнути з Підприємця.

Правове обґрунтування позову здійснене Товариством з посиланням на ст..ст. 391, 764 та 785 ЦК України.

 У процесі розгляду справи Товариство уточнило юридичні підстави позову , пославшись на ст.ст. 387 , 525 , 526 ЦК України та ст.. 193 Господарського Кодексу України , і просить :

- віндикувати незаконно зайняті Підприємцем приміщення, загальною площею 46,1 м. кв ,

- зобов'язати СПД-ФО ОСОБА_1 провести демонтаж встановленого нею холодильного та торгового обладнання у приміщеннях загальною площею 20 кв.м. у торговому комплексі "Бістро", що знаходиться за адресою вул. Живова, 9 у м. Тернополі ,

- стягнути з СПД-ФО ОСОБА_1 неустойку у розмірі 9048 грн. за неповернення речі та 14471,82 грн. на відшкодування збитків у вигляді неотриманих Товариством ,які воно би отримало від передання приміщення, площею 46,1 кв.м. , в оренду.

Пояснюючи юридичну природу договору № 7-000439 від 01.01.2007 р., стверджує, що за цим договором Товариство передало майнові права Підприємцю . Майнові права відповідно до ст. 190 ЦК України визнаться майном, тому, передання майнових прав є тотожним переданню у користування майна.

Підприємець доводи Товариства заперечила і стверджувала , що жодних зобов'язань найму із Товариством не мала. Мотивуючи тим, що приміщення бару «Бістро»було збудоване Підприємцем за власні кошти на виділеній Товариством земельній ділянці із дотриманням державних будівельних норм та правил, відтак, створене нове майно, яке є власністю Підприємця , подала зустрічну позовну заяву, у якій просить :

-визнати недійсним договір № 7-000439 від 01 січня 2007 р. ,

-скасувати свідоцтво на право власності на будівлю торгового комплексу "Бесарабка" загальною площею 1984,2 кв. м., зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок ЛТД" і виданого 27.02.2004 р. на підставі рішення виконкому Тернопільської ради народних депутатів № 125 від 25.02.2004 р. у частині, що стосується приміщення бару "Бістро" з приміщеннями по підготуванню товарів для продажу і їх роздрібної торгівлі (реалізації) , загальною площею 98,6 кв. м. ,

-визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення бару "Бістро" з приміщеннями по підготуванню товарів для продажу і їх роздрібної торгівлі (реалізації) ,загальною площею 98,6 кв. м., що розташовані на території Тернопільського міського ринку по вул. Живова,9 у м. Тернополі, присвоївши їм окрему юридичну адресу: вул. Живова,9/1, м. Тернопіль.

У зв'язку із клопотаннями про відкладення розгляду справи , як надійшли від Підприємця та його представників , та за згодою із представником Товариства, розгляд справи неодноразово відкладався .

У останнє судове засідання, яке було призначено на 27 жовтня 2008 р. , Підприємець ОСОБА_1 та її представники , яким нею були надані повноваження на ведення справи у суді від ії імені згідно довіреностей , посвідчених нотаріально ( адвокат ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4), не прибули.

Від одного із процесуальних представників Підприємця (ОСОБА_4) через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи після 14 листопада 2008 р. з посиланням на його хворобу .

Розглянувши подане клопотання у судовому засіданні 27.10.2008 р. , заслухавши думку представника Товариства, який заперечує задоволення клопотання , суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи на інший день, враховуючи ту обставину, що участь у судовому засідання є правом ,а не обов'язком сторони . Правом на захист у господарському процесі Підприємець скористалася, подавши зустрічну позовну заяву. Будучи вільною у виборі свого захисника, Підприємець видала належним чином оформлені довіреності на декількох представників, які правом на участь при розгляді справи не скористалися. Оскільки справа не потребує додаткового витребування документів від сторін по справі, суд вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи до другої декади листопада 2008 року є спробою Підприємця безпідставно затягнути розгляд господарського спору і зловживанням особою належними їй процесуальними правами.

Проаналізувавши доводи первісного та зустрічного позовів, матеріали справи, суд вважає, що підстави для задоволення зустрічного позову відсутні , а первісний позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Аналізуючи умови договору № 7-000439 від 01 січня 2007 р. , невиконання якого є , серед іншого, обставиною , що обґрунтовує позовні вимоги Товариства до Підприємця, суд вважає, що укладення договору з такими умовами , як-от: Товариство надає , а Підприємець отримує право щоденно на час дії договору займати 10 торгових місць, що відповідає 20 кв.м. торгової площі у споруді № 3 «Бістро» 1 пов. Сектор Бес-1 для організації громадського харчування  ( п. 1.1. ) , надання Товариством за плату послуг з утримання торгових місць у належному стані (п.п 1.2., 3.2.) , сплата Підприємцем ринкового збору(п 3.1 .) , не виключає необхідності досягнення між сторонами усіх істотних умов , визначених такими для договору оренди статтею 284 Господарського Кодексу України , та підписання ними тексту договору.

