Рішення № 28376141, 21.12.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2\0519\3731\12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Соловйова О. Л., при секретарі Рояновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачки, відповідно до якого просить виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та\або проживають у жилому будинку АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки зі зняттям з реєстраційного обліку у органів МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, стягнути з відповідачки судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.03.2008 між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № MR14GK04000118, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 35 467,50 доларів США строком до 27.03.2023 року. В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та відповідачкою було укладено договір іпотеки № MR14GK04000118.У зв'язку із неналежним виконанням відповідачкою її зобов'язань за кредитним договором, рішенням суду від 17.11.2010 року було звернуто стягнення на предмет договору іпотеки -будинок АДРЕСА_1. Після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку жилий будинок всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу нового власника добровільно звільнити цей жилий будинок протягом одного місяця з дня отримання такої вимоги. З огляду на викладене позивач вважає, що підлягають виселенню з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та інші особи, які зареєстровані чи проживають у вказаному будинку, із одночасним зняттям з реєстраційного обліку.

Ухвалою суду від 21.12.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»в частині зняття з реєстрації відповідачки та інших осіб, які зареєстровані або проживають у будинку АДРЕСА_1 залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача -Ісаєвська О.М. підтримала доводи, викладені у позовній заяві. Зауважила, ПАТ КБ «Приватбанк», не має можливості виконати рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки -будинок АДРЕСА_1, оскільки відповідачка продовжує мешкати у вказаному будинку, де знаходяться її особисті речі. 18.11.2010 року ОСОБА_1 було направлено вимогу ПАТ КБ «Приватбанк»про виселення із вказаного жилого будинку, проте до теперішнього часу ОСОБА_1 продовжує мешкати у будинку АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, про слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, та представник відповідачки ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не визнали. В обгрунтування своїх заперечень зазначили, що в даному конкретному випадку відсутній спір про право, оскільки відповідачка зареєстровано та мешкає за іншою адресою, що підтверджується відповідними довідками, наявними у матеріалах справи. У будинку АДРЕСА_1,який є предметом іпотеки на теперішній час ніхто не мешкає, що підтверджується відповідними актами комітету самоорганізації населення. Крім того, на переконання представника відповідачки ОСОБА_4, у даному конкретному випадку банком не було дотримано встановленої діючим законодавством -ст. 20 Закону України «Про іпотеку»та ст. 109 Житлового кодексу України -процедури досудового врегулювання спору, яка є обов'язковою у даному випадку -відповідачкою ОСОБА_1 не було отримано вимогу банку про виселення. З огляду на викладене, вважає позов ПАТ КБ «Приватбанк»необгрунтованим та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що тривалий час вона знайома з родиною відповідачки ОСОБА_1, з якою підтримує дружні стосунки. Свідку відомо, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, проте ані ОСОБА_1, ані інші члени її родини у вказаному будинку не проживають. ОСОБА_1 дійсно раніше мешкала у зазначеному будинку, проте через проблеми із банком родина ОСОБА_1 виїхала із спірного будинку.

Свідок ОСОБА_6, суду пояснив, що ОСОБА_1 -його сестра. За адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не проживає вже приблизно 2 роки, оскільки переїхала разом із родиною до квартири.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який є співробітником ПАТ КБ «Приватбанк»надав суду наступні пояснення. Два рази він виходив у складі комісії ПАТ КБ «Приватбанк»за адресою АДРЕСА_1 з метою перевірки вказаного будинку на предмет мешкання у ньому відповідачки або інших осіб. При цьому вказаний будинок мав жилий вигляд, двері йому в перший раз відчиняла ОСОБА_3, у другий раз -сама ОСОБА_1 За результатами перевірки будинку АДРЕСА_1 комісією ПАТ КБ»Приватбанк»було складено відповідні акти. Зауважив, що на теперішній час у банку відсутня можливість у будь-який час відвідати спірний будинок та показувати його можливим покупцям.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк». При цьому суд виходить з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.03.2008 між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № MR14GK04000118, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 35 467,50 доларів США строком до 27.03.2023 року /а.с. 8-12/. В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та відповідачкою було укладено договір іпотеки № MR14GK04000118 від 27.03.2008 року, згідно із яким ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ КБ «Приватбанк»належний їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2008 року, жилий будинок АДРЕСА_1 /а.с.19-25/.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.09.2010 року у задоволенні позовів ПАТ КБ «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки -жилий будинок АДРЕСА_1 було відмовлено, задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки. Проте, згідно із рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17.11.2010 року вказане рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя було скасовано у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»- відмовлено, а позов ПАТ КБ «Приватбанк»задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості у сумі 30 387,69 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки - жилий будинок АДРЕСА_1 /а.с. 26-30/.

Вказані обставини не заперечуються сторонами у справі, а отже не підлягають додатковому доказуванню, відповідно до ч. 1 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 109 Житлового кодексу УРСР (далі за текстом ЖК України) виселення з займаного приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»передбачено порядок виселення мешканців з предмету іпотеки, а саме вказаними вимогами діючого законодавства встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як посилається ПАТ КБ «Приватбанк»у своєму позові, на теперішній час у жилому будинку АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1, що позбавляє банк можливості реалізації предмета іпотеки.

