Рішення № 28381616, 28.11.2012, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/0532/1112/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.

при секретарі: Колесник А.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя у вигляді квартири із відступленням від рівності часток, поділ майна в натурі із виплатою грошової компенсації, визнання права власності на майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя у вигляді квартири у рівних частках, поділ майна в натурі, зобов'язання сплатити грошову компенсацію ? частки квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила розірвати шлюб укладений між ними, поділити спільне сумісне майно набуте подружжям за час шлюбу у вигляді квартири АДРЕСА_1 та автомобіль марки «ДЄУ Ланос»д/н. НОМЕР_1. Позивачка просила суд відступити від рівності часток та визнати за нею право власності на ? частки спірної квартири та ? частки спірного автомобілю. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 06.10.2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. У 2006 році сторони усиновили дитину, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 Сумісне життя не склалось, шлюбні відносини між ними фактично припинені, хоча вони проживають в одній квартирі. Останні три роки з вини відповідача між ними постійно виникали конфлікти та сварки, відповідач не проявляв необхідної уваги. Вважала, що збереження сім,ї неможливе. У шлюбі ними придбано майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1 згідно договору купівлі -продажу від 26.09.2003р., автомобіль «Ланос»р/н НОМЕР_1 за договором купівлі -продажу у вересні 2005р. Просила суд із врахуванням інтересів неповнолітньої дитини, яка знаходиться на її вихованні та утриманні, оскільки останні три роки відповідач ніде не працює, про матеріальне забезпечення сім»ї не дбає відступити від рівності часток подружжя та виділити їй більшу частину майна -? квартири та ? часток автомобілю.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 02.06.2010р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 роз,єднано та позовні вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя виділено в окреме провадження за №2/0532/31/12.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 02.06.2010р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 не погодився із заявленими позивачкою вимогами та звернувся із зустрічним позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя та просив визнати за ним право власності на автомобіль марки «ДЄУ Ланос»вартістю 45 000 гривень, визнати за позивачкою право власності на речі домашнього вжитку і побутову техніку на загальну суму 51 400 гривень, поділити спірне спільне сумісне майно подружжя у вигляді квартири в рівних частках, зобов'язати відповідачку виплатити йому грошову компенсацію 1/2 частини квартири.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 15.06.2010р. прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та об'єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_2.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 11.04.2012р. позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя роз,єднано.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 11.04.2012р. по цивільній справі (№2/0532/31/12) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна затверджено мирову угоду, якою між сторонами поділено спільне набуте майно у вигляді автомобілю марки «ДЄУ Ланос»та речі домашнього вжитку і побутову техніку.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частки спірної квартири і зустрічні вимоги ОСОБА_3 зобов'язання відповідачки виплатити йому грошову компенсацію 1/2 частки спірної квартири виділено в окреме провадження №№/0532/1112/12.

Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги та зазначила, що відповідно до висновку будівельно -технічної експертизи вартість спірної квартири складає 448 405 гривень, тому просить суд поділити між нею та ОСОБА_3 квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2, відступивши від рівності сторін з врахуванням інтересів неповнолітньої дитини виділивши ? - ОСОБА_2, ? - ОСОБА_3. Дитина сторін -ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є усиновленою. ОСОБА_4 дуже гіперактивний хлопчик, через що вони постійно відвідують психолога та лікарів. Дитина хвороблива та емоційно нестабільна, що вимагає з боку батьків певного виховання та утримання. З відповідачем вони домовились добровільно про те, що син буде мешкати із нею, тому вважала, що вони як батьки мусять забезпечити його належні умови проживання. Оскільки дитина залишається проживати із нею при відсутності стабільної фінансової підтримки зі сторони колишнього чоловіка ОСОБА_3, вважала, що її частка у спільно набутому майні у вигляді квартири повинна бути збільшена до ? часток. З врахуванням того, що спільне життя між колишнім подружжям неможливо та з врахуванням вимог відповідача на грошову компенсацію вартості його частки у квартирі позивачка просила стягнути ОСОБА_3 грошову компенсацію ? частки спірної квартири у розмірі 112 101 гривень внесеної нею на депозитний рахунок суду та визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, та зазначила, що їй не вистачає коштів на утримання спільної дитини з відповідачем, оскільки відповідач не своєчасно сплачує аліменти стягнуті за рішенням суду та не надає будь-якої додаткової допомоги для придбання ліків, відповідний розвиток та відпочинок дитини. Дитина проживає з позивачкою та й фактично утримується та виховується лише нею. Вважала, що її частка у квартирі, що є спільною сумісною власністю подружжя повинна бути збільшена з врахуванням інтересів неповнолітньої дитини. Також пояснила, що зустрічний позов про стягнення грошової компенсації вартості частки відповідача у квартирі вона визнає частково. Відповідач влаштовує вдома сварки, з'являється у нетверезому стані, що робить неможливим сумісне проживання в однієї квартирі. За таких підстав не заперечувала сплатити відповідачу грошову компенсацію ? частки спірної квартири у розмірі 112 101 гривень, яка внесена нею на депозитний рахунок суду. Просила суд уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, поділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_2, виділивши ? часток - ОСОБА_2, ? частку - ОСОБА_3, стягнути на користь - ОСОБА_3 грошову компенсацію ? частки спільного сумісного майна -квартири у розмірі 112 101 гривень, внесеної на депозитний рахунок суду, визнати право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зустрічний позов визнала частково, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, поділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільне сумісне майно у вигляді квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2, відступити від рівності часток та визнати право на ? частки квартири за ОСОБА_2, на ? частку за ОСОБА_3, стягнути на користь - ОСОБА_3 грошову компенсацію ? частки спільного сумісного майна -квартири у розмірі 112 101 гривень, внесеної на депозитний рахунок суду, визнати право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, зустрічний позов про зобов'язання відповідачки виплатити йому грошову компенсацію 1/2 частини квартири підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що вважає позовні вимоги ОСОБА_2 про збільшення її частки у спільній сумісній власності подружжя - спірної квартирі незаконними. Пояснив, що до теперішнього часу вони проживають разом з колишньою дружиною і їх усиновленою дитиною, він сплачує за квартиру та надані послуги, покупає продукти харчування та одяг для дитини. Крім того після того як позивачка повідомила йому про стягнути аліменти на дитину він одразу сплатив усю суму заборгованості та просив її відкрити картковий рахунок для внесення коштів. Він вважає, що квартиру треба поділити, проте його дружина не повинна мати пріоритет при розподілі квартири. Також зазначив, що вони намагались добровільно врегулювати питання розподілу квартири та він запропонував позивачки сплатити йому грошову компенсації ? частки квартири у розмірі, що еквівалентному 28 000 доларів США, однак вона відмовилась. Просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши сторони, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що сторони уклали шлюб 06.10.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим відділом актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис №310. (а.с.8)

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 02.06.2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис №386. (а.с.9)

В період шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 у рівних частках, на підставі договору купівлі -продажу від 26.09.2003р. посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, актовий запис №3612 та зареєстрованого в КП БТІ м. Донецька за №29 в книзі №3/22дк-166 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по ? частки вказаної квартири. (а.с.10-12)

Згідно технічного паспорту виданого КП БТІ м. Донецька станом на 11.09.2003 року квартира АДРЕСА_1 розташована на 6 поверсі та складається з 3 кімнат жилою площею 40,30 кв.м. (а.с.13-14)

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21.12.2007 р. №11 поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди -виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Звертаючись до суду позивачкою було надано звіт про оцінку нерухомого майна складеним спеціалістом ТОВ «Рона»станом на 01.06.2010 року ,відповідно до якого ринкова вартість спірної квартири АДРЕСА_1 складає 417 033 гривень. (а.с.23-62)

З вищевказаною вартістю спірного майна не погодився відповідач, та вважав, що вартість квартири становить 480 000 гривень, що еквівалентно 60 000 доларів США.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 06.07.2010 року по цивільній справі призначено проведення судової будівельно -технічної експертизи для визначення вартості квартири АДРЕСА_1.