Доводи Товариства про те, що передання майнових прав у користування є тотожним переданню у користування майна - юридично некоректні , з огляду на таке.

За змістом ст.. 179, 181, 182, 184 та 190 ЦК України під майном розуміється річ або сукупність речей, тобто об'єктів матеріального світу. Майнові права носять нематеріальний характер і відносяться до об'єктів цивільних прав як складова частина майна.

У цивільному праві майновий характер того чи іншого права визначається як можливість отримання певного матеріального блага. Так за змістом статей 182, 761, 762 ЦК України оренда (найм ) передбачає передачу майнових прав постільки, поскільки право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Отже , з огляду на ч. 1 ст. 759 ЦК України , передаючи( або зобов'язуючись передати) за договором найму (оренди) майно , наймодавець передає тим самим наймачу і право користування цим майном, тобто можливість отримання певного матеріального блага.

Із поданих сторонами документів , зокрема: листа інспекції архітектурно-будівельного контролю № 2683/09 від 17.12.2001 р. ( а.с. 91) , листа директора товариства «Тернопільський міський ринок ЛТД» від 07.12.2001 р № 363 ( а.с. 92) , свідоцтва «Про підтвердження відповідності типу і класу підприємству громадського харчування»за реєстраційним номером 06/502 від 30.11.2001 р. , виданого підприємцю ОСОБА_1 згідно з наказом начальника головного управління економіки Тернопільської обласної адміністрації , випливає, що Підприємцем ОСОБА_1 була побудована по вул. Живова ,9 у м. Тернопіль закусочна «Бістро», яка віднесена до підприємства громадського харчування.

Як підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи ( а.с. 64) , рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 10.12.2003 р. № 1386 «Про затвердження актів державних технічних комісій»( а.с 78) , актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію «реконструкція торгового комплексу «Бесарабка»( а. с. 79-80) , рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.02.2004 р. № 125 «Про оформлення права власності на приміщення , будівлі , споруди» до складу будівель торгового комплексу «Бесарабка»по вул. Живова, 9 у м. Тернополі , загальною площею 1984,2 кв..м , права власності на які були зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільський міський ринок ЛТД»Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», включені приміщення закусочної «Бістро»( а.с 66 зворот) .

З наведених у журналі підрахунку площ приміщення закусочної «Бістро» ( а.с. 66, зворот) , вбачається , що закусочна являє собою двоповерхову будівлю , на першому поверсі якої розташовані приміщення громадського харчування, загальною площею 32,1 кв.м. , які складаються із залу бару , площею 21 кв.м. ( позначка 1-10 інвентарної справи) та допоміжних приміщень - кухні, площею 8,2 кв.м. ( позначка 1-11 інвентарної справи) , та кладової , площею 2,9 кв.м.( п. 1-12 інвентарної справи) , торгових місць , площею 9,9 кв.м. ( позначки 1-3, 1-14 ) із допоміжними приміщеннями , до яких входять приміщення коридорів , складу ( 1-15, 1-16) , а також торгових місць , загальна площа яких становить 32,5 кв.м. .

На другому поверсі будівлі розташовані приміщення бару , площею 34 кв.м.( позначка 2-1 інвентарної справи).

Позивач зазначає, посилаючись на акт інвентаризації , що Підприємець займає приміщення , які позначені на інвентарній справі значками 1-10 1-11 , 1-12, та приміщення другого поверху - позначка 2-1 .

Цієї обставини не заперечує Підприємець, яка подала документи, що свідчать про те, що приміщення використовуються нею для організації громадського харчування.

Відповідно до пункту 1.8. Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 12-торг "Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них" , затвердженої наказом Держкомстату України 26.07.2005 N 209 ( z0939-05 ) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за N 942/11222 , організація громадського харчування може здійснюватися лише у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, які не відносяться до торгових місць на ринках.

Згідно з пунктами 8 , 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833, яким визначаються загальні умови провадження торговельної діяльності та встановлюються основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що

провадять підприємницьку діяльність на території України , заклад ресторанного господарства розміщується у спеціально призначеному та обладнаному суб'єктами господарювання приміщенні, яке відповідає необхідним санітарним

нормам, а технічний стан приміщення , будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

Оскільки договір оренди приміщення для організації громадського харчування між Товариством та Підприємцем не укладався, а укладений між ними договір № 7-000439 за своєю правовою природою не є договором найму (оренди ),  тому встановлення Підприємцем обладнання , необхідне для організації громадського харчування, здійснене нею не у зв'язку із реалізацією прав за договором на право зайняття торгових місць.

