Рішення № 28363273, 27.04.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-5082/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Шевцовій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог вказавши, що 14 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №DN80FI00000217 згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 57 266,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.12.2037 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 14 грудня 2007 року уклали договір іпотеки №DN80FI00000217. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 31,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за ним станом на 23 серпня 2011 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 79 554,50 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 41 456,04 доларів США, заборгованості по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 14 386,36 доларів США, заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом в розмірі 4 573,63 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 15 320,29 доларів США, штрафу (фіксована частина) в розмірі 3137 доларів США, штрафу (процентна складова) в розмірі 3 786,82 доларів США.

Оскільки, відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, позивач змушений був звернутися до суду і просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FI00000217 від 14 грудня 2007 року у сумі 79 554,50 доларів США: звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 31,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача за довіреністю -Вагабов В.В., не з'явився, про день місце та час проведення судового засідання сповіщений належним чином. Письмово просив справу розглядати за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явився. Про день місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, про що мається повідомлення. Про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 14 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DN80FI00000217 згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 57 266,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.12.2037 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 14 грудня 2007 року уклали договір іпотеки №DN80FI00000217. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 31,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до нової редакції статуту Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».

Разом з тим, в порушення умов договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту та процентів за його користування, внаслідок чого за ним станом на 23 серпня 2011 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 79 554,50 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 41 456,04 доларів США, заборгованості по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 14 386,36 доларів США, заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом в розмірі 4 573,63 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 15 320,29 доларів США, штрафу (фіксована частина) в розмірі 3137 доларів США, штрафу (процентна складова) в розмірі 3 786,82 доларів США.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Про наявність заборгованості по кредитному договору відповідач повідомлявся за допомогою Повідомлення за № 30.1.0.0/2-7121DN80L613 від 23 серпня 2011 року.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до приписів ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, відповідачу банком направлялось повідомлення про невиконання ним умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно виселитись з житлового приміщення, що є предметом іпотеки. Обставина щодо отримання відповідачем такого повідомлення сторонами не спростовувалась. Разом з цим, відповідач на пред'явлені вимоги, ані після отримання повідомлення, а ні після відкриття провадження по даній цивільній справі, не відреагував, порушення договору не усунув.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідача за основним зобов'язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 16.7.1., 22-27 договору іпотеки від 14 грудня 2007 року передбачено право іпотеко держателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п.22 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку»на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку»якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотеко держателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотеко держателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком предмету іпотеки (п. 27 договору).

Разом з цим, Відповідно до ст. 34. Закону України «По іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотеко держателем або рішення суду може бути переданий іпотеко держателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Судом встановлено, що між сторонами у справі Договір про задоволення вимог іпотеко держателя, не укладався, але відповідне застереження міститься у Іпотечному договорі, але суду не надано право надавати доручення щодо отримання витягу з Реєстру прав власності, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягала застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не є зареєстрованим у спірній квартирі. Доказів реєстрації або мешкання будь-яких інших осіб за вказаною адресою суду не надано. Тому суд вважає, що позов в частині виселення будь-яких інших осіб із спірної квартири задоволенню не підлягає через неконкретизованість позовних вимог та недоведеності предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою к конкретним особам при наявності спірних правовідносин між ними.

Суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення відповідача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на вказану квартиру та провести процедуру виселення, а в решті позовних вимог слід відмовити

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд враховує, що позивачем при зверненні до суду сплачено судові витрати, його позовні вимоги належать до часткового задоволення, тому із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення документально підтверджені сплачені державне мито в сумі 1708,50 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 ЖК України,, ст.ст. 14-16, 237, 526, 589, 590, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення -задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №DN80FI00000217 від 14 грудня 2007 року у сумі 79 554,50 доларів США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ станом на 23 серпня 2011 року - 634 049,39 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 31,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Встановити способом реалізації предмета іпотеки - квартири загальною площею 31,6 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаної квартири іпотеко держателем Публічним акціонерним товариством Комерційним банком „Приватбанк"(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням договору купівлі-продажу з будь якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна.

Виселити ОСОБА_1 з квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

В іншій частині позову -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»судові витрати в сумі 1 828,50 гривень (одна тисяча вісімсот двадцять вісім грн. 50 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.Г. Остапенко