Рішення № 28372309, 02.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2013 р.Справа № 5023/5593/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо - торгівельне підприємство "Комунар", м. Харків про стягнення 51187,58 грн., за участю представників сторін:

позивача - Паламарчук А.І.

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 41187,58 грн. заборгованості, з яких: 39787,92 грн. основний борг, 139,66 грн. три відсотки річних, яки виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, відповідно до усної домовленості між сторонами. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований ст.ст. 509, 525, 530, 625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Таланлегпром", надалі Позивач, та Відкритим акціонерним товариством „Харківське виробничо-торгівельне підприємство „КОМУНАР", надалі Відповідач, було досягнуто домовленості про постачання спецвзуття.

Згідно досягнутої домовленості, Позивач 29 вересня 2010 року поставив на адресу Відповідача взуття на суму 4685 гривень 76 коп. (видаткова накладна № 266х від 29.09.2010 р.), 07 жовтня 2010 року на суму 6411 гривень 06 коп. (видаткова накладна № 285х від 07.10.2010р), 14 жовтня 2010 року на суму 19435 гривень 50 коп. (видаткова накладна № 294х від 14.10.2010 року), 22 жовтня 2010 року на суму 11415 гривень 24 коп. (видаткова накладна № 322х від 22 жовтня 2010 року).

11 травня 2011 року Відповідачем була повернута продукція на суму 2159 гривень 64 коп. (накладна № Т-ЯОМ 00006 від 11.05.2011 року).

Таким чином, за період вересень 2010 року - жовтень 2010 року Позивачем було поставлено Відповідачу взуття на загальну суму 39787 гривень 92 коп.

08 вересня 2011 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено письмову вимогу про сплату боргу.

Проте, Відповідач взяті не себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на 16 листопада 2012 року виникла заборгованість, яка складає 39787 гривень 92 коп.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 41187,58 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" (61004, м. Харків, Жовтневий район, пров. Колодязний, 40, код ЄДРПОУ 05502746, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 31862978, р/р 26007200109001; 26002200109006 ПАТ "Укрінбанк", МФО 300142) - 39787,92 грн. основного боргу, 1933,66 грн. три відсотки річних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 січня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.