Згідно з висновком судово -будівельної експертизи №12/10 складеним Виробничою фірмою «Научтехпроект» від 21.02.2012р. ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 448 405 гривень.

За таких підстав при визначені вартості спірного майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 суд бере до уваги висновок судово -будівельної експертизи №12/10 від 21.02.2012р. відповідно до якого вартість спірної квартири складає 448 405 гривень.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просила поділити придбану у шлюбі квартиру з відступленням від рівності часток та визнати за нею право власності на ? частки спірної квартири, а за відповідачем ? частку спірної квартири, також виділити відповідачу його частку в натурі у вигляді грошової компенсації вартості ? частки квартири у розмірі 112 101 гривень ,визнавши за нею право власності на спірну квартиру.

Разом із тим, суд вивчивши докази у справі вважає, що вимоги позивачки щодо відступлення від рівності часток при поділі сумісно набутого майна не пі дляють задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.. 22 КЗпШС України, яка діяла на момент придбання сторонами спірного нерухомого майна, майно яке набуто під час сумісного життя у період зареєстрованого шлюбу вважається спільною сумісною власністю подружжя.

Такі самі положення містяться й у ст. 60 Сімейного Кодексу України, що діє на момент вирішення спору між сторонами, а саме майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини самостійного заробітку.

Судом встановлено, що сторони на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2003р. придбали нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 у рівних частках, яка є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до ст. 69 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають права на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотні значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу.

Таким чином, збільшення частки майна на користь того з подружжя, з ким проживає дитина, можливе при наявності певної умови -якщо розмір аліментів, які така особо одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає на теперішній час разом із позивачкою та відповідачем у спірній квартирі.

За змістом ст.ст. 181, 182, 183, 184, 189 СК аліменти -кошти на утримання дитини, розмір яких визначається за домовленістю між батьками чи за рішенням суду.

Заперечуючи проти позовних вимог позивачки щодо збільшення її частки при поділі квартири ОСОБА_3 послався на те, що він сплачує аліменти у розмірі визначеним рішенням суду, а саме 1/3 частини від усіх видів заробітку, а також надає дитині добровільну матеріальну допомогу, купує речі, організовує відпочинок, оскільки проживає на теперішній час разом із дитиною.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 23.09.2010р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 у вигляді 1/3 частини з усіх видів заробітку задоволено у повному обсязі.

Згідно з довідкою виданою ВДВС Ленінського РУЮ м. Донецька від 14.09.2012 року №6/12 станом на 31.08.2012 року заборгованість ОСОБА_3 у розмір 8036,64 гривень сплачена у повному обсязі.

Згідно із договором від 05.10.2011р. відповідачем ОСОБА_3 придбано туристичну подорож до Єгипту на трьох осіб, в тому числі й на сина ОСОБА_4 та на позивачку ОСОБА_2 (а.с.106-111).

В судовому засіданні позивачка не заперечувала що дійсно у 2011 році вони з відповідачем та сином виїжджали у туристичну подорож до Єгипту, та вартість путівки сплачував відповідач.

Згідно з довідкою виданою головним лікарем Центру первинної медико -санітарної допомоги №9 м. Донецька дитина ОСОБА_4 наглядається у дитячій поліклініці з 7 місяців, після року дитина стала частіше хворіти простудними захворюваннями, у 2011 році перехворів ОРВІ 7 разів, за 4 місяці 2012 року перехворів 3 рази, знаходиться на диспансерному обліку у педіатра як часто та тривало хворіюча простудними захворюваннями дитина; на обліку у кардіолога з діагнозом диспластична кардіопатія, потребує нагляду, курсів профілактичного лікування, санаторно -курортного лікування.

Втім, позивачкою не надано суду жодного доказу на підтвердження придбання для дитини ліків для лікування, їх кількості та вартості.

Згідно довідки виданої ДП «Донецька залізниця»№1100 від 13.05.2010р. ОСОБА_2 працює перукарем та за період з листопада 2009 року по квітень 2010 р. отримала дохід за виключенням аліментів у розмірі 6504,49 гривень.

Також в судовому засіданні позивака пояснила, що із позовом про збільшення розміру аліментів до відповідача вона не зверталась.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд вважає, що підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя та збільшення частки позивачки ОСОБА_2 у праві власності на спірну квартиру немає та при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя квартири АДРЕСА_1 суд виходить із рівності часток сторін в спільному сумісному майні.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСОБА_3 просив зобов,язати ОСОБА_2 сплатити йому грошову компенсацію замість його ? частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Позивачка визнала зустрічні позовні вимоги частково і також просила поділити спірну квартиру в натурі із виплатою відповідачу грошової компенсації його частки, визнавши за нею право власності на всю квартиру.

Таким чином, суд, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна в натурі із виплатою йому грошової компенсації вартості належної йому ? частки спірної квартири, підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки поділ спірної квартири в натурі неможливий, через те, що квартира є неподільною річчю, саме про такий варіант поділу майна просить відповідач звертаючись із зустрічними позовними вимогами та щодо нього не заперечує позивач.

При визначені грошової компенсації, яку необхідно виплатити ОСОБА_3, суд ураховує, що ринкова вартість спірного майна згідно із висновком судово -будівельної експертизи №12/10 від 21.02.2012р. становить 448 405 гривень, відповідно вартість 1/2 частини квартири становить 224 202 гривні 50 копійок..

Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_2 згідно із квитанцією № 878/38659 від 03.04.2012р. внесено на депозитний рахунок №37317004001000 Територіального Управління ДСА в Донецькій області грошову суму у розмірі 112 101, 25 гривень, що становить ? частку вартості спірної квартири, визначеної висновком судово -будівельної експертизи №12/10 від 21.02.2012р.., яка підлягає стягненню на користь відповідача ОСОБА_3 в рахунок грошової компенсації вартості 1/2 частини квартири.

З врахуванням того, що позивачки ОСОБА_2 відмовлено судом у відступленні від рівності сторін при поділі спірної квартири та збільшення її частки у спільному майні подружжі до ? часток квартири, суд вважає необхідне стягнути з неї грошову компенсацію вартості ? частки квартири, що не була внесена нею на депозитний рахунок у розмірі (224 202, 50гривні - 112 101, 25 гривень = 112 101, 25) 112 101, 25 гривень.

За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_2 про поділ сумісного майна у вигляді квартири із виплатою грошової компенсації вартості належної відповідачу частки, та визнання за нею права власності підлягає задоволенню частково, а позовні вимоги ОСОБА_3 про поділ майна та із виплатою йому грошової компенсації вартості належної йому ? частки спірної квартири, підлягають задоволенню у повному обсязі, спільне сумісне майно подружжя у вигляді квартири АДРЕСА_1 необхідно розділити в рівних частках, виділити ОСОБА_3 1/2 частину квартири у вигляді грошової компенсації у розмірі 224 202 гривні 50 копійок та передати відповідачці у власність всю квартиру.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 22 КЗпШС, ст.ст. 60, 69, 70,с71 СК України, п.п.25,30 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя у вигляді квартири із відступленням від рівності часток, поділ майна в натурі із виплатою грошової компенсації, визнання права власності на майно -задовольнити частково.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя у вигляді квартири у рівних частках, поділ майна в натурі, зобов,язання сплатити грошову компенсацію ? частки квартири - задовольнити у повному обсязі.

Припинити право власності ОСОБА_3 на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію ? частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 224 202 (двісті двадцять чотири тисячі двісті дві) гривні 50 копійок, таким чином:

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 112 101 (сто дванадцять тисяч сто одна) гривня 25 копійок, що знаходяться на депозитному рахунку Територіального Управління Державної судової Адміністрації України в Донецькій області р/р №37317004001000 в УДК в Донецькій області, код ОКПО 26288796, МФО 834016, внесені ОСОБА_2 згідно із квитанцією № 878/38659 від 03.04.2012р..

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 112 101 (сто дванадцять тисяч сто одна) гривня 25 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя у вигляді квартири із відступленням від рівності часток -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Я.В. Шестопалова