За таких обставин справи, спору між сторонами з приводу невиконання Підприємцем зобов'язань по демонтажу встановленого нею обладнання з посиланням, як на підставу таких вимог, на договір № 7-000439 , не існує, а провадження щодо цих вимог підлягає припиненню згідно з п. 1-1- ст.. 80 ГПК України.

Товариство також не довело, що передавало в оренду Підприємцю приміщення, вказані Товариством у акті інвентаризації , та укладало відносно цих приміщень з Підприємцем договір найму(оренди) .

Відсутність укладеного між сторонами договору найму (оренди) приміщення позбавляє Товариство права вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, що є підставою для відмови Товариству у задоволенні вимог про стягнення з Підприємця 9048 грн. неустойки.

Разом з тим судом встановлено, що спірне приміщення , площею 98,6 кв.м. , і на яке просить визнати право власності Підприємець , було самовільно, тобто без виділення земельної ділянки для будівництва , без належним чином затвердженого проекту на будівництво, збудоване нею.

Доводи Підприємця з приводу законності набуття нею права власності на приміщення бару «Бістро», з допоміжними приміщеннями , загальною площею 98,6 кв.м. , підлягають відхиленню як неспроможні , з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст.  125 Земельного кодексу України забороняється використання земельної ділянки до встановлення меж в натурі і отримання документа, що засвідчує право на землю.

До того ж відповідно до статей 24, 29 Закону України "Про планування і забудову

територій" будівництво об'єктів нерухомості потребує дозволу виконавчих органів місцевого самоврядування та дозволу від Інспекції Державного архітектурного будівельного контролю на початок будівництва. Дозвіл Інспекції ДАБК видається при наявності документів, що посвідчують право на землю.

Доказів про надання їй таких дозволів Підприємець суду не представила.

Підприємець здійснювала будівництво без надання їй у встановленому Земельним Кодексом України порядку земельної ділянки органом, який має право надавати землю із цією метою, та без належним чином затвердженого проекту.

 

Оскільки у Підприємця були відсутні законні підстави для будівництва об'єкту нерухомості , вона не може визнаватися особою, яка на законних підставах набула прав власності на нерухомість.

За змістом частин 1 та 2 статті 328 ЦК України випливає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом .

У статті 392 ЦК України йдеться про право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, спірні правовідносини стосуються визнання права власності на самовільне будівництво, які врегульовані , серед іншого , також приписами ст. 376 ЦК України .

Частиною 2 ст. 376 ЦК України передбачається, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Виключення з цього правила уміщено у ч. 3 цієї ж статті, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Між тим, земельна ділянка Підприємцю у встановленому порядку, як видно з матеріалів справи , станом на день розгляду справи , Підприємцю надана не була.

Натомість , матеріалами справи доведено , що за Товариством ( відповідачем за зустрічним позовом) були зареєстровані права на нерухоме майно - торговий комплекс «Бесарабка», до складу якого , з поміж іншого, входить приміщення , площею 98,6 кв.м. і стосовно якого виник спір про право між Підприємцем та Товариством.

За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є єдиним доказом офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

Відповідно до ч. 5 , 7 статті 3 цього закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою, а зареєстровані речові права мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Відсутність підстав для визнання права власності Підприємця на приміщення бару "Бістро" з приміщеннями по підготуванню товарів для продажу і їх роздрібної торгівлі (реалізації) , загальною площею 98,6 кв. м., автоматично позбавляє Підприємця можливості на захист цього права відповідно до глави 29 ЦК України.

При таких обставинах справи, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити ,а понесені Підприємцем судові витати, в силу ст.. 49 ГПК України, покласти на нього.

Оскільки Товариство є власником спірного приміщення , яке було у встановленому порядку прийнято в експлуатацію у складі торгового комплексу «Бесарабка», на торговий комплекс як на об'єкт нерухомості було оформлене право власності та зареєстровані права , Товариству, в силу ст.. 387 ЦК України, належить право і на витребування майна із чужого незаконного володіння.

У даному випадку незаконним володільцем слід визнати Підприємця.

Судом також встановлено , що Підприємець незаконно володіє приміщеннями, ,загальною площею 98,6 кв.м., а не лише 46,1 кв.м. , як про це вказує Товариство.

Разом з тим, в силу принципу диспозитивності господарського процесу , суд вирішує тільки ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, що випливає з пункту 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, згідно із яким господарському суду надане право при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки від Товариства не поступило клопотань про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє його віндикаційний позов і витребовує від Підприємця з передачею Товариству належні останньому приміщення , позначених у журналі підрахунку площі позначками 1-11, 1-12 та 2-1 , загальною площею 46,1 м. кв , що знаходяться на першому та другому поверсі торгового комплексу «Бесарабка»по вул. Живова ,9 у м. Тернополі.

