Рішення № 28353754, 27.09.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.09.2012 Справа № 0814/6242/2012

Номер провадження 2/0814/2633/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого

судді Мусієнко Н.М.

при секретарі Вакуленко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-ті особи ВГІРФО Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_3 про примусове виселення та зняттям з реєстраційного обліку, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, про примусове виселення та зняттям з реєстраційного обліку, зазначивши в позовній заяві, що на виконання до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №2-305/2011 від 01.02.2011р. за їх позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили 06.04.2011р. на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області, відповідачі повинні бути виселенні примусово.

Нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог є наступні норми права: ч.4 ст.109, ч.3 ст.116 ЖК України, ст.ст.3,6,7 ЗУ«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.11,15,16,509,510,526,527,530,546,572,589,590,591,610,611,612,624,625,628,629,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 1,3,7,12,33,34,38,39,40 ЗУ «Про іпотеку».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі позов не визнали, надавши суду письмові заперечення, в яких зазначено, що відповідачі є батьками ОСОБА_3 та проживають у квартирі (предметі іпотеки з його погодження та дозволу), а тому не можуть бути визнані такими, що самоправно зайняли квартиру. На теперішній час в іпотечній квартирі мешкають п'ять осіб: батьки - відповідачі, їх син ОСОБА_3 та його сім'я з неповнолітньою дитиною.

Просять суд на підставі ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ч. 4 ст. 109 ЖК УРСР, положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р. з Протоколами до неї, ст.27 Конвенції про права дитини, положень Міжнародного Пакту про економічні, соціальні і культурні права, відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлялися своєчасно, їх представник у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, та послався на ті ж норми права, що й представник третьої особи.

3-тя особа ФГІРФО Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи в відсутності їх представника.

3-тя особа ОСОБА_3 позов не визнав з підстав зазначених в запереченнях, його представник суду пояснив, що виселення відповідачів та інших осіб із спірної квартири, є порушенням закону, оскільки неповнолітні діти не мають іншого житла, доказів про реєстрацію неповнолітніх дітей в спірній квартирі не має.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного:

01.02.2011р. Ленінським райсудом м. Запоріжжя ухвалено рішення №2-305/2011 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набуло чинності 06.04.2011р. на підставі рішення Апеляційного суду Запорізької області.

Відповідно до зазначеного рішення суду, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №ZPS0GK50020294 від 02.02.2006р. перед ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 288666,26грн., до якої входить: заборгованість за кредитом - 197936,01грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 59607,94грн., заборгованість з комісії - 11562,22грн., пеня - 19560,09 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру №5, загальною площею - 40,02кв.м., житловою площею - 25,73кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2006р. за р. №324, посвідченому в нотаріальному порядку приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 шляхом продажу предмету іпотеки (на підставі іпотечного договору №47 від 03.02.2006р.)

Ст.40 ЗУ«Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя, або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Якщо мешканці не звільняють житловий будинок, або житлове приміщення у встановлений, або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Крім того, чинний закон допускає виселення осіб, що придбали житло за рахунок кредитних коштів і забезпечили свої кредитні зобов'язання іпотекою. Частиною 4 ст.109 ЖК України передбачено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Крім того, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання.

Статтею 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих у квартирі, на яку звертається стягнення, перешкоджає реалізації цього предмету іпотеки.

Згідно ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності, або права користування житловим приміщенням.

29.04.2011р. ПАТ КБ «Приватбанк» була направлена на ім'я Іпотекодавця ОСОБА_3 письмова вимога щодо добровільного звільнення житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, протягом одного місяця з дня отримання вимоги, яка була отримана відповідачами 05.05.2011р. Добровільний порядок виселення відповідачів до теперішнього часу не виконаний.

28.10.2011р. Банком з КП ВРЕЖО №9 отримана довідка №3386 про зареєстрованих осіб за місцем знаходження Предмету іпотеки АДРЕСА_1 в якій зазначені ОСОБА_1, 1944р.н. та ОСОБА_2, 1944р.н.

29.10.2011р. мешканцям предмету іпотеки ПриватБанком направлені письмові вимоги, щодо добровільного звільнення житлового приміщення кв.АДРЕСА_1, протягом одного місяця з дня отримання вимоги, які ними отримані 31.10.2011р.

Однак вимоги позивача відповідачами не виконані, житлове приміщення не звільнено.

Тому позивач правомірно пред'явив позов про обов'язкове виселення мешканців квартири з предмету іпотеки.

Судом встановлено, що відповідачі, до укладання іпотечного договору (до 03.02.2006р.) мешкали та були зареєстровані в спірній квартирі, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 03.02.2006р. укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.02.2006р. та свідоцтвом №1222 про право власності на житло від 21.07.1999р., виданим на ім'я ОСОБА_2.

Відповідачка ОСОБА_2, як колишній власник іпотечної квартири, та її чоловік ОСОБА_1 були зареєстровані і проживали в ній на час укладання іпотечного договору.

Відповідно до п.13 договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2006р. ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання передати квартиру покупцю - ОСОБА_3 для вільного користування і безперешкодного володіння не пізніше 05.02.2006р. При цьому звільнити квартиру від речей, знятися з реєстраційного обліку особисто та з іншими особами, які мешкають у квартирі, передати Покупцю ключі від квартири, технічні документи, але в порушення зазначеного пункту договору та вимог чинного законодавства України це не зробила, тому відповідачі залишилися зареєстрованими в квартирі без достатніх правових підстав на житлове приміщення.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого житлового приміщення.

Згідно ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Ст.ст.509,526,527,629 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи 3-ї особи та представника відповідачів про проживання в іпотечній квартирі п'ятьох осіб не підтверджуються жодними письмовими доказами, як й не підтверджується надання згоди Іпотекодавця на проживання в іпотечній квартирі колишніх власників цього нерухомого майна.

Пунктом 17.7 іпотечного договору Іпотекодавець взяв зобов'язання перед ПриватБанком не передавати Предмет іпотеки в оренду (майновий найом), у лізинг, наступну іпотеку, у спільну діяльність або у позичку, не здійснювати його відчуження, або інше розпорядження предметом іпотеки без письмової згоди Іпотекодержателя.

Крім того, пунктом 17.12 іпотечного договору Іпотекодавець взяв також зобов'язання перед ПриватБанком не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у Предметі іпотеки без письмової згоди на це Іпотекодержателя та нотаріального посвідчення згоди цих осіб на їх виселення в разі звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, ст..ст.11,15,16,509,510,526,527,530,546,572,589,590,591,610, 611,612,624,625,628,629,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.1,3,7,12,33,34,38,39,40 ЗУ«Про іпотеку», ст.ст.109,116 ЖК, ст.ст.3,6,7 ЗУ«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у ВГІРФО Ленінського РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку, на користь ПриватБанком судові витрати у розмірі 214,60грн. на р/р 64993919400001 ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення суду може бути оскаржено в до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів.

Суддя: Мусієнко