Рішення № 28367834, 26.12.2012, Франківський районний суд м. Львова

1326/7139/2012

2/1326/3069/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26.12.2012 Франківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючої судді: Мартьянової С.М.

при секретарі: Мазепі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2762,20 дол. США, що еквівалентно 22 068,04 грн. за офіційним курсом НБУ від 22.12.2011 року та 220,68 грн. судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 24.07.2007 року між ВАТ КБ «Надра»(правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Договір був укладений шляхом отримання позивачем особисто від відповідача письмового підтвердження про приєднання до умов договору, підписаного відповідачем, яким є анкета клієнта на оформлення кредитної картки та підписання виписки-повідомлення, що надається позивачем відповідачу. Згідно п.п. 3.1, 18.2, 18.3 договору, підписанням анкети відповідач підтверджує ознайомлення та згоду з умовами договору, який є публічним та розміщений на офіційному сайті ПАТ «КБ «Надра», а також підтверджує ознайомлення та згоду з тарифами позивача відповідно до обраного тарифного пакету. Відповідно до п.п. 2.3, 3.3, 3.4, 11.2 договору та на підставі анкети позивач видав відповідачу кредитну картку VISA, що підтверджується розпискою відповідача про отримання кредитної картки, відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України за тарифним пакетом справжня кредитна картка «45 днів кредиту без відсотків», встановив ліміт кредитування в розмірі 1 500,00 дол США та забезпечив видачу кредиту шляхом списання з карткового рахунку сум за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування, виконав усі розпорядження відповідача щодо перерахування, видачі відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками обраного продукту. У зв»язку з виникненням заборгованості позивач неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості та її розмір, відповідач, всупереч умовам договору, зобов»язання не виконує. Відповідач уникає зустрічей з представниками позивача і не здійснює ніяких дій для погашення заборгованості. Позивач просить суд позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що справу просить розглядати без його участі, просить позов задовольнити, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, у яких посилається на сплив строку позовної давності, а тому згідно ст.ст.169, 224 ЦПК України, суд вважає, що справу слід розглядати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів в порядку заочного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити.

24.07.2007 року між ВАТ КБ «Надра»(правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб /а.с. 6-8/.

На виконання умов п.п. 2.3, 3.3, 3.4, 11.2 договору та на підставі анкети від 23.07.2007 року /а.с.11/ позивач видав відповідачу кредитну картку VISA, що підтверджується розпискою відповідача про отримання кредитної картки /а.с.21/, відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України за тарифним пакетом Справжня кредитна картка «45 днів кредиту без відсотків», встановив ліміт кредитування в розмірі 1 500,00 дол США та забезпечив видачу кредиту шляхом списання з карткового рахунку сум за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування.

Відповідно до п. 5.2.4, 5.2.5 договору від 24.07.2007 року, відповідач повинен здійснювати оплату послуг згідно тарифів позивача у строки, передбачені умовами договору, здійснювати погашення обов»язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно, при цьому для відповідача встановлюється розмір щомісячного мінімального платежу у відсотках від фактичної суми кредитної заборгованості згідного обраного тарифного плану.

Як вбачається із п.п. 11.4, 11.6 договору від 24.07.2007 року, позивач нараховує відсотки щомісячно в білінговий день на суму фактичної кредитної заборгованості з дати фактичного списання коштів з карткового рахунку до дати погашення кредиту.

Пункт 11.10 договору від 24.07.2007 року за несплату відповідачем в строк до 15 числа наступного місяця обов»язкового платежу, позивач нараховує штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу в розмірі, зазначеному в тарифному пакеті, за кожен випадок та додаткову ставку за перевищення ліміту кредитування та прострочення сплати мінімального платежу в розмірі, зазначеному у тарифному пакеті, за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, представленого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на 22.12.2011 року становила 2762,20 дол. США, з яких: 1591,20 дол. США -непогашений кредит; 972,23 дол. США -несплачені відсотки; 198,77 дол США -штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу; що за курсом НБУ станом на 22.11.2011 року 798,93 коп. за 100,00 дол. США становила 22068,04 грн., з яких: 12712,57 грн. -непогашений кредит; 767,44 грн. -несплачені відсотки; 1588,03 грн. -штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу. /а.с. 8/.

