Рішення № 28372359, 20.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/15299-2012 20.12.12

за позовом державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами»

про зобов'язання прийняти роботи

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників процесу:

від позивача не з'явились

від відповідача Копоть В.О. (за дов.)

від третьої особи Рахильчук О.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національний центр поводження з небезпечними відходами»(далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»(далі -відповідач) про зобов'язання прийняти виконані роботи за договором № 025/9-У на надання послуг з організацій збирання, знезараження, перевезення та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин від 20.01.2011 р. (далі -Договір) за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000216 від 23.12.2011 р. на суму 35 600,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач протягом 2011 року та початку 2102 року надав відповідачу послуги, передбачені Договором. На виконання п. 2.3. Договору позивачем був надісланий на адресу відповідача у тому числі акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000216 від 23.12.2011 р. на суму 35 600,46 грн. для підписання, але відповідач на даний час підписаний акт не повернув, тобто надані послуги не прийняв та обґрунтованих заперечень щодо підстав відмови у підписані акту не направив. Позивач просить суд зобов'язати в судовому порядку прийняти виконані роботи за вищезазначеним актом.

Ухвалою суду від 02.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/15299-2012, призначено її до розгляду на 27.11.2012 р. та залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами»

08.11.2012 р. через канцелярію суду від позивача найшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, у якому сторона просить зобов'язати відповідача прийняти виконані роботи за договором № 025/9-У на надання послуг з організацій збирання, знезараження, перевезення та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин від 20.01.2011 р. (далі - Договір), надані відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000105 від 30.09.2011 р. на суму 156 201,00 грн., № ОУ-0000161 від 28.11.2011 р. на суму 444 593,35 грн., № ОУ-0000001 від 20.01.2012 р. від 677 319,32 грн., № ОУ-0000027 від 06.02.2012 р. на 323 950,20 грн., № ОУ-0000043 від 12.03.2012 р. на суму 848133,94 грн., № ОУ-0000216 від 23.12.2011 р. на суму 35600,46 грн. на загальну суму 2 485 807,27 грн.

26.11.2012 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.11.2012 р. через канцелярію суду від відповідача надішли відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги відхилено, та клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-16/6336-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»до державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами»про стягнення 6 177 548,40 грн., в межах розгляду якої встановлено факт невиконання робіт, зобов'язання прийняти які є предметом спору у справі № 5011-17/15299-2012. Розгляд клопотання було відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ст. 77 ГПК України.

20.12.2012 р. у судовому засіданні представник відповідача надав копію судового рішення для приєднання до матеріалів справи та відхилив позовні вимоги в повному обсязі. Представник третьої особи заявив клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на необґрунтованість останнього. Зокрема, про день та час проведення судових засідань учасники процесу були повідомлені належним чином, строк вирішення спору в суді відповідно до ст. 69 ГПК України є обмеженим, доводів в обґрунтування заявленого клопотання не наведено.

У наданих суду усних поясненнях представник третьої особи зазначив, що виконання робіт, включених позивачем до актів, зазначених у заяві про збільшення розміру позовних вимог, підтверджується, у свою чергу, актами, складеними між третьою особою та споживачами продукції відповідача, у яких відбувався безпосередньо збір тари, що є небезпечними відходами.

Представник відповідача проти доводів представника третьої особи заперечив, зазначивши, що вказані обставини також були предметом дослідження у справі № 5011-16/6336-2012.

Клопотання про зупинення провадження у справі було відхилено, оскільки заявником останнього було надано докази набрання згаданим вище рішенням суду законної сили, а саме: копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 р. у справі № 5011-16/6336-2012.

Представник позивача у судове засідання в черговий раз не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального суду України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2011 р. між державним підприємством «Національний центр поводження з небезпечними відходами»(виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента»(замовником) було укладено договір № 025/9-У на надання послуг з організацій збирання, знезараження, перевезення та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по збиранню, знезараженню, перевезенню та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин (далі - відходи).

Відповідно до 2.1 Договору розмір надання послуг виконавцем визначається згідно з заявкою замовника, але не менше, ніж вказано в постанові Кабінету Міністрів України № 915 від 26.07.2001 р.

Пунктами 2.3 та 2.4 Договору передбачено, що по завершенню надання послуг, протягом 3-х робочих днів сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг. У разі не підписання однією зі сторін протягом строку, вказаного в п. 2.3 акту прийому-передачі наданих послуг, без зазначення причин, такий акт вважається підписаним.

Згідно з п. 4.4.1 Договору виконавець має право у разі технічної неможливості виконати обов'язки власними силами -без попередньої згоди замовника залучити третіх осіб до виконання умов даного Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та зарахування передоплати на розрахунковий рахунок сторонами та діє до 31.12.2011 р.

На підставі п. 4.4.1 Договору, 10.05.2011 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами»(далі - ТОВ «Український центр поводження з відходами») було укладено договір № 087/9-У на надання послуг з організації збирання, перевезення та знешкодження (утилізації) використаної тари з-під засобів захисту рослин (далі -Договір-2).

Пунктом 1.1. Договору-2 передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги зі збирання, перевезення та знешкодження (утилізації) використаної тари (пластикові ємності з поліетилену високого тиску) з-під небезпечних хімічних речовин: пестицидів, гербіцидів та інших засобів захисту рослин.

