Вирок № 28364218, 14.11.2012, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 1313/3614/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2012 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючого - судді Карбовнік І. М.

при секретарі О.І. Данилів

з участю прокурора О.А. Сурового

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, позапартійного, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого Миколаївським районним судом Львівської області 25.03.2010 року за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.296 КК України,

у вчиненні злочину , передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 11 вересня 2012 року він незаконно придбав без мети збуту (знайшов) пачку з-під сигарет марки «Мальборо», в якій знаходились дві пластини із 14 таблетками «Субітекс» (відповідно до висновку фізико-хімічної експертизи встановлено, що дані таблетки містять бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,1097 г) та поклавши знайдене у праву кишеню штанів направився у м. Новий Розділ Львівської області, де біля міського ринку був затриманий працівниками міліції, тобто, вчинив злочин передбачений ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю та пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі у нього померла дитина. З того часу він перебував у важкому психоемоційному стані, вживав заспокійливі препарати. Кілька разів він вживав таблетки «Субітекс», розчинивши їх у воді вводив собі в вену. 11.09.2012 року, повертаючись від родичів, які проживають у АДРЕСА_3 він на території закинутого сараю на землі побачив пачку з-під сигарет «Мальборо», в середині щось було. Він підняв пачку і побачив, що у середині знаходились дві пластини таблеток «Субітекс». Їх він вирішив залишити собі для власного вживання. Зберігаючи їх при собі у правій кишені він зайшов у маршрутне таксі і поїхав в м. Новий Розділ Львівської області. Підсудний, приїхавши в м. Новий Розділ, вийшов на зупинці біля міського ринку, де до нього підійшли працівники міліції і вилучили наркотичний засіб.

Крім визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні даного злочину повністю доводиться зібраними у справі доказами.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового процесу та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2, які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд виходить із вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2 є рецидив злочинів.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Вивчаючи особу підсудного ОСОБА_2 встановлено, що за місцем проживання він характеризується типово, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

За таких обставин суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_2 слід обрати у межах санкції статті, за якою кваліфікується злочин.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України обравши йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності з ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - залишити незмінною до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України у Львівській області на розрахунковий рахунок ГУДКСУ у Львівській області №31259272210042, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 - 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 20 копійок судових витрат.

Речові докази по справі, що знаходяться в камері схову речових доказів у ВРЗ при ГУ МВС України у Львівській області (вул. Конюшина, 24 м. Львів) передати Миколаївському РВ ГУ МВС України у Львівській області для знищення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення, через районний суд.

Суддя: Карбовнік І. М.