Окрім цього Товариством заявлені вимоги про стягнення з Підприємця 14471,82 грн. на відшкодування збитків у вигляді неотриманих Товариством доходів ,які воно отримало би від передання майна в оренду. Ці вимоги ,як безпідставні , до задоволення не підлягають ,з огляду на таке.

До спеціальних способів захисту прав власності Цивільний кодекс України відносить право власника майна на вимогу до особи, яка знала або могла знати , що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача) , передання усіх доходів від майна , які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним ( ст. 390 ЦК України) .

Окрім цього на підставі ч. 3 ст. 386 ЦК України власник не позбавлений права на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди відповідно до глави 82 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками слід розуміти витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У частині 1 ст. 225 ГК України використовується термін «втрачена вигода», що є тотожнім за змістом поняттю «упущеної вигоди»(ч. 2 ст. 22 ЦК України) , за якою остання розглядається як неодержаний прибуток , на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Позатим слід зазначити, що неодержаний прибуток (втрачена вигода) є розрахунковою величиною втрати очікуваного прибутку, що базується на даних бухгалтерського , податкового обліку, які безумовно підтверджують реальну можливість отримання потерпілою стороною певних грошових сум, якщо б інша сторона неп допускала правопорушення . Такі збитки та їх належне документальне обґрунтування повинна довести потерпіла сторона, про що зазначено і у ч. 2 ст. 623 ЦК України ( розмір збитків, завданих правопорушенням зобов'язання доказується кредитором).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки враховуючи фактичні обставини справи , Товариство не довело наявність і розмір збитків у розмірі 14471,82 грн, завданих Підприємцем як недобросовісним володільцем 46, 1 кв.м. приміщення , а також причинно-наслідковий зв'язок між недобросовісним володінням ним частиною приміщення та збитками Товариства, нездатність Товариства обґрунтувати вимоги про відшкодування збитків є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.

Враховуючи викладене , підлягають до задоволення вимоги за первісним позовом у частині віндикаційного позову про витребування від Підприємця з передачею Товариству належних останньому приміщень , загальною площею 46,1 м. кв , що знаходяться на першому та другому поверсі торгового комплексу «Бесарабка»по вул. Живова ,9 у м. Тернополі, позначених літерою А-1 у інвентарній справі Товариства, виготовленої ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації». У задоволенні вимог про стягнення з Підприємця на користь Товариства 14471,82 грн на відшкодування збитків (упущеної вигоди) та 9048 грн. неустойки слід відмовити. В іншій частині вимог ( про спонукання до виконання зобов'язання у натурі ) провадження у справі слід припинити. Судові витрати згідно з ст. 49 ГПК України покласти на Товариство пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто 114, 50 грн.

У судовому засіданні 27.10.2008 р. оголошено за згодою представника Товариства вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст.. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, п. 1-1- ст. 80 , 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд

Вирішив:

1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок", вул. Живова, 9, м. Тернопіль,46000, код ЄДРПОУ 14029504, до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід код НОМЕР_1.

2. Витребувати від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1 та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок", вул. Живова, 9, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14029504, належні останньому приміщення , загальною площею 46,1 м. кв, позначених у журналі підрахунку площі позначками 1-11, 1-12 та 2-1, що знаходяться на першому та другому поверсі торгового комплексу «Бесарабка»по вул. Живова ,9 у м. Тернополі, позначеного літерою А-1 у інвентарній справі , виготовленої ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації».

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок", вул. Живова, 9, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14029504, у задоволенні вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, 14471,82 грн на відшкодування збитків (упущеної вигоди) та 9048 грн. неустойки .

4. Припинити  провадження у справі про спонукання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, ід код НОМЕР_1 до виконання зобов'язання у натурі , підставою яких є договір № 7-000439 від 01 січня 2007 р.

5. Стягнути 114,5 грн. судових витрат з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1, ід код НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок", вул. Живова, 9, м. Тернопіль,46000, код ЄДРПОУ 14029504, р/р 26007250859001 у ТФ КБ «Приватбанк»м. Тернопіль , код банку 338783 .

6. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід код НОМЕР_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок", вул. Живова, 9, м. Тернопіль,46000, код ЄДРПОУ 14029504.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “4 ” листопада 2008 р. рішення, через місцевий господарський суд.

 

Суддя Л.В. Кропивна

Часті запитання

Який тип судового документу № 2838309 ?

Документ № 2838309 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 2838309 ?

Дата ухвалення - 27.10.2008

Яка форма судочинства по судовому документу № 2838309 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 2838309 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 2838309, Господарський суд Тернопільської області

Судове рішення № 2838309, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 27.10.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 2838309 відноситься до справи № 9/124-2704

Це рішення відноситься до справи № 9/124-2704. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 2838250
Наступний документ : 2838393