Як стверджує позивач, протягом 2011 року та початку 2012 року ним, як виконавцем за Договором, надавались послуги відповідачу, на підтвердження чого суду надані акти приймання-передачі тари на знешкодження (утилізацію) використаної тари з-під засобів захисту рослин. Дані акти складені споживачами продукції відповідача та товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-виробничій впроваджувальний центр «Сучасні екологічні технології», що діяло на підставі договору № 19/51111 від 26.05.2011 р. на виконання умов укладених з імпортерами пестицидів та агрохімікатів договорів «на надання послуг з організації збирання, знезараження, перевезення та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин», укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами».

Як зазначає позивач, ним на адресу відповідача надсилались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000082 від 02.08.2011 р. на суму 146 151,60 грн., № ОУ-0000105 від 30.09.2011 р. на суму 156 210,00 грн., № ОУ-0000161 від 28.11.2011 р. на суму 444 593,35 грн., № ОУ-0000001 від 20.01.2012 р. на суму 677 319,32 грн., № ОУ-0000027 від 06.02.2012 р. на суму 323 950,20 грн., № ОУ-0000043 від 12.03.2012 р. на суму 848 133,94 грн., № ОУ-0000216 від 23.12.2011 р. на суму 35 600,46 грн., але відповідач підписав та повернув лише перший з зазначених актів - № ОУ 0000082 від 26.04.2012 р. на суму 146 151,60 грн. Інші акти відповідач не повернув та обґрунтованих заперечень щодо підстав відмови у підписанні не надав.

Листом від 26.04.2012 р. (вих. 58/09 на № 226/12 від 08.04.2012 р.) позивач повторно звернувся до відповідача щодо підписання актів здачі-прийняття робіт та додав до листа не підписані акти в двох примірниках.

Таким чином, позивач, як на доказ виконання зобов'язань за Договором, посилається на акти приймання-передачі тари на знешкодження (утилізацію) використаної тари з-під засобів захисту рослин, складені споживачами продукції відповідача та товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-виробничій впроваджувальний центр «Сучасні екологічні технології», що діяло на підставі договору № 19/51111 від 26.05.2011 р. про виконання умов укладених з імпортерами пестицидів та агрохімікатів договорів «на надання послуг з організації збирання, знезараження, перевезення та утилізації використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин», укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами», а також на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які, як стверджує позивач, надсилались відповідачу разом з листом від 26.04.2012 р. (вих. 58/09 на № 226/12 від 08.04.2012 р.).

10.12.2012 р. Київськім апеляційним господарським судом було прийнято постанову у справі № 5011-16/6336-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»до державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами»про стягнення 6 177 548,40 грн.

У постанові Київського апеляційного господарського суду № 5011-16/6336-2012 від 10.12.2012 р. встановлено, що належним доказом факту надання послуг відповідачем позивачу, згідно з п. 2.3 Договору, є саме акти прийому-передачі послуг, складені між товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента»та державним підприємством «Національний центр поводження з небезпечними відходами». Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що акти, складені споживачами продукції відповідача та товариством з обмеженою відповідальністю «Український науково-виробничій впроваджувальний центр «Сучасні екологічні технології», що діяло на підставі договору № 19/51111 від 26.05.2011 р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами», не можуть бути доказами надання послуг саме відповідачем позивачу за договором № 025/9-У від 20.01.2011 р.

Також у згаданій вище постанові зазначено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження надсилання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000105 від 30.09.2011 р., № ОУ-0000161 від 28.11.2011 р., № ОУ-0000216 від 23.12.2011 р., № ОУ-0000001 від 20.01.2012 р., № ОУ-0000027 від 06.02.2012 р., № ОУ-0000043 від 12.03.2012 р. відповідачу. Дані акти не підписані не лише позивачем, але й відповідачем. Лист № 58/09 від 26.04.2012 р., на який посилається позивач, не є належним доказом надсилання актів, оскільки зазначення на ньому вхідного номеру та дати невстановленою особою не підтверджує його отримання позивачем.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи позивача судом були спростовані під час розгляду справи № 5011-16/6336-2012 між тими ж сторонами, предметом спору у якій було стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента»6 177 548,40 грн. попередньої оплати у зв'язку з невиконанням держаним підприємством «Національний центр поводження з небезпечними відходами»взятих на себе зобов'язань за договором № 025/9-У від 20.01.2011 р.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.

Позивачем обрано такий спосіб захисту як зобов'язання прийняти роботи, які, за його твердженням, вже були оплачені відповідачем. У даному випадку відсутній механізм примусового виконання такого рішення, його прийняття не призведе до поновлення порушеного права, а відтак - не може бути самостійним предметом позову.

Відповідно до статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України у суду відсутня правова можливість для задоволення позовних вимог, оскільки обраний позивачем спосіб судового захисту не відповідає встановленим законом правовим вимогам. Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання виконаних робіт, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Пунктом 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що у разі, якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Якщо до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі ст. 49 ГПК України (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Позивач збільшив позовні вимоги та просив зобов'язати позивача прийняти виконані роботи на загальну суму 2 485 807,27 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Враховуючи ціну позову після збільшення позовних вимог, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 49 716,15 грн. З матеріалів справи вбачається, що судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1709,50 грн. (квитанція № ПН60СS від 31.10.2012 р. на суму 1609,50 грн. та квитанція № 1 від 08.11.2012 р. на суму 100 грн.). Таким чином, не сплаченим до Державного бюджету України залишився судовий збір в розмірі 48 006,65 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами»(03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39, код 25589850) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 48 006 (сорок вісім тисяч шість) грн. 65 коп.

Повне рішення складено 02.01.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова