Рішення № 28370096, 10.12.2012, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 1327/4077/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

при секретарі Пилипів В.І.

з участю позивача ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

представника відповідача Теслюка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля»про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що з 1979 р. працював на шахтах з повним робочим днем. У зв'язку із тривалою роботою в особливо шкідливих та тяжких умовах праці в нього погіршився стан здоров'я, внаслідок чого неодноразово був змушений звертатись за медичною допомогою. 23.06.2009 р. його було звільнено з роботи у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі по стану здоров'я. Клінікою профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України йому встановлено основний діагноз- пневмоконіоз ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст. в фазі затихаючого загострення ЛН І-ІІ ст. по змішаному типу -професійне захворювання.

Окрім того на підставі акту розслідування хронічного профзахворювання форми П-4, таке виникло в результаті роботи в шкідливих умовах праці на вугільних підприємствах м. Червонограда.

Вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки, безстроково на 60% втратив працездатність внаслідок профзахворювання, що значно посилює його фізичні і моральні страждання, відчуває постійні незручності у повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі, що призвело до зміни ритму та порядку життя. Розмір моральної шкоди оцінює у 30000 грн. та просить такий стягнути з відповідача.

Позивач в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, пояснив, що працював на трьох шахтах та був звільнений 23.06.2009 р. за станом здоров'я. Вперше йому було встановлено профзахворювання 7.07.2009 р., 1.07.2010 р. він проходив перекомісію де було встановлено 60% втрати працездатності. У зв'язку із шкідливими умовами праці, про які йому було відомо, отримував додаткову відпустку. Через незадовільне фінансове становище продовжував працювати, хоча міг отримувати лише пенсію. Час від часу постійно проходить медичне лікування, звертався до невропатологів, через значну втрату працездатності суттєво змінився його уклад життя, що негативно відобразилось на здоров'ї. Вважає, суму моральної шкоди у 30000 грн. обґрунтованою та просить позов задовольнити.

Пояснення позивача підтримав і його представник ОСОБА_2

Представник відповідача Теслюк І.Г. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та пояснив, що позивачем не подано належних документальних доказів, що підтверджують перенесені ним душевні та фізичні страждання. Вважає позов необґрунтованим, поданим із порушенням стоку позовної давності та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що протягом 1979-2009 років позивач працював на підприємствах ДП "Львіввугілля", в шкідливих умовах праці, що стверджується копією трудової книжки виданою на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

За час виконання свої посадових обов'язків позивач, внаслідок погіршення стану здоров'я, неодноразово звертався за отриманням медичної допомоги до медичних закладів.

Частиною 2 статті 153 КЗпПУ стверджується, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно виписки з історії хвороби № 432 від 2.06.2010 р. виданої Клінікою профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України ОСОБА_1 встановлено діагноз: пневмоконіоз ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст. в фазі затухаючого загострення - захворювання професійне, встановлене раніше (ІМП 2009 р.). Супутній діагноз: ІХС (дифузний кардіосклероз), гіпертонічна хвороба ІІ ст., хронічний гастрит, хронічний холецистит, цервікалгія, піконділіт лівого ліктьового суглоба, пресбіопія, ангіопатія сітківки.

Відповідно до витягу із медичної карти амбулаторного хворого від 17.10.2012 року виданого поліклінічним відділенням Червоноградської центральної міської лікарні позивач перебуває на диспансерному обліку із діагнозом, пневмоконіоз ускладнений хронічним бронхітом ІІ ст. ЛН 1-ІІ ст. Цукровий діабет тип ІІ в ст. субкомпенсації.

На підставі статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як вбачається з Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 24.06.2009 року професійне захворювання виникло у позивача внаслідок роботи в шкідливих умовах праці на вугільних підприємствах м. Червонограда (з 26.02.1980 р. по 3.01.1995 р. шахта № 10 «Великомостівська»(на даний час, «Візейська»,) з 15.09.2004 р. по 29.07.2005 р. шахта «Лісова», з 27.09.2005 р. по 23.06.2009 р. шахта «Візейська»)

Відповідно до довідки МСЕК серії ЛВА-1 № 398581 від 7.07.2009 р., позивачу безтерміново встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із профзахворюванням та протипоказана важка фізична праця в умовах дії пилу.

На підставі довідки МСЕК серії ЛВА-2 № 026665 від 7.07.2009 р. ОСОБА_1 безтерміново встановлено 35 % втрати працездатності у зв'язку із профзахворюванням, встановлено потребу у санаторно-курортному лікуванні.

Актом огляду МСЕК від 1.07.2010 р. стверджується, що позивачу встановлено 60 % втрати працездатності у зв'язку із професійним захворюванням -безтерміново, та встановлено потребу у санаторно-курортному лікуванні.

Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Окрім того, Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України (яка набрала чинності 13.01.2000 р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.2 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 р., ушкодження здоров'я заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що знайшли підтвердження обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди, яка обумовлена моральним та фізичним стражданням з приводу ушкодження здоров'я, внаслідок професійних захворювань при виконанні своїх трудових обов'язків, в зв'язку з якими йому було встановлено 60 % втрати професійної працездатності. Він не має можливості повноцінно працювати та для організації свого життя доводиться докладати додаткові зусилля.

Зокрема, судом встановлено, що відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 звільнений 23.06.2009 р. згідно Наказу № 51 у зв'язку із встановленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Суд не погоджується із твердженнями представника відповідача про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності, відповідно до ст. 233 КЗпП України виходячи із наступного. До вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, дійсно застосовується тримісячний строк звернення до суду, однак до інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, згідно із ст. 268 ЦК України та п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" -позовна давність не застосовується.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 8000 грн. моральної шкоди так як вимоги про стягнення 30000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача ДП «Львіввугілля».

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 84, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля»в користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.

Стягнути, з Державного підприємства «Львіввугілля»107 (сто сім) гривень 30 копійок - судового збору в дохід держави (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ -37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -2203000).

В решті вимог -відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 - ти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом цього ж строку, з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А. І. Жураковський