Рішення № 28372521, 02.01.2013, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/8231/2012

2/0503/3368/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

20 грудня 2012 року м. Артемівськ

Артемiвський мiськрайонний суд Донецької областi у складi: головуючого судді - Решетняк І.В., при секретарi -Мілевській О.І., за участю: позивача -ОСОБА_2, відповідача -не з`явився, розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м.Артемiвсь ку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

До Артемівського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_2 (далі по тексту позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(далі по тексту відповідач), в якому після уточнення позовних вимог вимагав стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 900,44 грн., середній заробіток за час затримки у виплаті заробітної плати у розмірі 12 620, 97 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що працював у відповідача на посаді підсобного робітника за строковим трудовим договором. При звільненні та на час звернення до суду відповідач не розрахувався з позивачем по заробітній платі, тим самим, спричинивши позивачу моральні страждання, які обумовили наявність моральної шкоди.

В письмових запереченнях проти позову (а.с.30-32) відповідач зазначив, що затримка у виплаті заробітної плати була обумовлена неналежною організацією виплати заробітної плати працівникам підприємства, які працювали на строковому трудовому договорі, через банківські установи, вказавши та надавши докази перерахування позивачу частини боргу по заробітній платі у розмірі 1 480,05 грн. (а.с.33). В письмових запереченнях проти позову відповідач просив відмовити у стягненні моральної шкоди, посилаючись не її недоведеність з боку позивача.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 15.11.2011 року по 31.12.2011 року позивач працював в мостозагоні № 27 ПАТ «Мостобуд»за строковим трудовим договором на посаді підсобного робітника, що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с.6) та копіями наказів відповідача від 15.11.2011 року № 151/1-к та від 29.12.2011 року № 161-к (а.с.45,46).

Згідно з розрахунковими листками (а.с.7) відповідач повинен був сплатити позивачу за роботу у листопаді 2011 року - 1260, 24 грн., за роботу у грудні 2011 року -1102,70 грн., що в сумі складає 2 362,94 грн. За період розгляду справи відповідачем була частково погашена заборгованість по заробітній платі позивача шляхом поштового переказу грошової суми у розмірі 1480,05 грн., з яких 17,55 грн. були отримані органом поштового зв`язку в якості оплати послуг по перерахуванню вказаних коштів, що обумовило отримання позивачем лише 1462,5 грн. боргу по заробітній платі.

Таким чином, на момент ухвалення рішення по даній справі борг відповідача перед позивачем по заробітній платі складав 900,44 грн. ( 2362,94 -1462,5 = 900,44).

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. За вимогою ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»у пункті 20 визначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи -по день постановлення рішення.

За здійсненим позивачем розрахунком (а.с.67,68) на підставі п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньоденний його заробіток на підприємстві «Мостобуд», дорівнює 57,63 грн. Кількість робочих днів від дня звільнення по 15.11.2012 року складає 219 робочих днів. 57,63 грн. х 219 робочих днів створює суму у розмірі 12 620 грн. 97 коп., стягнення якої слід кваліфікувати за нормою статті 117 Кодексу законів про працю України як середній заробіток за весь час затримки.

При цьому суд не погоджується з зазначенням відповідача у довідки від 16.10.2012 року № 389 (а.с.47) про середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 28,45 грн., оскільки відповідачем не наданий розрахунок утворення вказаного розміру середньоденної заробітної плати позивача.

Частиною 1 статті 2371 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що позивач в період роботи у відповідача отримав травму хребта, пов`язану з защемленням нервових кінцівок хребта, з приводу чого звернувся до лікаря-неврапотолога (а.с.12-15). Лікування потребувала коштів (а.с.16), які у позивача були відсутні з причини їх невиплати відповідачем в якості заробітної плати.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»у пункті 9 встановлено, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Тому невиплата заробітної плати є порушенням конституційного права людини заробляти собі на життя працею, яке при поганому стану здоров`я в безумовному порядку призводить до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, що утворює моральну шкоду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що невиплата відповідачем позивачу заробітної плати на протязі тривалого часу спричинило позивачу моральну шкоду, розмір відшкодування якої повинен відповідати 10 000 грн.

У зв`язку з викладеним, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та відповідні ним спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 60, 88,179, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.115-117, 2371 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(індивідуальний податковий номер -013863226657, адреса: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, р/р 260000057255 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЗКПО 01386326) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), заборгованість по заробітній платі у розмірі 900 грн. 44 коп. (дев`ятсот гривень 44 копійки), середній заробіток за час затримки у виплаті заробітної плати у розмірі 12 620 грн. 97 коп. (дванадцять тисяч шістсот двадцять гривень 97 копійок), відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень), суму сплаченого судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Артемівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя І.В.Решетняк

20.12.2012

Головуючий суддя І. В.Решетняк