В обгрунтування своїх заперечень проти задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк»представник відповідачки ОСОБА_4 посилається на недотримання банком у даному випадку процедури досудового врегулювання спору про виселення, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_1 вимоги банку про виселення не отримувала. Проте із даними посиланнями представника відповідачки суд не може погодитись з наступних підстав.

Відповідно до наданого представником ПАТ КБ «Приватбанк»повідомлення за вихідним номером НОМЕР_1 від 17.10.2010 року, банком було направлено вимогу про виселення ОСОБА_1 з жилого будинку АДРЕСА_1. Вказане повідомлення було направлено банком за адресою предмету іпотеки - спірного жилого будинку, рекомендованим листом - згідно із повідомленням, наданим представником позивача. Дійсно, у вказаному повідомленні відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання вимоги про виселення, проте, це не надає суду підстав для висновку про недотримання ПАТ КБ «Приватбанк»у даному конкретному випадку встановленої діючим законодавством процедури виселення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, ст. 15 ЦК України особа кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод та інтересів та має право на захист таких прав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України).

Згідно із запереченнями представника відповідачки ОСОБА_4, у даному конкретному випадку відсутній спір, оскільки відповідачка ОСОБА_1 у спірному будинку не мешкає.

Так, відповідно до відповіді на запит суду ДМС України в Донецькій області від 11.09.2012 року № 311, вказано, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб немає /а.с.52/.

Згідно із довідкою від 05.11.212 року КП «Домовик-4», наданою представниками відповідачки при розгляді судом даної справи, ОСОБА_1 на теперішній час зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 /а.с. 69/. На підтвердження факту не проживання відповідачки та інших осіб за адресою АДРЕСА_1 представниками відповідачки було надано акти комітету самоорганізації населення «Староміський»від 06.11.2012 року, згідно із якими комісією у складі голові КСН «Староміський»ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які мешкають у сусідніх будинках встановлено факт не проживання ОСОБА_3 та родини ОСОБА_1 /а.с. 70-71/.

При розгляді даної справи представником позивача надано суду акт від 30.11.2012 року перевірки жилого будинку АДРЕСА_1 на предмет проживання у ньому. Вказаний акт було складено комісією співробтіників ПАТ КБ «Приватбанк за участю ОСОБА_11 Згідно із актом вказаний будинок перебуває у жилому стані, зокрема у будинку знаходяться предмети домашнього вжитку, побутова техніка, меблі та інші особисті речі. До вказаного акту представником позивача додано фототаблицю.

У зв'язку із суперечностями наданих сторонами у справі доказів щодо предмету проживання відповідачки або інших осіб у спірному будинку, судом з метою забезпечення доказів та з'ясування фактичних обставин справи було зобов'язано КСН «Староміський»скласти відповідний акт щодо кола осіб, які проживають у спірному будинку в присутності, зокрема, представників банку.

Відповідно до акту від 03.12.2012 року перевірки іпотечного будинку на предмет проживання у ньому, складеному комісією у складі представника КСН «Староміський»Марченко В.Ф., представника ПАТ КБ «Приватбанк»Крохмальової Л.П. та ОСОБА_1, будинок комісія потрапила зі згоди ОСОБА_1; у будинку маються м'які меблі, телевізор та інші меблі. У будинку працює опалення, наявні електроенергія та вода, з огляду на викладене стан будинку визначено як жилий.

Проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у даному конкретному випадку має місце спір, оскільки через знаходження у будинку особистих речей відповідачки, на теперішній час ПАТ КБ «Приватбанк»дійсно об'єктивно позбавлений можливості продажу будинку -предмету іпотеки. Вказане, породжує для ПАТ КБ «Приватбанк»право на звернення до суду, зокрема, з позовом про виселення відповідачки, оскільки через знаходження у спірному будинку її особистих речей, вільний доступ ПАТ КБ «Приватбанк»до будинку обмежений позицією ОСОБА_1 як власниці нерухомого майна. Все це дає суду підстави для висновку про необхідність захисту порушених прав ПАТ КБ «Приватбанк»шляхом виселення відповідачки ОСОБА_1 з жилого будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК, вийти за межі заявлених вимог суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Пиватбанк»щодо виселення ОСОБА_1 з жилого будинку АДРЕСА_1, оскільки позивачем у його позовній заяві та при розгляді судом даної справи не було уточнено позовних вимог щодо залучення до участі у справі в якості співвідповідачів інших осіб, які мешкають у спірному будинку, з огляду на що у суду не має законних підстав вирішувати питання про виселення будь-яких інших осіб із жилого будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачки сплачений ПАТКБ «Приватбанк»при зверненні до суду судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,215,218 ЦПК України, ст. 109 ЖК України, Законом України «Про іпотеку», суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про виселення - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 з жилого будинку АДРЕСА_1 без надання ОСОБА_1 іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено особами, які брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Л. Соловйов

Справа № 2\519\3731\12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

21 грудня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Соловйова О. Л., при секретарі Рояновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини

Керуючись ст.ст. 10,60,212,215,218 ЦПК України, ст. 109 ЖК України, Законом України «Про іпотеку», суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про виселення - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 з жилого будинку АДРЕСА_1 без надання ОСОБА_1 іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено особами, які брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Л. Соловйов