Рішення № 28379558, 28.12.2012, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/0525/2888/2012

Справа № 2/0525/2888/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

28 грудня 2012 року Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Подолянчук І.М.

при секретарі Мінченковій С.В.,

представника відповідача -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2, 3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору -ОСОБА_3

Про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору -ОСОБА_3 «про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП».

Свої позовні вимоги ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» обґрунтовує тим, що 16 квітня 2008 р. в м. Києві по проспекту Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ДАФ»державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який на праві власності належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Ford Escort», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Ford Escort», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вина ОСОБА_3 встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2008 р., згідно якої ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави у сумі 51 грн.

У відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3324939 від 27 грудня 2007 р. цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану автомобілем ДАФ державний реєстраційний номер НОМЕР_4, було застраховано у ЗАТ «Страховій компанії «ВУСО».

Таким чином, у ОСОБА_4, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до ЗАТ СК «ВУСО»про страхове відшкодування.

У зв'язку з настанням страхової події ЗАТ СК «ВУСО»на підставі страхового акту № 5617-24 від 29 серпня 2008 р. сплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 8 041, 15 грн.

Відповідно до п.33.1.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальник зобов'язаний вжити заходів для невідкладеного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП, але відповідач не звернувся до ЗАТ СК «ВУСО»та не повідомив про настання ДТП.

П.38.1.1 г) ст.. 38 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика пред'явити регрес ний позов до страхувальника у випадку, якщо останній не повідомив страховика про настання ДТП у строки, встановлені вищевказаним Законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ «СК-ВУСО»виникло право вимоги до ОСОБА_2 щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ «СК ВУСО», що становить 8041, 15 грн.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 23 грудня 2009р., ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ «Страхова компанія ВУСО»право регресної вимоги.

У позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ СК «ВУСО», що дорівнює 8 041, 15 грн.

Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 8041, 15 грн., а також судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду.

В судовому засіданні представник позивача, який діяв за дорученням, підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник -адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та суду пояснили, що причиною виникнення витрат ЗАТ СК ВУСО є виплата страхового відшкодування за фактом ДТП автомобіля ДАФ, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який на праві аренди належить ОСОБА_2, страховий поліс ВВ 3324939 ЗААТ СК ВУСО. під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Ford Escort», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4.

Вина ОСОБА_3 встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2008 р., згідно якої ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави у сумі 51 грн.

Платіжним дорученням № 14000 від 29.08.2008 р. ЗАТ СК ВУСО перерахувала ОСОБА_4 8041, 15 грн.

Договором уступки право вимоги від 23.12.2009 р., ЗАТ СК ВУСО передало право позовних вимог ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг». Згідно умов даного договору п.3 ЗАТ СК ВУСО уступає право позовних вимог до регресного позову до ОСОБА_2 з моменту укладання даного договору до моменту. Коли сплинули позовні вимоги. Заміна сторони не дозволяє порядок обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Регресний позов не відноситься до позовних вимоги, на які строк позовної давності не поширюється та має спеціальну позовну давність.

Таким чином, строк позовних вимог по факту ДТП наступив з моменту спричинення шкоди, а саме 16 квітня 2008 р. та закінчився 16 квітня 2011 р.

ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»уклав договір уступки права вимоги с ЗАТ СК ВУСО 23 грудня 2009 р. та мав право вимоги з моменту укладання угоди до 16 квітня 2011 р. Після спливу строку позовних вимог 16 квітня 2011 р., право позовних вимог ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»втратило.

Просили в позовних вимогах ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2 відмовити.

Представник 3-ї особи: ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи на інший строк до суду не надавав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника -адвоката ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1166 ЦК України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, як що вона доведе. Що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2008 р. в м. Києві по проспекту Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ДАФ»державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який на праві власності належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Ford Escort», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Ford Escort», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вина ОСОБА_3 встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2008 р., згідно якої ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави у сумі 51 грн.

У відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3324939 від 27 грудня 2007 р. цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану автомобілем ДАФ державний реєстраційний номер НОМЕР_4, було застраховано у ЗАТ «Страховій компанії «ВУСО».

Таким чином, у ОСОБА_4, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до ЗАТ СК «ВУСО»про страхове відшкодування.

У зв'язку з настанням страхової події ЗАТ СК «ВУСО»на підставі страхового акту № 5617-24 від 29 серпня 2008 р. сплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 8 041, 15 грн.

Відповідно до п.33.1.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальник зобов'язаний вжити заходів для невідкладеного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП, але відповідач не звернувся до ЗАТ СК «ВУСО»та не повідомив про настання ДТП.

П.38.1.1 г) ст.. 38 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено право страховика пред'явити регрес ний позов до страхувальника у випадку, якщо останній не повідомив страховика про настання ДТП у строки, встановлені вищевказаним Законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ «СК-ВУСО»виникло право вимоги до ОСОБА_2 щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ «СК ВУСО», що становить 8041, 15 грн.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 23 грудня 2009р., ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ «Страхова компанія ВУСО»право регресної вимоги.

У позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ СК «ВУСО», що дорівнює 8 041, 15 грн.

Доводи відповідача ОСОБА_2 та його представника-адвоката ОСОБА_1, стверджуючих у судовому засіданні, що строк позовних вимог по факту ДТП наступив з моменту спричинення шкоди, а саме 16 квітня 2008 р. та закінчився 16 квітня 2011 р., суд вважає незаконними, необгрунтованими та такими, що не підтверджуються обставинами справи, встановленими у судовому засіданні.

Так, згідно ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.. 261 п.6 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Так, згідно реєстру рекомендованих листів від 28 серпня 2011 р. та копії квитанції б/н від 26 серпня 2011 р., що підтверджує відправлення позовної заяви у трирічний термін.

Крім того, відповідно до п.33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка. Закон чітко визначив, що учасник ДТП (страхувальник) має повідомити страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання ДТП. Тобто в даному випадку чітко визначено обов'язок ОСОБА_2, як особи з якої було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, особисто повідомити страховика, з яким було укладено договір, тобто СК «ВУСО». Дане повідомлення також має бути зроблено у письмовому вигляді на бланку встановленого зразка.

Як вбачається з копії повідомлення № 790 від 24 червня 2008 р. , з повідомленням про настання страхового випадку до ЗАТ СК ВУСО звернулася постраждала особа -ОСОБА_4. Щодо звернення ОСОБА_2 відомості відсутні.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 8041, 15 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в сумі 80 грн. 41 коп. та витрати на ІТЗ у розмірі 120, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1187, 257, 261 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3,7,8,10,11, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(83017, м. Донецьк, вул. Шевченка, б.27, п/р № 26004000100561 в Донецькій філії ТОВ УКБ «КАМБІО», МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667) 8041 ( вісім тисяч сорок одну) грн.. 15 коп., а також судовий збір в сумі 80 (вісімдесят) грн.. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.,

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: