Рішення № 28366176, 21.12.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/12377/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 грудня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Юдіної С.Г.

при секретарі -Воротник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він впродовж 22 років знаходився у трудових відносинах з відповідачем та працював на різних посадах з повним робочим днем у шахті. За період роботи на підприємстві відповідача він отримав професійні захворювання. Згідно з довідкою МСЕК від 04.12.2012 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги первинно встановлено 55 % втрати професійної працездатності, визнаний інвалідом 3-ої групи. Внаслідок отримання професійного захворювання вважає, що йому спричинена моральна шкода, яка виразилася у тому, що втратив працездатність, став інвалідом, тобто перестав бути повноцінною людиною, постійно відчуває фізичну біль, яка викликана професійним захворюванням, стан здоров'я незадовільний, задихається при ходьбі, не витримує навіть легких фізичних навантажень, дуже погано спить внаслідок сильних нападів кашлю, не може працювати не тільки на виробництві, а й виконувати елементарну домашню роботу, систематично знаходиться на стаціонарному лікуванні, що порушує нормальні життєві зв'язки. Моральну шкоду оцінює в 20 000 (двадцять тисяч гривень) грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність та письмові заперечення по справі в яких позов не визнав, посилаючись на те, що норми закону, яка передбачає обов'язок роботодавця по відшкодуванню шкоди завданої здоров'ю працівника при виконанні ним трудових обов'язків, поряд з Фондом немає. Крім того, зазначив, що важкість, небезпечність та шкідливість технологічного процесу виробництва на підприємстві відповідача не є достатньою та самостійною підставою для відповідальності підприємства у вигляді моральної шкоди по професійному захворюванню чи іншому ушкодженні здоров'я працівника при виконанні ним трудових обов'язків.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на такі підстави.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач з 05 березня 1990 року по 21 червня 2012 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем та працював на різних посадах з повним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 6-10)

За час роботи на підприємствах відповідача, позивач отримав професійне захворювання. Згідно з довідкою МСЕК від 04.12.2012 року позивачу первинно встановлено 55 % втрати професійної працездатності, та він визнаний інвалідом 3-ої групи. (а.с. 3-4)

Суд вважає, що внаслідок професійного захворювання у позивача наявна моральна шкода, оскільки: він втратив професійну працездатність; став інвалідом третьої групи, постійно змушений приймати лікарські препарати, систематично лікується, постійно відчуває фізичну біль, яка викликана професійним захворюванням, має незадовільний стан здоров'я, не витримує навіть легких фізичних навантажень, дуже погано спить внаслідок сильних нападів кашлю, не може виконувати елементарну домашню роботу, систематично знаходиться на стаціонарному лікуванні.

Вказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по-новому і свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Вирішуючи питання по суті, суд виходив з положень, абзацу 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-32/2008 року від 08.10.2008 року, яким передбачено що, право застрахованих громадян, які потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з внесеними змінами від 23.02.2007 року до Закону України № 1105-ХІV, реалізується відповідно до норм статті 1167 Цивільного кодексу України та статті 237-1 Кодексу законів про працю України, за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Крім того, відповідно до п.1 ч. 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно до ч. 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті, відповідно ж до ч. 2 моральні шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразова або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Як передбачено пунктом 1 статті 9 ЦК України, положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

На підставі статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власника або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та положення законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

В іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди був визначений судом з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації. Крім того судом був врахований принцип розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1163 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, 10, 11, 60, 131, 137, 212 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5500 (пять тисяч п'ятсот) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок (р/р 31215206700032, ЄРДПОУ: 26509623, отримувач УДКСУ у місті Павлограді 22030001, код отримувача 37936856, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.Г. Юдіна