Постанова № 28375169, 03.01.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1805/12973/2012 Провадження № 2-а/1805/880/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 року.м. Суми.

Зарічний районний суд м. Суми в складі : головуючого -судді Бойко В.Б.,

при секретарі -Москаленко Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом Підприємства Сумської облспоживспілки «Центральний ринок м. Суми »до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, третя особа : Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень

В С Т А Н О В И В :

позивач свої вимоги мотивує тим, що Підприємство Сумської облспоживспілки «Центральний ринок м. Суми » є підприємством споживчої кооперації, основним видом діяльності якого є створення умов для здійснення ринкової торгівлі суб'єктами господарювання та громадянами на Центральному ринку м. Суми. З метою удосконалення торгівлі на Центральному ринку м. Суми, позивачем була прийнята та погоджена заступником міського голови м. Суми Комплексна програма розвитку ПС ОСС «Центральний ринок м. Суми»на 2010-2015 роки, п. 1 якої передбачено будівництво у 2010-2015 роках на території Центрального ринку м. Суми сучасного торгівельного комплексу. Реалізуючи Комплексну програму, позивач у липні 2011 року звернувся до управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки під розміщення «Торгівельного комплексу»за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2, які є однією із складових вихідних даних для проектування будівництва. На виконання зазначеної вище заяви відповідачем були видані позивачеві містобудівні умови та обмеження від 06.12.2011 року №96/11.01-17м для забудови земельної ділянки.

На підставі отриманих містобудівних умов та обмежень, позивачем була розроблена проектна документація на будівництво торгівельного комплексу за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2. За результатами експертизи, проведеної філією ДП «Укрдержбудекспертиза»у Сумській області, проект «Торгівельний комплекс по вул. Засумській, 2 у м. Суми» визнано таким, що відповідає діючим нормативам і рекомендований до затвердження в установленому порядку. Після розроблення та експертизи проектної документації позивач отримав у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області Дозвіл на виконання будівельних робіт СМ №11512171804 від 21.09.2011 року, який надає право виконувати будівельні роботи. В даний час на об'єкті містобудування «Торгівельний комплекс»по вул. Засумській, 2 у м. Суми виконуються будівельні роботи із залученням генпідрядної організації -Дочірнього підприємства «БС-ВИСОТНИК»ТОВ «Укргазмонтажпроект».

Однак 28 листопада 2012 року на адресу позивача надійшов лист відповідача від 28.11.2012 року №834/11.01-10, з якого слідує, що п.п. 1.1 п. 1 наказу управління архітектури та містобудування Сумської міської ради №85 від 26.11.2012 року скасовано видані позивачеві містобудівні умови та обмеження від 06.12.2012 року №96/11.01-17м на забудову земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2. Позивач вважає, що наказ управління архітектури та містобудування Сумської міської ради №85 від 26.11.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його підписано всупереч чинному законодавству України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлявся. Відповідач надав відгук, в якому зазначає, що відповідач діяв в межах наданих законом повноважень, просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, зокрема, що оскаржуваний наказ №85 від 26.11.2012 року був виданий за результатами розгляду подання заступника прокурора Сумської області від 20.11.2012 року №05/3-10 про усунення порушень земельного та містобудівного законодавства під час регулювання містобудівної діяльності та забудови територій. У поданні прокурора було зазначено, що відповідачем були видані позивачеві містобудівні умови та обмеження проектування торгівельного комплексу з порушенням вимог ч. 2, ч. 4 ст. 48 Закону України «Про охорону земель», ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 17, ч. 1 ст. 25, ст. 26, ст. 29 Закону України «Про основи містобудування», оскільки діючим генеральним планом м. Суми чи іншою містобудівною документацією не передбачене розміщення торгівельного комплексу за вказаною адресою. Крім того документацією із землеустрою, зокрема договором оренди землі від 05.08.2011 року, земельна ділянка виділена позивачеві з метою розміщення ринку, а не будівництва об'єктів нерухомості.

3-тя особа свого представника в судове засідання не направила, про час розгляду справи повідомлялася, відгук на позов не надала.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Підприємство Сумської облспоживспілки «Центральний ринок м. Суми »є підприємством споживчої кооперації, основним видом діяльності якого є створення умов для здійснення ринкової торгівлі суб'єктами господарювання та громадянами на Центральному ринку м. Суми.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 1) ст. 1 Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів »від 23.05.2001 року №334/2001, Кабінет Міністрів України зобов'язано розробити Концепцію вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, спрямовану на поступове перетворення ринків у сучасні торговельні комплекси.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Указу Президента України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом з органами місцевого самоврядування доручено розробити з урахуванням основних положень Концепції, зазначеної у статті 1 цього Указу, та затвердити до кінця 2001 року регіональні програми вдосконалення функціонування ринків.

На виконання вимог ст. 1 Указу Президента України від 23.05.2001 року №334/2001, Кабінет Міністрів України своєю постановою №1662 від 13.12.2001 року схвалив Концепцію вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів. Визначаючи пріоритетні напрямки розвитку ринків, Концепція передбачає створення умови для поступового перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси, які є сукупністю функціонально і організаційно взаємопов'язаних об'єктів торгівлі і надання послуг, зосереджених у єдиному будівельно-архітектурному комплексі із спільним органом управління ( абз. 6, Розділ ІІІ ).

Окрім того, судом встановлено, що на виконання наведених вище нормативно-правових актів, Головою Сумської обласної державної адміністрації було видане розпорядження №37 від 04.02.2002 року «Про вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в області », згідно з п. 2 Додатку до якого передбачено включити до генеральних планів соціально-економічого розвитку населених пунктів перетворення діючих ринків у сучасні торгівельно-сервісні центри із відкриттям комплексу об'єктів по наданню побутових послуг.

Зазначені вище заходи щодо удосконалення функціонування ринків знайшли своє відображення у Комплексній програмі розвитку ПСОСС «Центральний ринок м. Суми»на 2010-2015 роки, погодженої заступником міського голови м. Суми Панченком В.М. Згідно з п. 1 Комплексної програми передбачено будівництво сучасного торгівельного комплексу кошторисною вартістю 150 млн. грн.

Реалізуючи зазначену вище Комплексну програму, у відповідності з приписами ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності », позивач у липні 2011 року звернувся до управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки під розміщення «Торгівельного комплексу»за адресою : м. Суми, вул. Засумська, 2, які згідно з вимогами ч. 3 вищенаведеної статті Закону, є однією із складових вихідних даних для проектування будівництва ( а.с. 7 ).

На виконання зазначеної вище заяви, відповідачем були видані позивачеві містобудівні умови та обмеження від 06.12.2011 року №96/11.01-17м для забудови земельної ділянки за адресою : м. Суми, вул. Засумська, 2 ( а.с. 8-9 ), які згідно з вимогами п. 2.5 розд. ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, зареєстровані у містобудівному кадастрі за №1599.

На підставі отриманих містобудівних умов та обмежень у порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності », на замовлення позивача генеральним проектувальником -ТВМ АП «БББ»була розроблена проектна документація на будівництво торгівельного комплексу за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2.

За результатами експертизи, проведеної філією ДП «Укрдержбудекспертиза»у Сумській області, проект «Торгівельний комплекс по вул. Засумській, 2 у м. Суми»визнано таким, що відповідає діючим нормативам і рекомендований до затвердження в установленому порядку, що підтверджується копією Експертного звіту №19-58-12, затвердженого 19.09.2011 року ( а.с. 10 ).

Після розроблення та експертизи проектної документації позивач отримав у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області Дозвіл на виконання будівельних робіт СМ №11512171804 від 21.09.2011 року, який згідно з приписами ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»надає право виконувати будівельні роботи ( а.с. 11 ).

В даний час на об'єкті містобудування «Торгівельний комплекс»по вул. Засумській, 2 у м. Суми виконуються будівельні роботи із залученням генпідрядної організації -Дочірнього підприємства «БС-ВИСОТНИК»ТОВ «Укргазмонтажпроект»( а.с. 14 ).

Проте 28 листопада 2012 року на адресу позивача надійшов лист відповідача від 28.11.2012 року №834/11.01-10, з якого слідує, що п.п. 1.1 п. 1 наказу управління архітектури та містобудування Сумської міської ради №85 від 26.11.2012 року скасовано видані позивачеві містобудівні умови та обмеження від 06.12.2012 року №96/11.01-17м на забудову земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2 ( а.с. 12-13 ).

Суд вважає, що наказ управління архітектури та містобудування Сумської міської ради №85 від 26.11.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1.1 Положення про управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28 вересня 2011 року №750 МР управління архітектури та містобудування Сумської міської ради відноситься до виконавчих органів ради та є спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на території міста Суми.

Як встановлено у ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні », виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах ( у разі їх створення ) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. З наведеного слідує, що управління архітектури та містобудування Сумської міської ради -відповідач у даній справі, є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7) ч. 1 ст. 3 КАС України.

Згідно з приписами ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи із наведеної вище конституційної норми, органи держави та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише у межах повноважень, визначених і встановлених у законодавчих актах. Конституція спеціально наголошує на тому, що перелік повноважень, які повинні бути максимально точно та повно регламентовані, необхідно закріплювати в Конституції та законах. Ступінь конкретизації цих норм має бути максимальним. Це необхідно насамперед для того, щоб звести до мінімуму можливе свавілля державних органів та органів місцевого самоврядування при тлумаченні цих норм, створити перешкоди довільному, суб'єктивному розумінню і застосуванню повноважень.

