Рішення № 28372108, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/15558-2012 24.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України"

до Державного підприємство "Санаторний комплекс "Пуща -Озерна"

про стягнення 50 372,31 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Єршова С.В. -предст. за довір.;

від відповідача: Грабчак В.М. -предст. за довір.

Рішення прийняте 24.12.2012, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 17.12.2012 до 24.12.2012.

У судовому засіданні 24.12.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща -Озерна" про стягнення 50 372,31 грн., з яких: 42 556,91 грн. -сума основного боргу, 3252,28 грн. - пеня, 1 158,57 грн. -проценти річні, 2 978,98 грн. -штраф, 425,57 грн. -інфляційні втрати, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2012 порушено провадження у справі №5011-35/15558-2012, розгляд справи призначено на 28.11.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.12.2012.

17.12.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 17.12.2012 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 24.12.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець, позивач) та Державним підприємством "Санаторний комплекс "Пуща -Озерна" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір №14/2373/11 на купівлю-продаж природного газу (далі -Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно з УТК ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну території України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ у обсязі до 250 тис. куб. м. на умовах цього договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Позивач виконав свої зобов'язання згідно даного договору, передавши відповідачу у жовтні 2011 року природний газ у обсязі 37,089 тис.куб.м. на загальну суму 48 556,91 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання по договору в частині своєчасної та повної оплати поставленого природного газу не виконав, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 42 556,91 грн.

Відповідач у поданому відзиві на позов повідомив про часткову сплату 10.12.2012 суми боргу у розмірі 3000,00 грн. та просив зменшити суму штрафних санкцій, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом відповідач свої зобов'язання за Договором у повному обсязі не виконав, суму боргу у розмірі 42 556,91 грн. не сплатив

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, після порушення провадження у справі платіжним дорученням №1066 від 10.12.2012 відповідач частково оплатив поставлений природний газ у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після звернення позивача із позовом до суду відповідач частково сплатив позивачеві борг у сумі 3 000,00 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 3000,00 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 3 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становить 39 556,91 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 39 556,91 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем п. 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача 3 252,28 грн. -пені, 2 978,98 грн. -штрафу, 1 158,57 грн. -процентів річних та 425,57 грн. -інфляційних втрат.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу, інфляційних втрат та процентів річних за несвоєчасну оплату поставленого природного газу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її оплатити та не спростував обставини, зазначених позивачем у позові.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, що міститься у відзиві на позовну заяву, судом відхиляється з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження тяжкого майнового стану відповідача, а також незначний обсяг виконання відповідачем грошового зобов'язання.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 47 372,31 грн.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, а в частині суми боргу щодо вимог про стягнення якої провадження у справі припинено, судові витрати підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3 000,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Державного підприємство "Санаторний комплекс "Пуща -Озерна" (04075, м. Київ, Пуща-водиця, 14-лінія, ідентифікаційний код 05907147) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 39 556,91 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень 91 коп.) -основного боргу, 3 252,28 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят дві гривні 28 коп.) -пені, 425,57 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень 57 коп.) -інфляційних втрат, 1 158,57 грн. (одну тисячу сто п'ятдесят вісім гривень 57 коп.) -процентів річних, 2 978,98 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень 98 коп.) -штрафу, 1 513,65 грн. (одну тисячу п'ятсот тринадцять гривень 65 коп.) -судового збору.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 95,85 грн., сплачений платіжним дорученням №9909 від 29.10.2012, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5011-35/15558-2012, у зв'язку із припиненням провадження у справі.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.12.2012

Суддя М.Є. Літвінова