Рішення № 28372184, 20.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/16669-2012 20.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»Простягнення 3933,93 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Неклонський В.І.- за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»3 933,93 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 06.12.2012р. надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги повністю.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2010 року між ПАТ «СК «Українська страхова група»та Скрипніковим Максимом Геннадійовичем був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2807-0369\7П, предметом якого є страхування транспортного засобу «Subaru Forester», державний № АА 9371 Ш.

20 грудня 2010 року в м. Києві по вул. В.Житомирська відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Subaru Forester», державний № АА 9371 Ш під керуванням водія Скрипнікова Максима Геннадійовича транспортного засобу «ВАЗ 21101 державний № АА 8798 1С під керуванням водія Потапенко Андрія Геннадійовича (винний водій).

Згідно довідки ВДАІ та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2011 року, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення водієм Потапенко Андрієм Геннадійовичем п.п. 13.1 ПДР України.

До ПАТ «СК «Українська страхова група»звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування і надав при цьому усі необхідні документи.

11 січня 2011 року на підставі акту виконаних робіт № ВА-002696 від 12.01.2011 ПАТ «СК «Українська страхова група»було складено страховий акт № ДККА-4060 та розрахунок до нього.

На підставі вищевказаних документів ПАТ «СК «Українська страхова група»здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі: 4443 грн. 93 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером № 70 від 12.01.2011 року.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони «ВАЗ 21101», державний № АА 8798 1С, на момент ДТП було застраховано у ПрАТ «СК «Український страховий стандарт»за полісом - ВЕ/475374.

26 квітня 2011 року на адресу Відповідача була направлена заява на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № 0767/576-Усг, з проханням відшкодувати шкоду в добровільному порядку , яку Відповідач отримав 26.04.2011 року за вх. № 0991, але на час звернення Позивача до суду ніяких дій з боку Відповідача не було вчинено.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом взято до уваги, що 12.01.2011р. видатковим касовим ордером № 70 позивачем було сплачено страхове відшкодування відповідно до умов договору страхування в розмірі 4 443,93 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Франшиза згідно полісу серії ВЕ/0475374 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»становить - 510 грн.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Матеріали справи свідчать, що 26.04.2011р. Позивач надіслав на адресу Відповідача Заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4443,93 грн. за вихідним № 0767/576-Усг. Однак, останній не виплатив суму страхового відшкодування Позивачу, в Відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 4 443,93 грн., за винятком з цієї суми франшизи, передбаченої страховим полісом, яка складає 510 грн , тобто до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 3 993,93грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими, визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 3 933 (три тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 93 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.12.2012р.