Як зазначено у мотивувальній частині оскаржуваного наказу, при його виданні відповідач керувався п. 2.6.3 Положення про управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

Згідно з п. 2.6.3 Положення про управління архітектури та містобудування Сумської міської ради начальник управління наділений повноваженнями видавати в межах своєї компетенції накази, організовує та контролює їх виконання.

Компетенція начальника управління архітектури та містобудування Сумської міської ради визначена тим же п. 2.6 Положення, яким встановлено, що начальник управління посадою є головним архітектором м. Суми і :

· Здійснює керівництво діяльністю Управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Управління завдань, визначає ступінь відповідальності заступників начальника Управління, керівників його структурних підрозділів.

· Видає в межах своєї компетенції накази, організовує та контролює їх виконання.

· Забезпечує роботу з ведення діловодства в Управлінні.

· Здійснює особистий прийом громадян з питань, що стосуються діяльності Управління.

· Контролює стан трудової та виконавчої дисципліни в Управлінні.

· Розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису на утримання Управління.

· Затверджує положення про структурні підрозділи Управління і посадові інструкції працівників Управління.

· Вживає заходи щодо заохочення працівників або притягнення їх, у разі необхідності, до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому чинним законодавством.

· Діє без довіреності та представляє Управління у відносинах з органами виконавчої влади, виконавчими органами ради, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

· Організовує навчання працівників Управління.

· Аналізує результати роботи Управління, вживає заходів щодо підвищення її ефективності.

Як слідує з наведеного вище, начальник управління архітектури та містобудування Сумської міської ради не наділений повноваженнями щодо скасування виданих раніше містобудівних умов та обмежень. Таким чином, наказ №85 від 26.11.2012 року виданий поза межами компетенції особи, яка його видала, що є підставою для його скасування.

Також слід зазначити, що згідно з приписами ч. 6 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»за результатами розгляду заяви про намір щодо забудови земельної ділянки уповноважений орган містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви повинен надати вихідні дані або прийняти рішення про відмову у видачі вихідних даних. Відповідно до вказаної вище правової норми підставою для прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних є невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому ані ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні будь-яка інша норма права не передбачають можливості скасування містобудівних умов та обмежень, які раніше були видані уповноваженим на те органом у встановленому законом порядку.

Таким чином, оскаржуваним наказом орган місцевого самоврядування відреагував на подання прокурора в спосіб, який не передбачений чинним законодавством.

Містобудівні умови та обмеження від 06.12.2012 року №96/11.01-17м на забудову земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2 слугували підставою для розробки проектної документації, яка в подальшому стала однією із підстав для отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт СМ №11512171670. Містобудівні умови та обмеження за своєю та правовою природою є рішенням органу місцевого самоврядування, на підставі якого у позивача виникло суб'єктивне право забудови.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 по справі №1-9/2009 зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що оскаржуваний наказ №85 від 26.11.2012 року був виданий за результатами розгляду подання заступника прокурора Сумської області від 20.11.2012 року №05/3-10 вих.12 про усунення порушень земельного та містобудівного законодавства під час регулювання містобудівної діяльності та забудови територій. При обґрунтуванні правомірності оскаржуваного наказу відповідач посилається на нормативно-правове обґрунтування, наведене у поданні заступника прокурора ( а.с.36-37 ).

Так, у поданні зазначається, що відповідачем були видані позивачеві містобудівні умови та обмеження проектування торгівельного комплексу з порушенням вимог ч. 2, ч. 4 ст. 48 Закону України «Про охорону земель», ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 17, ч. 1 ст. 25, ст. 26, ст. 29 Закону України «Про основи містобудування», оскільки діючим генеральним планом м. Суми чи іншою містобудівною документацією не передбачене розміщення торгівельного комплексу за вказаною адресою. Крім того, документацією із землеустрою, зокрема договором оренди землі від 05.08.2011 року, земельна ділянка виділена позивачеві з метою розміщення ринку, а не будівництва об'єктів нерухомості.

Із системного аналізу наведених вище норм права можна зробити висновок, що вони не спростовують доводів позивача, оскільки ані у запереченнях відповідача, ані у поданні заступника прокурора Сумської області від 20.11.2012 року №05/3-10 вих.12 не вказується, у чому ж саме полягає порушення наведених вище правових норм.

Так, ч. 2, ч. 4 ст. 48 Закону України «Про охорону земель»встановлено, що розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів а визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об'єктів здійснюються на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.

Стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»регламентує організацію планування та забудови територій.

Стаття 17 Закону України «Про основи містобудування»визначає зміст поняття «містобудівна документація, а ч. 1 ст. 25 та ст. 26 -відповідальність за порушення містобудівного законодавства та вирішення спорів з питань містобудування.

Стаття 29 була відсутня серед норм Закону України «Про основи містобудування»з моменту його прийняття.

Згідно з приписами п. 2) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту -це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 цього Закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Як встановлено у ч. 4 ст. 19 вказаного вище Закону, детальний план території, поряд з іншим, визначає функціональне призначення, режим та параметри забудови земельних ділянок.

З наведеного слідує, що ні генеральний план населеного пункту, ні детальний план території не можуть передбачати будівництва конкретних об'єктів будівництва на конкретних земельних ділянках, а лише встановлюють вимоги щодо розроблення проектної документації та здійснення будівництва.

Порядок здійснення проектування та будівництва об'єктів визначений у ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»і передбачає:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Суду надані докази виконання позивачем п.п. 1-3 наведеного вище порядку. На даний час, генпідрядною організацією виконуються будівельні роботи, передбачені п. 4 наведеного вище порядку.

Не можна вважати обґрунтованими заперечення відповідача, а також доводи подання заступника прокурора Сумської області від 20.11.2012 року №05/3 10 вих.12 в частині того, що договором оренди землі від 05.08.2011 року ( а.с. 15-16 ) земельна ділянка передана позивачеві з метою розміщення ринку, а не будівництва об'єктів нерухомості. Договір оренди землі від 05.08.2011 року не стосується земельної ділянки, на якій позивачем здійснюється будівництво торгівельного комплексу.

Відповідно до зазначеного договору, позивач на строк до 24.03.2014 року отримав в оренду земельну ділянку загальною площею 2,2959 га, на якій у даний час розміщуються тимчасові торгівельні місця на проїзній частині вул. Лугової, тротуарах, газонах. При цьому, п. 4.2 договору від 05.08.2011 року на позивача покладений обов'язок закінчити забудову земельної ділянки ( на основній території ринку ) у передбачені проектною документацією строки ( мається на увазі будівництво торгівельного комплексу ), оскільки після закінчення будівництва підприємці, які здійснюють торгівельну діяльність на зазначеній території, будуть забезпечені місцями для здійснення торгівлі у торгівельному комплексі.

Як наслідок, вивільнена територія буде повернута територіальній громаді м. Суми і буде використовуватись відповідно до її цільового призначення.

Крім того, понад 350 торгівельних місць тимчасово розміщуються вдовж вул. Засумської, що підтверджується копією договору №050/11 від 17.10.2011 року про встановлення особистого строкового сервітуту та копією Дозволу №ТС ВИХ-325 від 14.10.2011 року на розміщення групи тимчасових споруд. Після закінчення будівництва торгівельного комплексу підприємці, які здійснюють торгівлю на тимчасових торгівельних місцях вдовж вул. Засумської, також будуть забезпечені місцями для торгівлі у торгівельному комплексі.

Таким чином торгівельний комплекс за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2, будівництво якого здійснюється у відповідності з містобудівними умовами та обмеженнями від 06.12.2011 року №96/11.01 17м, стане складовою частиною цілісного майнового комплексу ринку, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, яка надана позивачеві в оренду під розміщення ринку.

Наведені вище обставини свідчать про те, що будівництво торгівельного комплексу на території Центрального ринку м. Суми здійснюється з метою практичної реалізації Концепції вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 року №1662. Однак ці норми чинного законодавства та фактичні обставини залишилися поза увагою прокурора та відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, тому наказ управління архітектури та містобудування Сумської міської ради №85 від 26.11.2012 року в частині скасування виданих ПСО «Центральний ринок м. Суми» містобудівних умов та обмежень від 06.12.2011 року №96/11.01-17м на забудову земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Засумська, 2 є протиправним та підлягає скасуванню. Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного наказу, як того вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні », ст.ст. 6, 8, 29 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності », ст.ст. 11, 71, 159-163, 171 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Підприємства Сумської облспоживспілки «Центральний ринок м. Суми » задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 1.1 пункту 1 наказу управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 26.11.2012 року №85 в частині скасування містобудівних умов та обмежень від 06.12.2011 року №96/11.01-17м на забудову земельної ділянки за адресою : м. Суми, вул. Засумська, 2, видані Підприємству Сумської облспоживспілки «Центральний ринок м. Суми ».

Сторони мають право оскаржити постанову суду в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання повного тексту копії постанови.

Для суб'єкта владних повноважень десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СУДДЯ В.Б. БОЙКО