Рішення № 28372126, 27.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/14469-2012 27.12.12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2012№ 5011-64/14469-2012 За позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аско - Експедиція"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Радченко Марія Андріївна

про відшкодування шкоди 1 567,79 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - не прибув

Від відповідача: Гнатів В.В.(дов. від 26.04.2012)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу у розмірі 1 567,79 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2012 порушено провадження у справі №5011-64/14469-2012 та призначено до розгляду на 22.11.2012.

Представник відповідача в судове засідання 22.11.2012 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 04.12.2012.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду клопотання про витребування від позивача додаткових доказів по справі, витребування для огляду в судовому засіданні у Святошинського районного суду м. Києва матеріали справи № 3-5113/08 та про залучення до участі у справі третьою особою Радченко М.А.

Суд відмовив в задоволенні даного клопотання в частині витребування для огляду в судовому засіданні у Святошинського районного суду м. Києва матеріали справи № 3-5113/08, оскільки в матеріалах справи №5011-64/14469-2012 знаходиться копія рішення Святошинського районного суду м. Києва матеріали справи № 3-5113/08 і цього досить для розгляду даної справи.

В іншій частині суд задовольнив клопотання відповідача.

Крім того, представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Розгляд справи відкладено на 27.12.2012.

Представник відповідача в судове засідання 27.12.2012 з'явився, проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.

Представники позивача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 27.12.2012 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвала суду від 04.12.2012 отримана позивачем та третьою особою, що підтверджується відмітками на звороті ухвали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2008 в м. Києві на вул. Доброхотова, 2 відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля марки «Субару Форестер», ДНЗ 503-50КА, під керуванням Радченко Марії Андріївни, що належить ТзОВ «Аско-Експедиція»(надалі - відповідач) та автомобіля марки «Фіат», ДНЗ АІ0324ВА, під керуванням Любовського А.І.

Причиною ДТП стало те, що Радченко М.А. не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулось зіткнення і обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого Радченко Марія Андріївна залишила місце ДТП, чим порушила п.2.10., 13.1. Правил дорожнього руху України.

11.02.2008 Постановою Святошинського районного суду м. Києва, у справі №3-5113 визнано вину Радченко М.А. у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Оскільки пошкоджений транспортний засіб «Фіат», ДНЗ АІ0324ВА на момент ДТП був у власності Любовського Андрія Івановича, останній був визнаний потерпілим у розумінні п.1.3. ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Радченко М.А. на момент ДТП перебувала у трудових відносинах із відповідачем та керувала автомобілем марки «Субару Форестер», ДНЗ 503-50КА на законних підставах, отже цивільно-правова відповідальність Радченко М.А. була застрахована у І1АТ «Страхова компанія «Універсальна» згідно полісу № ВВ/1410952.

Любовський А.І. звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МтСБУ) з письмовою заявою про відшкодування оціненої шкоди завданої Радченко М.А.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Субару Форестер», ДНЗ 503-50КА визначено на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 29 лютого 2008.

Платіжним дорученням №443 від 16 квітня 2008 Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало Любовському А.І. страхове відшкодування у розмірі 1 687,79 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність Радченко М.А. була за страхована у ПАТ «СК «Універсальна»згідно полісу №В15/1410952, МтСБУ 27.08.2009 звернулось до ПАТ «СК «Універсальна»з вимогою про відшкодування регламентної виплати.

Враховуючи викладене, та зважаючи на зібрані документи, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закову України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст. 993 Цивільного кодексу України, публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком, та виплати МтСБУ, на підставі страхового акту №08/321/09/457, страхового відшкодування у розмірі 1 567,79 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят сім гривень 79 копійок).

Платіжним дорученням №26661 від 12.10.2011 страхове відшкодування було перераховане МтСБУ.

Таким чином позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування.

Оскільки Радченко М.А., яка була визнана винною у вищевказаному ДТП, на момент його вчинення була працівником відповідача, отже на підставі ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст.. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" перейшло в межах суми 1 567,79 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Радченко М.А. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Субару Форестер», державний реєстраційний номер 503-50КА відшкодовується товариством з обмеженою відповідальністю "Аско - Експедиція", оскільки Радченко М.А. під час вчинення ДТП перебувала у трудових відносинах з даним товариством.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аско - Експедиція" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, код ЄДРПОУ 31903893) на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 48а, код ЄДРПОУ 20113829) суму страхового відшкодування у розмірі 1 567 (одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам..

Cуддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 29.12.2012