Рішення № 28372155, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/15129-2012 24.12.12

За позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" філія АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові

до Приватного виробничого підприємства "Квадро"

третя особа Кабінет Міністрів України

про стягнення 30 015 874,94 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від прокуратури: Левицька Н.В.;

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: Ковтун А.М. -предст. за довір.

У судовому засіданні 24.12.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного виробничого підприємства "Квадро", третя особа Кабінет Міністрів України про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитною угодою №6805К114 від 30.12.2005 в розмірі 28 668 449,22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2012 порушено провадження у справі №5011-35/15129-2012, розгляд справи призначений на 19.11.2012.

У судовому засіданні 19.11.2012 представник третьої особи надав письмові пояснення по суті спору, в яких підтримав позов прокурора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.12.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.12.2012.

14.12.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить стягнути з Приватного виробничого підприємства "Квадро" 30 015 874,94 грн.

У судовому засіданні 24.12.2012 вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судові засідання 19.11.2012, 10.12.2012 та 24.12.2012 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/15129-2012 від 26.10.2012 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2005 між Відкритим акціонерним товариство "Державний експортно-імпортний банк України", яке в подальшому перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі -позивач, Банк) та Приватним виробничим підприємство "Квадро" (надалі -відповідач, позичальник) була укладена Кредитна угода (для відновлювальної кредитної лінії) №6805К114 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 11 250 000,00 грн. строком до 26.12.2007 на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання, зі встановленням відсоткової ставки за кредитом на рівні облікової ставки НБУ + 9,5%, але не нижче 19% річних, а позичальник зобов'язується погасити кредит згідно із Графіком зниження заборгованості та сплатити Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, передбаченому договором (п.п. 3.1., 3.2.2., 3.2.5., 3.4.1., 3.5.1. Кредитного договору).

Додатковою угодою №6805К114-15 від 12.12.2008 до Кредитного договору сторонами внесено зміни до п. 3.2.1. Кредитного договору та погоджено встановлення ліміту кредитної лінії у наступних розмірах: на рівні екв. 15 992 211,67 грн. на період з 30.09.2008 по 07.01.2009 та на рівні екв. 14 890 000,00 грн. починаючи з 08.01.2009, а також затверджено Графік зниження ліміту заборгованості за угодою, згідно із яким кінцевим строком погашення кредиту є 15.06.2009.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши відповідачу протягом строку дії договору грошові кошти (кредит) відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується наявним в матеріалах виписками з банківського рахунку відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор посилається на те, що в порушення умов Кредитного договору відповідач не повернув грошові кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, не сплатив проценти за користування кредитом та комісію за управління кредитом, що призвело до виникнення заборгованості за Кредитним договором, розмір якої станом на 16.11.2012 становить 18 252 801,76 грн., з яких: заборгованість за кредитом -15 964 776,30 грн., заборгованість по процентах -2 235 251,20 грн. та заборгованість за комісією -52 774,26 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як пояснив прокурор та свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за Кредитним договором, зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитом у розмірі 18 252 801,76 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом відповідач не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.9. Кредитного договору передбачено сплату пені за прострочення позичальником платежів за угодою у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно із п. 3.4.2. Кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у Графіку зниження ліміту заборгованості за Угодою, позичальник сплачує Банку за кожен день прострочки, включаючи день оплати пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи від дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.5.3. Кредитного договору у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом, позичальник сплачує Банку за кожен день прострочки, включаючи день оплати, пеню. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи від дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках.

Також п. 4.2. Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків сплати плат за кредитом, позичальник сплачує Банку за кожен день прострочки, включаючи день оплати, пені. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно плат із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи від дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по платі.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, прокурор просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 10 306 365,76 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1 427 518,42 грн. та пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом у розмірі 29 189,01 грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку, контррозрахунку суми заборгованості та штрафних санкцій не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником прокуратури пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 30 015 874,94 грн.

З огляду на задоволення позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача у доход державного бюджету України .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Квадро" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27, ідентифікаційний код 24126303) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, ідентифікаційний код 00032112) 15 964 776,30 (п'ятнадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят шість гривень 30 коп.) -заборгованості по кредиту, 2 235 251,20 грн. (два мільйони двісті тридцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят одну гривню 20 коп.) - заборгованості по процентах, 52 774,26 грн. (п'ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 26 коп.) -заборгованості за комісією, 10 306 365,76 грн. (десять мільйонів триста шість тисяч триста шістдесят п'ять гривень 76 коп.) - пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 1 427 518,42 грн. (один мільйон чотириста двадцять сім тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 42 коп.) - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 29 189,01 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 01 коп.) - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом.

3. Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Квадро" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27, ідентифікаційний код 24126303) в доход Державного бюджету України 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень) -судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.12.2012

Суддя М.Є. Літвінова