В письмових запереченнях, поданих відповідачем вказується, що у зв»язку із скрутним матеріальним становищем перші місяці після отримання кредиту, відповідач здійснював погашення кредиту, однак в розмірі, меншому ніж передбачено умовами договору, а починаючи з 2008 року взагалі припинив сплачувати кошти в рахунок погашення своїх зобов»язань, тобто позивачу стало відомо про порушення його права ще у 2007 році. Посилається на сплив строку позовної давності, просить у позові відмовити.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Нормою ст. 257 встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки.

Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Таким чином, відповідач вважає, що позивачу стало відомо про порушення його права 29.09.2008 року у зв'язку з чим, починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів.

Таким чином, строк позовної давності сплинув 29.09.2011 року. Проте позивач звернувся з позовом лише у серпні 2012 року.

Крім того, відповідно до п.5.2.5 договору від 24.07.2007 року клієнт зобов'язаний здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів (п.1.47. обов'язків мінімальний платіж - мінімальна сума коштів, що має бути сплачена клієнтом при наявності заборгованості за договором на кінець розрахункового періоду згідно тарифів банку по певному продукту) з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 (п'ятнадцятого) числа наступного місяця включно, якщо це передбачено певним продуктом.

Позичальник за договором ОСОБА_1 фактично припинив обслуговування кредиту у вересні 2008 року, вказана обставина підтверджується звітом по типам заборгованості складеним позивачем від 29.11.2012 року.

Таким чином, згідно звіту по типам заборгованості ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по кредитному договору, а саме по сплаті обов'язкових мінімальних платежів та штрафних санкцій належним чином не виконував починаючи від 29.09.2008 року, чим допустив стійке прострочення заборгованості по кредиту перед позивачем.

Відповідно до п.11.13 договору від 24.07.2007 року при несплаті сум обов'язкового мінімального платежу протягом 60 (шістдесяти) календарних днів банк має право звернути стягнення на грошові кошти та майно клієнта.

В силу приписів п.11.13 договору від 24.07.2007 року зобов'язання повернення повної суми кредиту та нарахованих відсотків виникло у позичальника - відповідача ОСОБА_1 - 28.11.2008 року, тобто через 60 днів після пропущення чергових платежів по кредиту за вересень 2008 року.

Однак, із настанням права вимоги до боржника (відповідача ОСОБА_1) про повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів позивач жодних дій на звернення зазначеного звернення не вчинив, чим свідомо зволікав із щомісячним збільшенням розміру своїх збитків за рахунок нарахованих процентів.

Вважаю, що позивач свідомо допустив збільшення розміру боргу, маючи можливість своєчасно реалізувати своє право повернення всієї суми кредиту та штрафних санкцій, тим самим у повному обсязі і вчасно задовольнити свої вимоги щодо повернення суми кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до вирішення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на вищенаведене, відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому просить застосувати строк позовної давності, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_1 па користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(к/р 32002180102 МФО 321024, код СДРПОУ 20025456) заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 23.07.2007 року в сумі 2762,20 ( дві тисячі сімсот шістдесят два долари США 20 центів), що еквівалентно 22068 (двадцять дві тисячі шістдесят вісім) грн. 04 коп. за офіційним курсом НБУ на 22.12.2011 року.

Проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд вважає, що позов є юридично обґрунтованим, але таким що не підлягає до задоволення в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано позов до суду 20.08.2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Відповідач в поданих до суду 23.11.2012 року письмових запереченнях, просив суд застосувати строк позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України - позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник позивача не представив суду жодного доказу поважності причин пропуску строку позовної давності.

Оскільки у суду немає підстав для поновлення строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності без поважних на те причин.

Керуючись ст.ст. 58, 59, 60, 213 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

у позові ПАТ «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування у зв'язку зі спливом строку позовної давності - відмовити.

На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мартьянова Світлана Мирославівна