Справа № 1319/4891/12 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/1390/5219/12 Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2012 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.,
суддів: Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,
при секретарі -Дідусю О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Держкомзему м. Львова на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 24 травня 2012 року у справі за скаргою управління Держкомзему у м. Львові на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області -
в с т а н о в и л а :
оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги управління Держкомзему у м. Львові (далі -управління ДКЗ) про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - державного виконавця) ВП № 31429053 та ВП №31429537 від 19.04.2012 року про накладення штрафів за невиконання рішення Сихівського районного суду м. Львова.
Ухвалу оскаржило управління ДКЗ, просить її скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення його скарги на дії державного виконавця. Зазначає, що штрафи накладені на нього безпідставно, так як виконати рішення суду без попереднього виготовлення технічної документації, що не входить до компетенції управління ДКЗ, неможливо.
Сторони в судове засідання для апеляційного розгляду не прибули, хоч належним чином були повідомлені через засоби зв'язку про час та місце розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга є безпідставною і тому її слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Встановлено, що 27.02.2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження для виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова про зобов'язання управління ДКЗ внести зміни до двох державних актів: на право постійного користування землею та на право приватної власності на землю, виключивши ОСОБА_2 з числа користувачів земельної ділянки площею 0,0082 га для обслуговування будинку АДРЕСА_1 та співвласників земельної ділянки площею 0,1000 га за цією ж адресою шляхом видачі нових державних актів.
Станом на 05.03.2012 року (у строк, відведений державним виконавцем для добровільного виконання судового рішення) рішення суду боржником виконано не було.
Відмовляючи у скарзі управління ДКЗ на дії державного виконавця, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що державний виконавець діяв у відповідності до приписів ст.ст. 5, 6, 8 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом яких вимоги державного виконавця є обов'язковими для боржника, а також ст.ст. 25, 75, 89 цього Закону, які визначають право державного виконавця встановити боржникові строк для виконання судового рішенні і у разі його невиконання накласти штраф.
Так як управління ДКЗ не виконало рішення суду і встановлений державним виконавцем строк, то накладення на боржника штрафів у розмірі по 1700 грн. відповідає вимогам наведеного вище Закону.
Посилання апелянта на ту обставину, що необхідною умовою виконання рішення суду боржником є необхідність виготовлення технічної документації господарюючими суб'єктами, що передбачено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, не ґрунтується на нормах права та матеріалах справи.
Так, дана обставина була предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи по суті, їй надана правова оцінка і встановлено, що процедура видачі нових державних актів не потребує жодних технічних дій стосовно земельної ділянки.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого суду і тому ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст. 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу управління Держкомзему м. Львова відхилити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 24 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 28370817, Апеляційний суд Львівської області було прийнято 04.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1319/4891/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: